Для виконання річного плану із запозичень Міністерству фінансів необхідно протягом грудня 2021 року взяти у борг близько 230 млрд грн. Це половина всієї суми, яку Україна отримали у позику за попередні 11 місяців, включно з нещодавно виділеним траншем кредиту від МВФ. Щоб покрити цей розрив, відомству Сергія Марченка, ймовірно, доведеться використати кошти місцевих бюджетів та призупиняти виплати навіть за обов'язковими платежами. Але навіть за такого розкладу «дірка» у бюджеті становитиме $ 5 млрд, пише видання «РБК-Україна».
Видання зазначає, що з 230 млрд грн близько 40−50 млрд грн можна буде позичити за допомогою облігацій внутрішньої держпозики.
«Ще близько 37 млрд грн ($ 1,4 млрд) — можливе використання залишку від $ 2,7 млрд „ковідних“ коштів від МВФ, отриманих у серпні 2021 року ($ 1,3 млрд з цих грошей Мінфін використав у вересні для погашення та обслуговування зовнішніх боргів). Загалом — максимум 90−95 млрд грн», — йдеться у тексті.
Одним з джерел для наповнення бюджету могло б стати зменшення плану із запозичень, якщо скористатися перевиконанням планових показників щодо дохідної частини майже на 40 млрд грн.
«Але Мінфін, уряд та депутати у жовтні 2021 року вирішили направити ці гроші на інші цілі: інфраструктурні проєкти (16,5 млрд грн), збільшення субсидій (12 млрд грн), військовослужбовцям (4 млрд грн), культуру (2,5 млрд) грн), медицину (2,5 млрд грн), погашення заборгованості з зарплати шахтарям (1 млрд грн) та інше», — йдеться у матеріалі.
Ще $ 1−1,5 млрд (27−40 млрд грн) за бажанням можна отримати від продажу єврооблігацій. Але зараз вихід на зовнішні ринки буде значно дорожчим, після ситуації з «зеленими» євробондами, коли уряд фактично заблокував погашення боргів перед «зеленою» генерацією. У зв'язку з цим скандалом різко підвищилася дохідність українських єврооблігацій — з 6,46% річних 8 листопада до 7,22% 18 листопада, станом на кінець листопада — досягає 7,42%.
Ще одна можливість, як пише «РБК-Україна», перекрити недобір із запозичень — недофінансування видаткової частини держбюджету на 15−20 млрд грн (до 10% від запланованих видатків на грудень 2021 року), що, в принципі, відбувалося у перші 10 місяців поточного року (недофінансовано 75,7 млрд грн за 10 місяців 2021-го, або мінус 7,6% до плану).
«Загалом зі 140 млрд грн, яких не вистачає, Мінфін за рахунок можливого залучення євробондів (дуже сумнівне джерело) та недофінансування видаткової частини держбюджету може покрити 42−60 млрд грн. Все одно не вистачає щонайменше 80 млрд грн, або близько $ 3 млрд», — йдеться у статті.
Автор припускає, що Марченко може спробувати ще більше залучити нерезидентів до ОВДП, піднявши ставки вище за нинішні 12,7% річних. Цей крок може потенційно дати додатково 10−20 млрд грн.
«Ще один шлях, яким любить ходити Мінфін, — за допомогою Казначейства залізти у кишеню місцевих бюджетів, як, наприклад, у вересні в сумі 28 млрд грн. Таким способом фінансування видаткової частини держбюджету Мінфін у 2021 році скористався вже 4 рази — у березні (10,3 млрд грн), червні (12,0 млрд грн), липні (10 млрд грн), вересні (28,2 млрд грн) та жовтні (на 7,7 млрд грн)», — пише автор і зазначає, що загальний борг Мінфіну перед Казначейством сьогодні становить майже 36 млрд грн.
«У жовтні 2021 року Мінфін підвищив суму неоплачених зобов'язань (неоплачених рахунків), які станом на 1 листопада 2021 року становили 3,5 млрд грн, за місяць збільшившись на 200 млн грн (на 1 жовтня 2021 року — 3,2 млрд грн). Крім цього, за 10 місяців 2021 року збільшився прострочений борг перед Казначейством та у Пенсійного фонду — плюс 13,8 млрд грн і на 1 листопада 2021 року становив 75,9 млрд грн», — йдеться у матеріалі та наголошується, що основні виплати за бюджетними програмами припадають на грудень. При цьому, чи вистачить грошей на зарплати та пенсії, — це велике питання.
