Документальний фільм платформи пам'яті Меморіал, присвячений пам'яті військовослужбовиці Наталії Стребкової з позивним Зоряна. Вона була відомою в Полтаві перукаркою, а потім вступила до лав полку «Азов». Загинула 15 квітня 2022 року під час бомбардування заводу «Азовсталь» у Маріуполі. Наталія Стребкова жила і працювала в Полтаві. Після одруження із бійцем полку «Азов» Олексієм Стребковим переїхала в Маріуполь. Там влаштувалася на роботу в салон краси. Так сталося, що він розташовувався неподалік бази «Азова». Багато бійців приходили постригтися і поголитися. Після спілкування з ними Наталія зрозуміла, що «Азов» – це її майбутнє. Хоч раніше ніколи не мріяла бути військовою. Сержантка Наталія Стребкова, позивний «Зоряна», тричі поверталася до окупованого Маріуполя. Останній раз мала можливість виїхати з міста 3–4 квітня 2022 року. Тоді гелікоптером евакуювали її хрещеника, який мав тяжкі поранення. На борту лишалося одне місце для «Зоряни». Та вона посадила замість себе молоду дівчину. Чоловік Наталії, побратими й посестри залишалися боронити маріуполь, і вона не могла їх залишити. Жінка лікувала, підтримувала й захищала їх до останнього подиху. У ніч на 15 квітня російські війська сильно бомбардували «Азовсталь». Тоді Наталія востаннє говорила із донькою Іриною. «Ми спілкувалися об 11 вечора. Переписувалися про те, що мрію з нею, обіймаючись, дивитись на місяць, на зорі і спілкуватися ні про що. А потім мама побачила, що у нас повітряна тривога і написала повідомлення: «Ховайтеся». Коли говорили, у неї був дуже тривожний голос, я розуміла, що в них щось відбувається. Далі в мене лишились повідомлення, на які вона не відповідала», – розповіла Ірина Шматко. Посмертно Наталія Стребкова нагороджена орденом «За мужність» III ступеня. 4 серпня 2022 року військовослужбовицю кремували в Києві. 23 грудня після повернення з полону її чоловіка Олексія Стребкова відбулася прощальна церемонія в Полтаві. Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну Росії проти України. Заповніть форму з даними про ваших близьких та знайомих, які пішли з життя через війну: Для загиблих військових: https://forms.gle/gx6rCHNBCnSbPdXM6 Для цивільних жертв: https://forms.gle/dR3P4EUWd2VVbM7Q6 Сайт, де будуть опубліковані історії: https://www.victims.memorial/
00:00 – Початок 00:40 – Зоряна 01:04 – Донька Наталії Стребкової розказує про маму 03:56 – Олексій Стребков показує фото із дружиною 05: 45 – знайомство Наталії з бійцями полку «Азов» 06:63 – як Наталія перестала бути перукаркою і стала військовою 07:51 – любов родини Стребкових до подорожей 08:30 – Олексій розповідає про пса Пастора 10:48 – початок війни 12:48 – виїзд Наталії з Маріуполя і несподіване повернення назад 14:40 – донька Наталії розповідає про мистецтво, що зцілює 16:19 – розповіді Наталії про життя в оточеному Маріуполі 17:41 – як Олексій дізнався про загибель коханої 19:57 – татуювання на пам’ять про маму 21:49 – останнє спілкування з мамою 23:41 – як онуки дізналися про загибель бабусі 25:54 – прощання з Наталією 31:45 – Олексій прийшов у гості до онуків 33:05 – відбитки пальців тата на ялинковій іграшці
