Колишній міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович заявив, що скликання капітули Ордена Білого Орла та ескалація суперечки з Києвом є непрофесійним кроком. Він шкодить іміджу Польщі на міжнародній арені. Він наголосив, що президент нічого таким чином не досягне.

«Президент нічого не отримав, а ми, як Польща, втратили багато престижу від усієї цієї справи. Для розв’язання цієї справи обрано неадекватний інструмент», — прокоментував керівник Міністерства закордонних справ за часів Матеуша Моравецького, повідомляє Onet.

На думку колишнього міністра, роль дипломатії полягає в запобіганні таким ситуаціям та зміцненні зв'язків між країнами. Він наголосив, що скасування нагороди не є правильним рішенням, хоча сам не схвалює кроки президента України щодо надання одному з військових підрозділів назви «імені Героїв УПА». Чапутович бачить у цьому прояв «слабкості польської дипломатії».

Він назвав рішення Зеленського «серйозною помилкою», яку, однак, польські політики не повинні були використовувати на свою користь. Він заявив, що вважає будь-яку участь у цій справі серйозною помилкою, оскільки кінцевий результат все одно виявиться марним, а українська сторона отримає підтвердження того, що може діяти подібним чином у майбутньому. Він оголосив, що наслідки цієї ситуації будуть значними.

Дипломат також припустив, що, враховуючи зростання напруженості між Варшавою та Києвом, український лідер може скасувати свою участь у конференції з питань відбудови України, запланованій на кінець червня у Гданську.

За словами Чапутовича, Польща давно не ставиться до України, як до рівноправного партнера, займаючи поблажливу позицію, яку жодна повністю суверенна держава не може прийняти.

«Політика Польщі щодо України вже давно є недружньою. Президент Кароль Навроцький зробив її ще гіршою, — сказав він. — Я колись назвав це у цій студії політикою гієн. Ми хочемо відстоювати свої інтереси, коли інша країна стікає кров’ю та є слабкою. І, звичайно, ми програли».

На запитання про можливості пом’якшення напруженої атмосфери між двома столицями дипломат запропонував лідерам обох країн піти на взаємні поступки. Як приклад він навів резолюцію щодо ексгумації польських жертв на Волині, яка може прокласти шлях до відновлення довіри.

Чапутович також звернувся до публічних заяв щодо блокування вступу України до ЄС. На його думку, такі заяви є надзвичайно шкідливими та кидають негативне світло насамперед на Польщу, а не на Україну.

Колишній керівник польської дипломатії також прогнозує, що Навроцький зрештою не зважиться позбавити Зеленського його престижної відзнаки. Очікується, що це буде зумовлено тиском громадськості, зокрема з боку правих кіл. Якби президент вирішив інакше, Чапутович вважає, що це було б ще серйознішою помилкою, ніж його попередні дії.

Нагадаємо, у Польщі 8 червня відбулося засідання капітулу Ордену Білого Орла. Там пролунала пропозиція президента Кароля Навроцького позбавити нагороди Володимира Зеленського. Але рішення поки що нема.

Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розкритикував президента Кароля Навроцького.

Відколи Київ дозволив працездатним чоловікам виїжджати з країни, кількість українських біженців призовного віку в Німеччині зростає. Серед новоприбулих вони зараз становлять майже 60 відсотків. Про це свідчать актуальні дані Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF), які є в розпорядженні одного із найбільших і найвпливовіших медіаресурсів Німеччини RND. Причиною, ймовірно, є послаблення заборони на в'їзд, яка набула чинності наприкінці серпня 2025 року. Відтоді чоловікам призовного віку від 18 до 22 років дозволено виїжджати з України. Раніше це було можливо лише у виняткових випадках, пише N-TV.

Федеральне міграційне відомство повідомило RND, що станом на дату 30 травня 2026 року в Німеччині проживало 1 348 258 осіб, які в'їхали до країни у зв'язку з війною в Україні, зокрема 355 745 чоловіків віком від 18 до 63 років. Станом на дату 8 березня 2025 року ця кількість становила лише 1 253 569 осіб, зокрема 297 660 чоловіків віком від 18 до 63 років.

Це означає, що серед майже 100 000 осіб з України, які прибули до ЄС за останні 16 місяців, майже 60 відсотків становили чоловіки призовного віку. Це різко контрастує з напливом іммігрантів на початку російської війни проти України, коли переважною групою були жінки з дітьми.

З початку листопада 2022 року земля Нижня Саксонія виконала свою квоту для українських шукачів притулку і з того часу перенаправляє новоприбулих людей з центру Лаатцен до інших федеральних земель. Половина перших українських біженців тепер має роботу.

Федеральний міністр внутрішніх справ Александр Добріндт минулого тижня на неформальній зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС вимагав, щоб українці, здатні до військової служби, більше не отримували повного захисту згідно з Директивою про масовий приплив іммігрантів. Їм довелося б подавати заяву про надання притулку, якщо це стане реальністю, і тоді, ймовірно, у них було б значно менше шансів отримати дозвіл на перебування в Німеччині.

Повідомляється, що федеральний міністр внутрішніх справ Александр Добріндт має підтримку більшості міністрів внутрішніх справ ЄС. Тепер Європейська комісія повинна відповісти до кінця червня та вирішити, чи обмежувати директиву про масовий приплив іммігрантів у цьому аспекті.

Раніше повідомлялося, що прем’єр-міністр федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер різко розкритикував систему виплат українським біженцям у Німеччині та закликав переглянути підхід до їхньої соціальної підтримки. Зокрема, він виступив за скорочення допомоги та відмову від продовження механізму тимчасового захисту.

Колишній прем'єр-міністр Угорщини наступного тижня відвідає Брюссель. Це буде перша офіційна поїздка Віктора Орбана після втрати влади. Він зустрінеться 17 червня з лідерами великого націоналістичного та правопопулістського політичного альянсу в Європарламенті «Патріоти Європи», повідомляє Euronews з посиланням на речника Орбана Берталана Хаваші.

На зустрічі, де Орбан представлятиме свою партію «Фідес», візьмуть участь лідери «Патріотів», включаючи прем'єр-міністра Чехії Андрія Бабіша. Вони обговорять свою позицію на саміті ЄС, який розпочнеться наступного дня, повідомляє тижневик HVG.

Група «Патріоти Європи», створена у 2024 році за ініціативою Орбана тв Бабіша, наразі налічує 84 депутатів Європарламенту.

Це третя за величиною група в Європейському парламенті.

Зазначимо, що за результатами парламентських виборів 12 квітня Віктор Орбан залишив посаду прем’єра після 16 років правління.

Раніше повідомлялося, що новий уряд Угорщини переглядає оборонний план країни, а новий корупційний скандал може стати вирішальним для майбутнього країни в Європейському Союзі.

44-річна принцеса Уельська відома своїм бездоганним виглядом під час офіційних зустрічей, часто надаючи перевагу строгим пальтам, структурованим блейзерам та елегантним сукням А-силуету довжиною нижче коліна. Але, на думку королівських експертів, цей модний вибір — це набагато більше, ніж особистий смак, як пише Sky News.

В інтерв'ю один експерт пояснив, що звичка Кейт носити пальто на офіційних заходах — навіть у приміщенні — відображає давні королівські очікування щодо зовнішнього вигляду та презентації.

«Люди часто вважають, що пальто Кейт — це просто особиста уподобання щодо стилю, але це набагато більше. У королівському домі зовнішній вигляд ретельно обмірковується, і офіційні заходи пов'язані з певними очікуваннями, — сказав королівський експерт. — Від високопоставленого члена королівської родини очікується підтримка бездоганного, послідовного іміджу з моменту прибуття до від'їзду, а це означає, що верхній одяг часто розглядається як частина офіційного вбрання, а не як щось, що можна недбало зняти. Пальто стає символом дисципліни та професіоналізму, а також модним висловом».

Інсайдер стверджував, що контраст між підходом Кейт та досвідом Меган у монархії відродив важкі спогади для 44-річної герцогині Сассекської.

«Меган ніколи не приховувала того факту, що їй було важко прийняти деякі вимоги королівського протоколу, — сказав він. — Від панчох тілесного кольору на офіційних заходах до ретельного вибору кольорів, які не конфліктували б з тими, що носять старші члени королівської родини, вона часто відчувала, що простір для особистого самовираження є обмеженим».

Джерело додало: «Спостерігати за тим, як Кейт продовжує дотримуватися багатьох із тих самих традицій, може бути джерелом розчарування, оскільки це повертає спогади про період, коли Меган відчувала себе обмеженою правилами, з якими вона ніколи повністю не погоджувалася».

Вважається, що Кетрін і Меган спочатку мали теплі стосунки після першої зустрічі у 2017 році, але, як повідомляється, з часом напруженість зростала через розбіжності в характерах, зростаючий розрив між принцом Вільямом і принцом Гаррі, а також звинувачення щодо неприйнятного ставлення Меган до персоналу палацу.

Раніше повідомлялося, що Кейт Міддлтон назвали «самою модною королівською особою» 2025 року.

У політичній риториці ЄС слово «демократія» має особливу вагу. Воно означає не просто симпатію до тієї чи іншої країни, а відповідність певним стандартам: чесні вибори, рівні умови для політичних сил, свободу кампанії, незалежну оцінку порушень і довіру до інституцій. Саме тому вірменські вибори стали проблемним тестом для Брюсселя. Коли на тлі сотень повідомлень про порушення, кримінальних справ і критичних висновків спостерігачів ЄС говорить про «демократичну Вірменію», саме поняття демократії починає втрачати зміст. Воно звучить уже не як оцінка фактів, а як дипломатична формула. Про це пише РБК Україна.

Перемога прозахідного Пашиняна зміцнила зовнішньополітичний розворот Вірменії у бік ЄС, проте європейський курс не дорівнює автоматичному виникненню демократії, йдеться у матеріалі.

«У день виборів Слідком Вірменії повідомив про відкриття 59 кримінальних справ за звинуваченнями у порушеннях, пов'язаних із виборами. А наступного дня МВС країни заявив, що під час голосування було зафіксовано 619 повідомлень про порушення: випадки подвійного голосування, порушення таємниці голосування, перешкоджання здійсненню виборчих прав, підкуп виборців та втручання у виборчий процес. Станом на ранок 8 червня затримали 18 осіб, а ще 322 звіти про порушення перебувають на стадії перевірки. Серед сотень затриманих не було жодного представника провладних сил. Незалежна спостережна місія The Independent Observer Alliance, спостерігачі якої відвідали 1 906 з 2 005 виборчих дільниць, зафіксували: проблеми були виявлені на 44% виборчих дільниць, тобто, на кожній другій, що погано узгоджується з образом „демократичного“ голосування. Ще одна місцева місія спостереження „Айакве“ зафіксувала: у виборчих списках були померлі люди», — пише РБК-Україна.

Згідно з попередньою заявою Парламентської асамблеї ОБСЄ (OSCE PA) за підсумками спостереження за парламентськими виборами у Вірменії: «Кампанія мала вкрай конфронтаційний характер, супроводжувалася риторикою, що сіє ворожнечу, і відзначена обинуваченнями у підкупі виборців та інших порушеннях виборчого законодавства, що призвело до численних кримінальних справ проти опозиційних кандидатів та активістів».

А спеціальний координатор і керівник короткострокової місії спостерігачів ОБСЄ Фарах Карімі заявила: «Концентрація арештів і кримінальних переслідувань щодо опозиційних діячів сприяла формуванню уявлення про вибіркове правосуддя, в той час як поляризований інформаційний простір, підбурювальна риторика, дезінформація, а також постійний зовнішній тиск підірвали демократичну стійкість Вірменії та цілісність суспільних дебатів».

На тлі перелічених фактів позиція ЄС щодо Вірменії виглядає суперечливо. Так, 8 червня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн привітала Нікола Пашиняна з перемогою і додала: «Ми високо цінуємо наше партнерство з демократичною Вірменією, яка все більше зближується з Європою».

«За такої кількості порушень називати ці вибори „демократичними“, звучить як глузування. Найбільша небезпека такої риторики полягає в тому, що вона поступово стирає межу між цінностями і політичним компліментом. Якщо „демократичною“ можна назвати країну лише тому, що її влада рухається в бажаному для ЄС напрямку, тоді це слово перестає бути критерієм. Для Брюсселя це ризик втратити моральну переконливість. Для Вірменії — ризик отримати зовнішнє схвалення без реального оновлення політичної системи. Демократія не повинна бути мовою ввічливості у дипломатичних привітаннях», — пише РБК-Україна.

Раніше ФАКТИ писали про те, що путін пригрозив Вірменії «українським сценарієм» через курс на ЄС.