Держпідприємство "Медичні закупівлі України" (МЗУ) для прискорення та гарантії поставок медичних товарів опрацьовує можливість застосування в медичних закупівлях низки нецінових критеріїв, які напряму не містяться в переліку, визначеному законом про публічні закупівлі.
"МЗУ розуміє важливість комплексної моделі оцінки, коли поряд із ціною враховуються додаткові фактори, що стосуються предмету закупівлі. Водночас ми усвідомлюємо, що запровадження таких нецінових критеріїв потребує належного обґрунтування. Зокрема, йдеться про те, що критерії, які ми опрацьовуємо, прямо не зазначені в переліку, визначеному в законі "Про публічні закупівлі". Йдеться про такі критерії, як умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі", - повідомили агенству "Інтерфакс-Україна" в МЗУ з посиланням на генерального директор Олега Кльоца.
При цьому він зазначив, що для МЗУ "принципово важливо забезпечити їх повну відповідність базовим принципам публічних закупівель: недискримінації, пропорційності та об’єктивності оцінки".
Кльоц повідомив про наявність проблематики визначення питомої ваги нецінових критеріїв у публічних закупівлях, котра полягає в обмежених можливостях їхнього практичного застосування через недостатню конкуренцію.
"Відповідно до рекомендацій Мінекономіки коректний розрахунок питомої ваги нецінового критерію потребує наявності щонайменше трьох пропозицій, що відповідають такому критерію, і трьох – що не відповідають. На практиці така кількість учасників часто відсутня, особливо у закупівлях лікарських засобів чи медичних виробів через специфіку ринку. У свою чергу Держаудитслужба при перевірках просить обгрунтувати обрану питому вагу нецінового критерію, що подекуди складно вирахувати під час застосування якісних нецінових критеріїв", - сказав він.
Коментуючи відповідність вітчизняної нормативної бази європейським практикам в цьому питанні, Кльоц звернув увагу на відсутність у країнах ЄС обмежень щодо переліку нецінових критеріїв: замовник самостійно визначає критерії, які мають відношення до предмету закупівлі.
"У деяких країнах ЄС відсутня верхня межа питомої ваги нецінового критерію або взагалі використання нецінових критеріїв є обов’язковим. В Україні ж існує законодавче обмеження: питома вага нецінових критеріїв не може перевищувати 30%. Таким чином, основна відмінність полягає в регулюванні питомої ваги нецінового критерію, переліку нецінових критеріїв та обов’язковості або необов’язковості їх застосування під час проведення процедури закупівлі", - сказав він.
Як зазначивг гендиректор МЗУ, під час оцінювання закупівельником нецінових критеріїв постає низка складнощів, зокрема, обмеженість механізму перевірки достовірності підтверджуючих документів від учасників, "що, в свою чергу, створює ризик зловживань та маніпуляцій, коли відповідність критерію заявлено в тендерній пропозиції, але не підтверджено фактично". Зокрема, йдеться про "складність фактичної перевірки так званих "відтермінованих" критеріїв та інноваційності, їх суб’єктивність оцінювання та відсутність чітких методик вимірювання".
"У практиці застосування законодавства у сфері публічних закупівель сформувалися різні підходи до визначення переліку нецінових критеріїв. В окремих випадках такий перелік трактується як обмежений, в інших – як такий, що може бути розширений за умови належного обґрунтування. Водночас у межах розгляду скарг у процедурах закупівель неодноразово наголошувалося на необхідності застосування виключно тих критеріїв, які прямо передбачені законодавством або мають безпосередній зв’язок із предметом закупівлі", - сказав він.
На думку Кльоца, застосування додаткових нецінових критеріїв потребує чіткого обґрунтування їх доцільності, підтвердження зв’язку з предметом закупівлі, а також забезпечення недискримінаційного характеру відповідних вимог, зокрема шляхом підтвердженнянаявності достатньої кількості потенційних виробників, які можуть їм відповідати.
"Викликом є відсутність уніфікованої методології щодо вибору, обґрунтування нецінових критеріїв та визначення їх питомої ваги. Це ускладнює забезпечення єдиного підходу та підвищує ймовірність процедурних ризиків. За таких умов учасники процедур закупівель нерідко звертаються зі скаргами щодо можливих ознак дискримінації. Водночас відсутність усталеної правозастосовної практики у сфері оцінки нецінових критеріїв зумовлює підвищену обережність замовників при їх застосуванні", - сказав він.
Кльоц також повідомив, що у сфері використання нецінових критеріїв наразі не сформовано єдиного підходу до їх застосування та оцінки, значна частина спорів вирішується з урахуванням індивідуальних обставин процедур.
В той же час він зазначив, що, з одного боку, застосування нецінових критеріїв може призводити до підвищення ціни контракту, оскільки враховуються додаткові фактори, такі як якість продукції, інноваційні характеристики, гарантійні умови та повний життєвий цикл товару. З іншого боку, такий підхід дає змогу уникнути ризиків закупівлі неякісних товарів, що у довгостроковій перспективі зменшує загальні витрати на постачання та експлуатацію.
"Крім того, застосування нецінових критеріїв потенційно сприятиме підвищенню ефективності використання бюджетних коштів і забезпеченню стійкості поставок критично важливих товарів. Сучасні закупівлі потребують врахування не лише ціни, термінів постачання чи екологічних аспектів, а й якості продукції, її безпечності та інноваційності. Розширення переліку нецінових критеріїв на законодавчому рівні дасть замовникам можливість обирати найефективніші пропозиції та зменшить правову невизначеність під час оцінки тендерних пропозицій, сприятиме мінімізації закупівельних ризиків, забезпеченню безперебійного постачання критично важливих товарів. Такий підхід підвищує прозорість і ефективність публічних закупівель, дає змогу орієнтуватися на довгострокову економічну та соціальну вигоди", - підкреслив Кльоц.
Сообщает interfax.com.ua
