Зміни у державному регулюванні ринку ліків, ініційовані відомим фармвиробником, призвели до зростання роздрібних цін на препарати, зменшення їх доступності та скорочення податкових платежів від виробників. Про це йдеться у матеріалі видання «Главком».
Як стверджує «Главком», основним вигодонабувачем регуляторних змін стала «Дарниця»: «Попри зростання прибутковості, компанія не відобразила це у сплаті податків: за перше півріччя 2025 року вона перерахувала до бюджету 298,9 млн грн., що менше, ніж за аналогічний період 2024 року ( 326,4 млн грн.)».
Як пише «Главком», відмова від маркетингових витрат дозволила компанії заощадити близько 1,3 млрд грн, з яких держава мала б отримати щонайменьше 234 млн грн податку на прибуток.
На думку економічного експерта Олега Пендзина, заборона маркетингових договорів мала негативні наслідки для ринку.
«Маркетингові послуги є важливим механізмом компенсації витрат для аптек та забезпечують доступність ліків для населення. Їхня заборона разом з обмеженням націнок призвела до фінансової нестабільності та закриття аптек, особливо за межами великих міст», — зазначив економіст.
За різними оцінками, пише «Главком», державне втручання у ринкові механізми не виправдало очікувань: замість зниження цін на ліки відбулося скорочення конкуренції, втрати аптечних мереж та зниження податкових надходжень.
Паралельно триває активна дискусія щодо ролі Антимонопольного комітету України (АМКУ) у ситуації, що склалася. Експерти ринку, як пише «Главком», вважають, що розпочате з ініціативи «Дарниці» розслідування може призвести до концентрації впливу виробника та обмеження конкуренції.
«Згідно з міжнародними критеріями рівень концентрації аптечного ринку в Україні залишається низьким, і будь-які адміністративні кроки проти аптечних мереж навпаки створюють ризики монополізації», — йдеться у матеріалі «Главкому».
Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про врегулювання аптечної діяльності відповідно до норм ЄС.
