Стрімке подорожчання енергоносіїв боляче вдарило по багатьох секторах економіки, зокрема харчовій промисловості. Вже зараз багато хлібозаводів, молочних підприємств, тепличних господарств скорочують виробництво або зовсім його зупиняють. Через це ціни на продукти постійно зростають. Інфляція в Україні за підсумками 2021 року становила 10%. чно це рекордне зростання споживчих цін з 2017 року. Продукти подорожчали на 13,3%. Найбільше піднялися ціни на олію — 38,8%, цукор — 28,3%, яйця — 19%, а також хліб — 18,7%.
Щоб запобігти подальшому зростанню вартості соціально важливих товарів, уряд запровадив регулювання роздрібних цін на деякі з них. Проте українці пам'ятають: щойно держава починає обмежувати ціну якогось товару, як його кількість у магазинах зменшується або він зовсім зникає з полиць. Про те, які наслідки може мати запровадження держрегулювання цін на харчові продукти, розповів незалежний експерт кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.
— Наскільки ефективним є запровадження державного регулювання на деякі продукти? Чи вигідно виробникам постачати ці продукти в магазини й чи не спричинить рішення уряду дефіцит?
— Ще 9 грудня 2020 року Кабмін ухвалив постанову № 1236, якою запровадив на період дії карантину граничний розмір торгової надбавки 10% на житньо-пшеничний хліб та батон. Своєю постановою від 12 січня 2022 року уряд вніс зміну до постанови № 1236, розширивши список продуктів. До переліку було додано гречану крупу, цукор-пісок, борошно пшеничне, макаронні вироби вітчизняного виробництва, молоко пастеризоване, соняшникову олію, яйця, вершкове масло, кури-тушки.
Ця постанова обмежує лише торгову надбавку, вона не обмежує ціни виробників. Тобто, якщо виробник цукру, наприклад, підвищить свої відпускні ціни на 20%, то, відповідно, на 20% зростуть і ціни в магазинах. Обмеження не впливає на виробника. Тому, попри це обмеження, рентабельність не постраждає та дефіцит харчових продуктів не виникне. Інша річ, що, крім цього, держава пообіцяла підприємствам — виробникам продуктів постачати газ за пільговими цінами.
— Як запровадження пільгових тарифів на газ вплине на вартість продуктів?
— Уряд планує постачати цим підприємствам газ внутрішнього видобутку за собівартістю +25%. Якщо ця обіцянка не буде виконана, то ціна харчових продуктів може суттєво зрости. А якщо необхідні обсяги газу за пільговими цінами буде поставлено, то ціни на основні продукти значно не підвищаться. Це надасть нашим громадянам можливість якось пережити наступні кілька місяців. Але надалі газ за пільговою ціною закінчиться й ціни на продукти зростуть.
— Як застосовується держрегулювання в інших країнах?
— На жаль, ринковий механізм не обмежує зростання цін, тому без державного регулювання не обійтись. У країнах Європейського союзу держава також регулює ціни на продовольство. Там, зокрема, запроваджують пільгову ставку ПДВ на продовольчі товари. Так, в Ірландії та на Мальті ставка ПДВ на харчові продукти становить 0%, у Франції — 5,5%, а у Бельгії — 6%. До кінця 2022 року в усіх країнах ЄС планується запровадити ставку 0% ПДВ на всі продукти.
Іншим важливим елементом державного регулювання є дотації фермерам. У країнах ЄС дотації становлять 250−350 євро на гектар. Це допомагає підтримувати ціни на досить низькому рівні. Крім того, уряди країн ЄС закуповують продукти до держрезерву, а потім продають їх, щоб стримати зростання цін.
У країнах ЄС місцева влада також запроваджує обмеження на торгову маржу в місцевих магазинах. А для підтримки бідних верств населення у низці європейських країн, таких як Франція, Італія, Угорщина, Чехія та інших, використовуються продуктові ваучери, по яких люди можуть отримати продовольчі товари у спеціалізованих магазинах, — зазначив Олександр Хмелевський.
У наступній статті свою думку щодо запровадження держрегулювання вартості продуктів висловлять представники промисловості та експерти у сфері споживчих послуг.
Слід нагадати, що днями радник президента Олег Устенко повідомив: в Офісі президента розглядають можливість запустити програму «продуктових чеків», спрямовану на підтримку малозабезпечених громадян. Як зразок для наслідування вибрані американські food stamps. Їх не можна перетворити на гроші, але можна обміняти на продовольчі товари. Поширювати «продуктові чеки» планують з використанням системи «Дія».
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»
