Навіть маніпуляції виборчим полем після півтора десятиліття перебування при владі не змогли врятувати прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана від нищівної поразки на виборах, пише видання Politico. Виборці дедалі більше втомлювалися від нього та його керівної партії «Фідес», яку вони асоціювали з кумівством та корупцією, що нищила економіку.
Але Орбан не відреагував на зміну народних настроїв. Він наполегливо дотримувався тактики, яку використовував на трьох попередніх виборах, зображуючи себе єдиною людиною, здатною захистити угорські інтереси, та навіюючи при цьому зовнішні загрози. У цій кампанії Орбан звинуватив свого суперника у тому, що той тягне країну до війни, при цьому повторюючи свої дві вічні страшилки: ЄС та президент України Володимир Зеленський. Але «геополітична паніка» більше не працювала. Це були вибори, що стосувалися лише хліба насущного.
Неправильне тлумачення Орбаном електорату допомогло отримати його супернику Петеру Мадяру перевагу. Великий популіст втратив вплив на народ і не зміг усвідомити, що йому нашкодили ті самі чинники, які ослабили сильних лідерів у всьому світі: нестримна корупція та кумівство, клептократичний панівний клас та погіршення інфраструктури. Все це сприяло зміцненню позицій Мадяра.
«Це можна було побачити та відчути на мітингах опозиції, де панував відчутний ентузіазм, але не на урядових», — сказав біограф Орбана Пал Даніель Реньї виданню Politico.
Це також означало, що зовнішнє втручання MAGA та європейських популістів, таких як Марін Ле Пен з Франції, Герт Вілдерс з Нідерландів та Маттео Сальвіні з Італії, які, як і Венс, з'явилися в Будапешті, щоб агітувати за Орбана, було просто марною спробою. Так само як і підтримка з боку Німеччини Аліси Вайдель, співлідерки ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка у відеозверненні сказала угорцям: «Європі потрібен Віктор Орбан».
«Іноземне втручання просто не мало значення, — сказав Мартон Томпос, опозиційний депутат від центристської партії „Моментум“, яка відійшла осторонь на цих виборах, щоб дати партії „Тиса“ Мадяра чітку та безперешкодну перевагу над Орбаном. — Візьмемо, наприклад, Венса: він абсолютно невідомий угорській громадськості, тому думати, що його присутність щось змінить, було в кращому разі наївно. Демонстрація трансатлантичної лояльності ніколи не змінила б політичного рівняння в Угорщині, де несхвалення панівної партії „Фідес“ оберталося навколо внутрішньої гнилі країни».
Можливо, заклик про допомогу з боку американської кавалерії був не наївним, а актом відчаю. У Орбана не було інших ідей у боротьбі з Мадяром.
Те, що справді хвилювало виборців — інфляція, економічні негаразди та корупція — залишалося в центрі уваги кампанії Мадяра. І вони добре на тому грали, пояснив експерт Матяш Боді, який аналізував дані місцевих опитувань від незалежних соціологів протягом всієї виборчої кампанії.
«Поразку Орбана спричинила вартість життя, брак економічних можливостей та нестача робочих місць, — додав Боді. — Ключовим посланням Мадяра було те, що країна просто не працює. А якщо подивитися на охорону здоров'я, транспорт, систему освіти, то для пересічних людей тут був занепад та зростальна дисфункція».
Використовуючи розчарування виборців, обіцянки Петера Мадяра побудувати «сучасну, європейську Угорщину» сподобалися не лише молодим виборцям, а й людям середнього віку, які є важливим сегментом традиційної електоральної бази «Фідес».
Поки Орбан у своїй кампанії говорив про ризики втягування в конфлікт в Україні та зображував свого суперника маріонеткою як Зеленського, так і ЄС, Мадяр залишався незворушним, нехтуючи всіма спробами його спровокувати.
Раніше відомий український політолог Володимир Фесенко поділився думками щодо причин нищівної поразки угорського прем’єра Віктора Орбана на виборах.
