Верховна Рада ухвалила скандальний закон про збільшення податкових надходжень до бюджету (проєкт № 5600). Цей документ містить безліч норм, що змінюють оподаткування не лише великих компаній, а й пересічних громадян. Зокрема, тепер усі українці, які володіють земельними паями, мають сплачувати мінімальний податок у 1,5 тис. гривень за кожен гектар. Податки доведеться платити також, якщо ділянка розташована не в межах міста, тобто фактично за город, навіть якщо людина вирощує на ньому продукцію виключно для власного споживання і не продає її на ринку.
Цікаво, що ці податки не стосуватимуться великих агрохолдингів, оскільки вони переважно не є власниками землі. Нові податки поширюються виключно на невеликих фермерів та селян, які мають землю.
Пільгу зі звільнення від сплати ПДФО збережено для тих, хто продає власноруч вирощену сільгосппродукцію. Але якщо раніше пільговиками вважалися власники ділянок менше ніж 2 га, то тепер розмір ділянки не важливий, а на пільги можуть розраховувати особи з доходом менше ніж 12 мінімальних зарплат, тобто з 2022 року — 78 тисяч гривень.
Щоб розібратися у нових податкових нормах, «ФАКТИ» звернулися за коментарями до фахівців та експертів. На деякі запитання, пов'язані з оподаткуванням аграріїв, «ФАКТАМ» відповів незалежний експерт кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.
— Зміни до Податкового кодексу, які вносить нещодавно ухвалений законопроєкт 5600, призведуть до збільшення податкового навантаження для селян. Завдяки нововведенням Мінфін розраховує отримувати їхнім коштом до 10 млрд грн додаткових податків на рік. Для власників земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, ухвалений закон запроваджує мінімальне податкове зобов'язання. Тобто городи та присадибні ділянки, ділянки у дачних та садових кооперативах під новий податок не підпадають.
— Коли діятиме нове оподаткування?
— Новий податок вперше буде нараховано у 2023 році за 2022 рік. Перші два роки діятиме пільговий період, протягом якого податок становитиме 4% від оцінної вартості землі, а потім підвищиться до 5%. Виходячи з нинішньої оцінки вартості землі, протягом пільгового періоду селяни платитимуть приблизно 1200 грн з гектара, а надалі — близько 1500 грн з гектара. Щоправда, закон також скасував мораторій на індексацію грошової оцінки землі, що може призвести до підвищення її вартості та, відповідно, збільшення розміру мінімального податкового зобов'язання.
— Що таке мінімальне податкове зобов'язання?
— Це той мінімум, який мають сплачувати селяни. Якщо сукупний розмір сплачених ними податків перевищує мінімальне податкове зобов'язання, новий податок не сплачується. Якщо податки менші від мінімального зобов'язання, то сплачується різниця. Тобто ті фермери, які офіційно ведуть своє господарство, вирощують продукцію на продаж та сплачують відповідні податки, не підпадають під сплату мінімального податкового зобов'язання. Постраждають ті, хто вирощує продукцію для власного споживання або не платить податки від своєї діяльності.
— І скільки селянам та фермерам доведеться платити податків?
— Уряд вважає, що селяни не сплачують податки у повному обсязі з 8 млн гектарів. Для багатьох селян запровадження мінімального податкового зобов'язання призведе до значного збільшення витрат. Якщо зараз багато хто з них сплачує лише податок на землю (близько 150 грн за гектар), то новий податок збільшує платежі практично у 10 разів. Для багатьох селян вирощувати продукцію буде просто не вигідно. Цей законопроєкт змусить багатьох з них продати землю.
— До чого можуть призвести такі податкові новації?
— Ці зміни до Податкового кодексу можна розглядати як свого роду доповнення до відкриття ринку землі. Підвищення податків призведе до появи сотень тисяч безземельних селян, позбавлених коштів для існування, та вимирання сіл. При цьому агрохолдинги та великі фермери радіють нововведенню. Адже таким чином вони усувають конкурентів та розраховують придбати нові земельні наділи.
— Чи не призведе введення нових податків до подорожчання сільгосппродукції та харчових продуктів?
— Для мільйонів споживачів нові податки означають підвищення цін на харчові продукти. Адже виробники завжди включають податки у собівартість своєї продукції. Масове розорення селян та захоплення землі агрохолдингами також призведе до збільшення вартості продовольчих товарів. Адже на відміну від селян, які продажем своєї продукції просто заробляли собі на життя, агрохолдинги закладатимуть у вартість свої прибутки та витрати на розкішне життя своїх власників та топменеджерів, — підсумував Олександр Хмелевський.
У наступній статті «ФАКТИ» розкажуть про те, як до податкових нововведень ставляться представники бізнесу.
З 1 січня 2022 року фізичні особи — підприємці (ФОП) зобов'язані при проведенні продажів застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО). Як пояснили у Державній податковій службі, за порушення порядку розрахунків з нового року підприємцям загрожує штраф у розмірі 100% від суми проданої з порушенням продукції.
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»
