У серпні 2022 року, через півроку після повномасштабного вторгнення рф, президент Володимир Зеленський підписав закон, який вводить мораторій на підвищення комунальних тарифів на ринку природного газу та у сфері теплопостачання на час воєнного стану та на півроку після його завершення. Утім, у червні цього року Кабмін значно підняв тарифи на електроенергію. Скоро в Україні також можуть зрости тарифи на холодну воду, пише сайт ТСН.
Голова Національної комісії, яка здійснює державне регулювання в енергетиці та комунальних послугах (НКРЕКП) Костянтин Ущаповський зазначив, що зараз Україні потрібно 45−46 млрд гривень, щоб підготувати енергосистему до наступного опалювального сезону. Щоб знайти ці гроші, підняли тарифи для населення.
Однак і ця ціна далека від ринкової, стверджує член комітету з питань енергетики та ЖКГ Верховної Ради Анатолій Костюк.
У Міністерстві енергетики запевнили, що після підняття тарифу, яке відбулося 1 червня, до кінця поточного року не планують ще раз підвищувати ціни для населення.
Слідом за електрикою в Україні може здорожчати вода
Тариф на холодну воду в Україні не змінювався з грудня 2021 року. Підняти його намагалися ще з 1 січня 2023 року. Утім, рішення про здорожчання прийняли, а вже через кілька днів скасували.
Про підняття цін знову заговорили в березні 2023 року. Регулятор НКРЕКП запропонував у середньому на 33% підвищити тариф на холодну воду для 35 водоканалів. Встановити новий тариф планували з 1 липня. Однак під час засідання НКРЕКП 14 червня питання розглянуто не було. Коли це станеться — наразі невідомо.
Президент асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький пояснив сайту ТСН.ua, що тарифи, встановлені в 2021 році, діяли протягом 2022 року. За цей час здорожчали паливно-мастильні матеріали, електроенергія, реагенти та ремонтне обладнання. Відповідно, українські водоканали отримали збитки у 2022 році — 4,4 млрд гривень. А також ще 3,4 млрд за перше півріччя 2023 року.
Якщо питання підняття тарифів не буде вирішено найближчим часом, водоканали не матимуть достатньо коштів, щоб сплачувати за електроенергію або купувати реагенти, стверджує Дмитро Новицький. Він зазначає, що близько 30% в тарифі водоканалу — це вартість електрики, а водоканали є одними з найбільших її споживачів. Наприклад, за його словами, «Київводоканал» споживає найбільше електроенергії в Києві, вже після нього йде метрополітен.
«Відповідно, ми будемо зменшувати платежі за ту ж саму електроенергію енергопостачальним організаціям, що тягне за собою, знову ж таки, колапс у іншій сфері — електропостачання. Якщо ми не будемо сплачувати за реагенти, можемо розглядати питання щодо обмеження водопостачання або постачати воду погодинно. Звісно, це не популярний крок», — говорить він.
Зазначимо, що ціни на холодну воду в Україні встановлюють окремо для кожного водоканалу. Тариф залежить від обсягів споживання, кількості споживачів по одному договору та інших особливостей надання послуги. Тому залежно від регіону вартість відрізняється.
Регулятор пропонував встановити з 1 липня такі тарифи (ціну вказано без ПДВ).
Найдорожча вода у Павлограді Дніпропетровської області. Там тариф можуть підняти до 70,62 грн за кубометр / зараз 53,66 грн.
Платіжки можуть збільшитися на 80−90 грн
Дмитро Новицький зазначив, що підвищення тарифу в середньому на 33% збільшить платіжки приблизно 80−90 грн для сім’ї з трьох осіб.
«Тобто, з нашої точки зору, ми кажемо, що це незначне зростання. Для людей, які опинилися в скрутному становищі, зрозуміло, що це, можливо, буде додаткове навантаження», — каже Дмитро Новицький.
Чи можливо уникнути підвищення тарифів
За словами Дмитра Новицького, асоціація «Укрводоканалекологія» минулого року зверталася до президента з пропозицією розглянути питання тарифів на воду на засіданні Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ). Вони пропонували два варіанти вирішення проблеми. Завдяки одному з них можна уникнути підвищення тарифу для населення під час війни.
«Якщо тариф буде штучно стримуватися, держава має передбачити компенсацію різниці в тарифах (водоканалам) — старого і нового. За нашими розрахунками, це приблизно 12 млрд грн. Або інший варіант: встановити економічно обгрунтований тариф (зростання на 33%) і забезпечити реалізацію механізму надання субсидій відповідним верствам населення. Це абсолютно правильний варіант, тому що є люди, які можуть сплачувати, які працюють і отримують заробітну платню, бізнес. У такому разі, це приблизно 600 млн навантаження на бюджет», — каже Дмитро Новицький.
Нагадаємо, раніше стало відомо, чому частині українських пенсіонерів можуть не нарахувати субсидію на покриття витрат в т. ч. на централізоване водопостачання.
