Поки президент Дональд Трамп і китайський лідер Сі Цзіньпін готуються до зустрічі, США опинилися в пастці невизначеного припинення вогню з Іраном. Пекін спостерігає, як Вашингтон не може прорвати іранську блокаду та витрачає значну вогневу міць, в той час як світові ціни на пальне стрімко зростають. Стратегічні документи Пентагону показують, що стримування Пекіна більше не є пріоритетом адміністрації Трампа. А оскільки розчаровані союзники відмовляються допомагати і війна створює політичні проблеми для Трампа вдома, нинішні та колишні американські високопосадовці побоюються, що Китай йде на саміт «з картами в руках».
Зустріч між двома лідерами відбудеться через два місяці після того, як Трамп відклав її, посилаючись на необхідність зосередитися на тоді ще «новонародженій» війні. Але, видається, військова кампанія США змістилася від прагнення знищити іранські ядерні програми до заплутаного, тривалого конфлікту, зосередженого на тому, хто контролює Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20 відсотків світового постачання нафти.
«Китайські військові ретельно вивчають наші операції проти Ірану, щоб виявити вразливі місця, які вони можуть використати в конфлікті зі Сполученими Штатами», — сказав представник оборонного відомства на умовах анонімності.
Посадовець сказав, що Китай стежить за тим, як американські військові командири планують операції та втілюють свої плани в життя, аж до темпів ракетних ударів та збору розвідувальних даних.
«Військові Сполучених Штатів мають більш ніж достатньо боєприпасів та запасів, щоб служити всім стратегічним цілям президента Трампа та за їх межами, а операція „Епічна лють“ викрила, що відбувається, коли втручаєшся у справи Сполучених Штатів», — сказала речниця Білого дому Анна Келлі.
Але Пекін, який швидко нарощує свої арсенали ракет далекого радіуса дії та безпілотників, майже напевно помітив, що США марно намагаються знову відкрити протоку або зупинити іранські атаки на кораблі ВМС та союзників у всьому регіоні. Перенаправлення кораблів, засобів ППО та військ з Тихого океану на Близький Схід також є ознакою того, що арсенал США не є безмежним.
«Без чіткої політики, стратегії ми страждаємо на оперативному рівні ведення війни, — сказав представник оборонного відомства. — Найважливіше питання, на яке треба відповісти, полягає в тому, чи це виключно проблема нинішньої адміністрації, чи вона більш ширша в американській війні».
Американські представники оборонного відомства публічно наполягали на тому, що переміщені активи, які включають ударну групу авіаносця та кілька кораблів ВМС, що перевозять 2500 морських піхотинців, не знизили боєготовність США в Тихому океані, повідомляє Politico.
«Я не бачу жодних реальних зусиль, щоб посилити нашу здатність стримувати Китай», — заявив у квітні законодавцям адмірал Семюел Папаро, який очолює військову групу, що контролює Тихий океан.
Він додав, що оперативний та бойовий досвід, отриманий екіпажами американських кораблів, виявиться неоціненним, особливо порівняно з китайськими силами, які мають менше досвіду в обороні.
Хоча китайські сили набагато просунутіші за Іран, Тегеран довів свою особливу майстерність у використанні дешевих односторонніх ударних безпілотників для проведення масштабних атак та подолання деяких систем протиповітряної оборони.
Китайський ракетний арсенал, безумовно, набагато більший, ніж той, що є в Ірану, тому «вони можуть поводитися з деякими своїми ракетами так само, як Іран поводився зі своїми безпілотниками», — сказала Бекка Вассер, експертка з оборонної стратегії, яка входила до складу призначеної Конгресом комісії з національної оборонної стратегії.
У Пекіна є свої проблеми. Китай не воював з моменту вторгнення у В'єтнам у 1979 році та перебуває посеред масштабної військової чистки, яка призвела до того, що днями двох колишніх міністрів оборони, Лі Шанфу та Вей Фенха, засудили до смертної кари. Згідно з підрахунками експертів, в наслідок цих репресій було звільнено понад 100 високопоставлених військових офіцерів з 2022 року.
Але так само, як США стежили за військовим зростанням Пекіна, китайський уряд проводив детальні дослідження американських військ. Це стосується, наприклад, операції «Буря в пустелі», коли США вперше застосували високоточну зброю. Китай почав запускати свої перші авіаносці після світової фінансової кризи 2008 року та значно інвестував у ракети далекої дії, щоб тримати американських військових на відстані.
І Китай, безумовно, також спостерігає, як швидко у війні на Близькому Сході Америка витрачає свої високоякісні ракети, від «Томагавків» до систем ППО «Патріот».
Додамо, що те, що Трамп готує різкий розворот у відносинах із Китаєм, спричинило розкол серед його радників та американської бізнес-еліти.
Колаж «ФАКТІВ»
