Після новини про затримання в Угорщині інкасаторів українського «Ощадбанку» польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський не стримався й відреагував у соціальній мережі Х.

Сікорський поширив допис міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, під яким написав коротко, але різко: «Вони [угорці] з’їли зебр, вони вкрали гроші».

Ця фраза польського міністра відсилає до скандалу навколо маєтку прем’єра Віктора Орбана, де угорські журналісти у 2025 році зафіксували екзотичних тварин — зебр та антилоп. Згодом зебри загадково зникли, і в місцевих медіа з’явилися припущення, що їх могли вбити, аби приховати сліди розкоші.

Сікорський уже не вперше висміює Орбана. Раніше польський міністр іронізував, чи можна вважати зебр «традиційними угорськими фермерськими тваринами». Тепер же його слова прозвучали як пряма політична шпилька на тлі гучного інциденту.

Раніше повідомляли про те, що угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі «Ощадбанку», які перевозили 40 млн доларів, 35 млн євро, дев’ять кілограмів золота. Разом із вантажем затримали й сімох українських співробітників, що діяли відповідно до міжнародної угоди з австрійським Raiffeisen Bank.

В «Ощадбанку» наполягають, що перевезення було легальним і погодженим, тоді як угорська влада вважає, що «інкасатори перевозили брудні гроші, які відмивають українці», але жодних доказів не наводять. Ба більше, ЗМІ стало відомо, що напередодні затримання в Будапешті українських інкасаторів угорський Антитерористичний центр, де вони утримуються, відвідав Віктор Орбан.

Після скандалу Нацполіція України розпочала кримінальні провадження за фактом викрадення громадян України та службового автомобіля АТ «Ощадбанк» на території Угорщини. А МЗС України закликало українців утриматись від поїздок до Угорщини, де їм загрожує свавілля місцевої влади.

Раніше народний депутат України кількох скликань Віталій Чепинога не виключав, що план із затримкою українських інкасаторів незадовго до угорських віборів був запропоновано москвою — в кремлі полюбляють таку «радикалізацію» кампанії в критичній фазі.

Фото — скріншот

Українські біженці в США скаржаться на хвилю арештів міграційною службою ICE. Людей затримують навіть із чинними документами за програмою Uniting for Ukraine (U4U), утримують місяцями у центрах утримання та запускають процедури депортації. За оцінками експертів, у зоні ризику можуть опинитися близько 200 тисяч українців, пише ВВС.

Один із постраждалих, Андрій (ім'я змінене), розповів, що 19 листопада 2025 року його затримали у Чарлз-Тауні, Західна Вірджинія, коли він повертався додому з роботи за кермом вантажівки. Попри те, що його гуманітарний статус U4U був чинним ще два місяці, представники ICE заявили, що він «нелегал» і одразу закували його в наручники.

«Я показав усі документи… Їх це не хвилювало. Вони одразу сказали, що я — нелегал», — зазначив Андрій.

Після арешту чоловіка перевезли спершу до федеральної в’язниці, а потім — у центр утримання мігрантів, де в камері перебували близько 80 людей. Перше судове засідання тривало лише кілька хвилин, а рішення про звільнення не ухвалили. Врешті Андрій і його дівчина погодилися на добровільну депортацію та виїхали у лютому 2026 року до Польщі.

«Це відчуття повного безправ’я», — каже Андрій.

Адміністрація Дональда Трампа останніми роками посилює міграційну політику: ICE проводить рейди та масові затримання. Критики зазначають, що навіть люди з легальним статусом U4U потрапляють під депортаційні процедури.

За оцінками експертів, близько 200 тис. українських біженців ризикують втратити легальний статус через затримки з продовженням документів, проблеми з бюрократією та ризик арештів. За даними ЗМІ, вже є щонайменше кілька десятків затриманих українців і один смертельний випадок у тюрмі ICE у Маямі.

Багато українців місяцями чекають на продовження статусу U4U, через що втрачають право на роботу, страхування та водійські права. Страх арешту змушує багатьох рідше виходити з дому, обмежуючи їхнє життя у США.

Серед останніх резонансних випадків — затримання 39-річного Дмитра Кулика, який приїхав до США наприкінці 2023 року разом із дружиною та 5-річною донькою і оформив захист за програмою U4U. Після завершення дворічного терміну подали заяву на продовження, але позитивне рішення отримали лише дружина та дитина, тоді як сам Кулик залишився під загрозою депортації.

Як повідомляє Reuters, подібна ситуація може стосуватися сотень тисяч українців, які через затримки з продовженням документів опиняються без медстрахування, права на роботу та ризикують втратити легальний статус у США.

Раніше директор Hope For Ukraine Юрій Боєчко попереджав, що українці в Америці опинилися під загрозою втрати доступу до виплат за «Програмою додаткової допомоги з харчування» (Supplemental Nutrition Assistance Program, SNAP).

Збройний конфлікт на Близькому Сході проти Ірану, що розпочався 28 лютого, веде до величезних втрат військового потенціалу недружньої до України країни. Зокрема, йдеться про військово-морський флот, який за час операції міг втратити вже понад 10 кораблів.

Як повідомляє військовий історик та експерт Андрій Харук, втрата одного з таких кораблів — есмінця «Джамаран» з бортовим номером 76, є в якомусь сенсі знаковою для ВМФ Ірану. Даний корабель став до ладу у 2010-му році і був одним із найсучасніших в іранському флоті та головним у цілій серії есмінців.

Так, понад 20 років тому в Ірані вирішили побудувати власну серію кораблів, названих есмінцями, хоча насправді вони куди слабші й відповідають класу «корвета» або сторожового корабля (на 2 класи нижче за есмінець). Основою для цього став проєкт англійського фрегата (на 1 клас нижче за есмінець) «Воспер» Мк 5, який у кількості 4 одиниць купив ще шахський Іран у 1970-х роках і на який була наявна технічна документація.

Як для 1970-х, «Воспер» був досить сучасним і сильним кораблем — повна водотоннажність всього 1540 т, довжина 94,5 м, швидкість у 39 вузлів (72 км/год), завдяки дуже потужній силовій установці з двох газових турбін і двох дизелів. Також він мав досить сучасне озброєння: рідкісний протикорабельний ракетний комплекс «Сі Кіллер» (італійський продукт, ракета «повітря-повітря»), ЗРК ближньої дальності «Сі Кет», нову британську 114-мм артустановку Мк 8 тощо.

Однак до 2007-го року, моменту закладання головного корабля серії майбутніх «есмінців», того самого «Джамарана», можливості Ірану повторити навіть корабель 1970-х років не було. Так, оскільки корабельних газових турбін в Ірані не випускали, і взяти їх було нізвідки, «Джамаран» обладнали двома дизелями іранського виробництва потужністю по 10000 к. с. Це призвело до суттєвого зниження швидкості — 30 вузлів (54 км/год).

Зовні корабель відрізняється від прототипу ґратчастою щоглою більшої висоти та перекомпонованою кормовою частиною, де вдалося організувати майданчик для вертольота АВ 212 (але без ангара). Озброєння суттєво відрізняється. «Джамаран» озброєний чотирма ПКР «Нур» (іранська копія китайських С-802), двома пусковими установками ОКР «Мехраб» (іранська копія американської ракети «Стандарт» SM-1MR).

«Ефективність цього комплексу не надто відхиляється від нуля. Чому? По-перше, пускові установки нерухомі — пуск здійснюється перпендикулярно курсу корабля, тому для спрямування ПУ в бік цілі потрібно маневрувати цілим кораблем! По-друге, боєкомплект цього ЗРК становить лише чотири ракети», — підкреслює експерт слабкість ППО корабля, що власне і призвело до його знищення авіаударом.

Крім того, у носовій частині була встановлена 76-мм артустановка «Фаджр-27» (іранська копія системи «ОТО Мелара»), а на кормовій надбудові — 40-мм одностволка «Фатх-40» (примітивна копія «Бофорса» з відкритою установкою). Також корабель має 3 торпедних апарати на 9 торпед.

РЛС же представлена станцією AWS-1, яка, ймовірно, була куплена ще у 1970-х роках, тобто вона явно застаріла для сучасного поля бою.

Тим часом у ГУР МО України розповіли про нову крилату ракету окупантів, яку вони нещодавно почали запускати по Україні.

На фото у заголовку есмінець «Джамаран» ВМФ Ірану

Після Ірану наступним напрямком для Вашингтона може стати Куба. Про це заявив сенатор Ліндсі Грем в етері Fox News.

«Наступна на черзі Куба. Їх режим паде. Їхні дні добігають кінця. Іранський режим ось-ось розвалиться. Капітан корабля, аятола, мертвий як камінь», — заявив сенатор.

Раніше президент США Дональд Трамп оголосив надзвичайний стан у зв'язку з діями Куби і пригрозив тарифами країнам, які постачають нафту Гавані. Він стверджував, що кубинська влада співпрацює з «ворожими державами», розміщуючи на острові їхні військові та розвідувальні об'єкти.

Як писали «ФАКТИ», за інформацією американських спецслужб, кубинський уряд активно підтримує війну проти України, що розв'язана росією, і до 5 000 кубинців воюють на боці країни-агресорки.

«Після Північної Кореї Куба є найбільшим постачальником іноземних військ для російської агресії, і, за оцінками, 1000−5000 кубинців воюють в Україні», — йдеться в телеграмі, спрямованій у десятки американських місій.

Ескалація конфлікту на Близькому Сході може спровокувати швидкі зміни на світовому ринку нафти. За словами аналітиків скандинавського банку SEB, за найпесимістичнішого сценарію ціна бареля може досягти 150 доларів.

Експерти представили чотири можливі сценарії, які можуть мати величезний вплив на економіку багатьох країн. Якщо переговори відновляться та буде досягнуто угоди щодо ядерної програми Ірану, іранська нафта може швидко повернутися на світові ринки. Це може призвести до падіння ціни бареля нижче 60 доларів, пише сайт RMF24.

Сценарій «Трамп злякається» передбачає послаблення риторики без повномасштабної війни та без проривної угоди. За такого сценарію ціни на нафту можуть залишатися близько 60 доларів за барель. Обмежені військові дії США та Ізраїлю, разом із поміркованою відповіддю Ірану, можуть підвищити ціни на нафту до 80−90 доларів за барель. Після спаду напруженості можлива корекція цін.

Натомість найбільш песимістичний сценарій передбачає тривалий конфлікт та загрозу для транспортування нафти через Ормузьку протоку. У такій ситуації ціни можуть зрости до 100−150 доларів за барель.

Високі ціни на нафту та газ означають незаплановані додаткові доходи для країн-експортерів сировинних товарів (в тому числі для росії, бюджет якої вичерпаний через війну). Норвегія, наприклад, стала основним постачальником газу до Європи після російської агресії проти України. Згідно з аналізом Nordea Bank, вона отримала приблизно 300 мільярдів доларів додаткових доходів з 2022 року завдяки підвищенню цін.

Гаральд Магнус Андреассен, головний економіст Sparebank 1 Markets, однак попереджає, що рекордні ціни на нафту та газ не принесуть користі виробникам у довгостроковій перспективі.

Раніше політичний оглядач Віталій Портников пояснив, як конфлікт навколо Ірану може змінити хід війни в Україні.