Через російське вторгнення мільйони українців стали біженцями. І через три роки війни їхня кількість за кордоном, як і раніше, обчислюється мільйонами, а життя багатьох з них може змінитися вже найближчими місяцями.
Так, за даними Євростату, загальна кількість українських біженців на 31 січня 2025 року становила майже 4,3 млн осіб, які мали статус тимчасового захисту. Країнами-лідерами з прийому українців виявилися Німеччина (1 млн 170 тис.), Польща (993 тис.) та Чехія (395 тис.), і у всіх цих, а також деяких інших країнах навесні можуть відбутися важливі зміни.
Українці, які проживають у статусі біженця в Німеччині, отримують соціальну допомогу Bürgergeld, яка становить залежно від віку та сімейного стану:
Водночас вже в поточному році в Німеччині хочуть стимулювати українських біженців активніше шукати роботу, для чого планується знижувати Bürgergeld на 30% на три місяці для працездатних осіб, які відмовилися від пропозицій роботи. Іншим можливим заохоченням для пошуку роботи планується встановити бонус у 1000 євро для тих, хто знайшов роботу та працює щонайменше рік.
Майже мільйон українців, які перебувають у Польщі, серйозно впливають на місцевий ринок праці, і уряд із січня 2025 року запровадив зміни до законодавства щодо працевлаштування іноземців.
Так, тепер усі іноземні працівники у Польщі зможуть працювати виключно на основі трудового договору, а формами працевлаштування стануть:
Це має покращити ситуацію для українських біженців та забезпечити їх соціальними гарантіями. Також скасовані чи готуються інші зміни, наприклад, ліквідовано вимогу перед наймом українців дізнаватися, чи немає на ту посаду польського претендента на роботу. Водночас буде перелік професій, на яких іноземцям працювати заборонено.
Також українські біженці в Польщі можуть отримати спеціальний дозвіл на проживання — карту побуту CUKR. Цей документ дозволяє:
- легальне проживання та дозвіл на роботу: дає право на легальне перебування та офіційне працевлаштування в Польщі протягом трьох років;
- можливість виїзду: дозволяє залишати Польщу на період не більше шести місяців поспіль без втрати легального статусу.
Право на карти CUKR мають українці, які мали статус PESEL UKR станом на 4 березня 2024 року. Подання заявок здійснюється виключно в електронному форматі через спеціальну онлайн-систему Управління у справах іноземців.
Також продовжить діяти програма Rodzina 800+, надаючи щомісячну допомогу у розмірі 800 злотих на кожну дитину до 18 років. Подання заявок на період з 1 червня 2025 року по 31 травня 2026 року розпочалося 1 лютого 2025 року. Заявки приймаються виключно в електронному форматі через:
- мобільний додаток mZUS;
- портали PUE ZUS чи EMP@TIA;
- онлайн-банкінг.
З 1 червня 2025 року отримання цієї допомоги залежатиме від факту навчання дитини в польській школі та її реєстрації у Системі Освітньої Інформації (SIO).
Уряд Чехії ухвалив рішення про видачу українським біженцям спеціальних довгострокових видів на проживання. Щоправда, для цього необхідно відповідати низці критеріїв, таких як:
- проживати у Чехії у статусі тимчасового захисту не менше двох років;
- не одержувати гуманітарну допомогу від держави з липня 2024 року;
- мати підтверджений річний дохід щонайменше 440 000 чеських крон (приблизно 17 500 євро). У разі наявності утриманців у сім'ї дохід має збільшитись на 110 000 крон за кожного члена;
- бути працевлаштованими або вести бізнес у Чехії, сплачувати податки та соціальні внески;
- не мати судимості чи заборгованостей з медичного страхування;
- діти заявника мають відвідувати школу.
Нідерланди дали притулок понад 92 тисячам українців, що серйозно позначилося на фінансових можливостях країни і призвело до зниження фінансування урядом країни організації допомоги біженцям (VWN), яка працює з українцями. За деякими даними, йдеться про зниження фінансування з розрахунку на 1 біженця з 60 до 44 євро, за мінімальної необхідності 55 євро.
Проте, відповідно до Директиви про тимчасовий захист (RTB), українські біженці, як і раніше, отримуватимуть допомогу від Євросоюзу.
У Великій Британії виникла криза через невизначеність із візами, без яких українці не можуть отримати роботу та житло. Втім, посол України Валерій Залужний заявив, що ведеться активна робота над запуском паспортного сервісу для українців, щоб він запрацював якнайшвидше.
У країнах Балтії — Литві та Латвії — йде кампанія продовження документів, які дають право на тимчасове перебування в цих країнах, що триватиме до кінця квітня, і ще до 3 місяців триватиме час розгляду заявки. Без отримання документів втрачається можливість працевлаштування та отримання соціальних послуг.
Зрештою, у 54 центрах 32 країн українські випускники, які опинилися за кордоном, можуть скласти національний мультипредметний тест (НМТ). Водночас кількість місць у центрах обмежена, тому з реєстрацією на них слід поквапитися.
Тим часом, як раніше повідомляли «ФАКТИ», у Швейцарії влада розмірковує над тим, як працевлаштувати якнайбільше громадян України.
Фото pixabay
