Українські експортери продукції до країн Євросоюзу в рамках стратегії Green Deal та, зокрема, додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві (CBAM), який буде запроваджено з 2026 року, зазнають значних витрат, тож потрібно провести переговори з ЄС про відстрочення запровадження через війну в Україні.
Як повідомив головний аналітик GMK Center Андрій Глущенко на круглому столі "Як СВАМ послабить економіку України", що відбувся 23 жовтня, витрати на СВАМ зростатимуть для української економіки і можуть її значно послабити.
На заході було презентовано дослідження про вплив вуглецевого податку ЄС на українську економіку, основні висновки якого опублікувало агентство "Інтерфакс-Україна" 14 жовтня, втрати економіки України від додаткового податку CBAM в ЄС у першому році становитимуть $202 млн зі з зростанням у 2030 р. до $1,44 , найбільше постраждає ГМК.
Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко констатував, що СВАМ необхідний для досягнень кліматичних цілей та одночасно для недопущення збитків європейських підприємств. При цьому він виступив за проведення переговорів із ЄС щодо застосування ст. 30.7 регламенту CBAM, який передбачає, що "Єврокомісія може змінити підхід до застосування CBAM для країн, які зіткнулися з непередбачуваною, винятковою та неспровокованою ситуацією, що має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури".
"У нас три роки війна", - наголосив експерт.
Директорка проєктів зі сталого розвитку "ArcelorMittal Кривий Ріг" (АМКР) Ольга Семків зазначила, що СВАМ неможливо відокремити від процесу декарбонізації. У цьому напрямку АМКР працювала задовго до введення СВАМ, проте 2022 перекреслив ці зусилля. І наразі немає можливості приділяти належну увагу декарбозіційному напрямку, а також немає експертизи для складання відповідних звітів у рамках СВАМ.
"Але АМКР планує повертатися до декарбонізаційних планів. Тим більше, що європейський ринок для АМКР буде одним із основних ринків (…) Ми очікуємо відстрочки зобов'язань за СВАМ, і всі металургійні компанії вважають, що для цього є підстави – цей пункт має бути застосований через ситуацію в Україні. Ми дуже хочемо, щоб діалог між ЄС та Україною щодо імплементації законодавства тривав", - наголосила Семків.
Водночас вона вказала на наявність вимог на польській митниці щодо пред'явлення документів стосовно СВАМ: "Це дуже дивно, і українські компанії краще поінформовані про СВАМ, ніж у Європі".
Менеджер проєктного офісу "Метінвесту" Андрій Кріль нагадав, що CBAM було запущено у 2023 році (у рамках перехідної фази, протягом якої компанії мають подавати звіти про вуглецеві викиди, пов'язані з виробництвом продукції – ІФ-У). "Ми зараз перебуваємо у процесі, коли Єврокомісія оцінюватиме наслідки впровадження СВАМ 1,5 року тому. І вивчатиметься практика застосування СВАМ, після чого змінюватиметься, уточнюватиметься законодавство. Буде чіткіше розуміння ситуації із СВАМ, коли остаточно будуть затверджені документи", – пояснив Кріль.
При цьому він вважає, що до України потрібно застосовувати СВАМ не як до країни третьої сторони, а як до країни, яка рухається до членства в ЄС, яка взяла на себе зобов'язання щодо впровадження законодавства ЄС. Тому Україна має унікальну ситуацію не лише через війну, а й як потенційний член ЄС. "І нам потрібен постійний та регулярний діалог із ЄС, з органами влади, щоб був безперешкодний рух товарів. І ми не повинні забувати, що ми рухаємося до Європи і впроваджуватимемо ці механізми у себе", - резюмував менеджер "Метінвесту".
Представник парламентського підкомітету із промполітики Комітету з економічного розвитку Муса Магомедов сказав, що Україні потрібно в діалозі з ЄС виявляти ініціативу щодо відстрочення зобов'язань зі СВАМ, оскільки країна перебуває у стані війни.
"Якщо не коригувати ситуацію, то ми отримаємо дуже тяжкі наслідки. І потрібно долучити до вирішення ситуації і представників уряду, і Ради. І економічний комітет має докласти всіх зусиль, щоб до нашої країни ставилися з урахуванням ситуації в Україні", - зазначив Магомедов.
Заступниця директора Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Світлана Михайловська повідомила, що минулого тижня на "круглому столі" із питань доступу українських товарів на ринок ЄС були висловлені думки, що "у нас є переговори, які без переговорів - Україна погоджується з пропозиціями ЄС" .
"Від нас у ЄС вимагають надати аналітичний аналіз, яких збитків буде завдано українській економіці, які обсяги фінансування необхідні нам у цьому напрямку в рамках допомоги від ЄС та які терміни запровадження СВАМ в Україні", - сказала Михайловська.
Водночас вона зазначила, що на думку деяких експертів, наразі СВАМ не додає користі навколишньому середовищу, а є варіантом впливу на торгівлю.
Представник Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріян повідомив про початок найближчим часом переговорів із ЄС щодо внесення змін до договору про вільну торгівлю.
"Діалог має починатися зараз, і питання СВАМ має бути обговорено у цьому контексті", - переконаний експерт.
Президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков попередив, що можна говорити про терміни, але не скасування норм: усі в ЄС живуть за одними нормами та правилами. "Нам необхідний перехідний період. Переговори слід вести в цьому ключі. СВАМ має бути, але країна перебуває у стані війни, це унікальна ситуація, і, напевно, європейці зможуть піти на переговори та створення якогось відповідного механізму для України", - сказав Каленков, додавши, що Україну слід розглядати як частину Європи.
Водночас він нагадав, що Європа пішла назустріч Україні, зняла низку обмежень на постачання товарів – було скасовано антидемпінгове мито, і висловив сподівання, що ЄС може піти назустріч Україні і щодо СВАМ: "Тут важливо розпочати переговори".
Виконавчий директор асоціації "Укрцемент" Людмила Кріпка зауважила, що європейці запитують: "Які зобов'язання ви можете взяти у разі відстрочення запровадження СВАМ?", - і закликала імплементувати європейські директиви без додавання національних зауважень, щоб оподаткування діяло на користь компаній.
Представник Національної Асоціації добувної промисловості України (НАДПУ) Георгій Попов вважає, що Україна втратила час для застосування пункту унікальності СВАМ у разі війни. Але потрібно сприймати СВАМ як невідворотну подію.
Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка повідомив, що в Україні нині критична внутрішня ситуація, проте процес декарбонізації у контексті податку розвивається, але податок на викиди СО2 потребує коригування у рамках переходу на іншу систему.
"У нас є розуміння, що справа часу впровадження системи торгівлі викидами. Ця робота велася і ведеться - з торгівлі викидами, систематизуються заходи щодо захисту навколишнього середовища. Ведуться переговори щодо вступу до ЄС, і інтереси промисловості мають бути належним чином враховані - з урахуванням європейського законодавства", - вважає Качка.
Заступник міністра зазначив, що роль ЄС буде ключовою у фінансуванні відновлення України, тому політика країні не може бути такою войовничою, необхідно домовлятися з ЄС про побудову спільного з ЄС механізму.
Як повідомлялося, згідно з дослідженням GMK Center, українські експортери продукції до країн ЄС у рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві, який набуває чинності з 2026 року, зазнають значних витрат. Якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то в 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд. на рік, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції, як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат, констатується у дослідженні.
У 2023 році було запущено перехідну фазу CBAM, протягом якої компанії повинні подавати звіти про вуглецеві викиди, пов'язані із виробництвом продукції. У 2026 році CBAM почне працювати повністю – з необхідністю здійснення відповідних платежів. Хоча спочатку CBAM охоплюватиме обмежену кількість продуктів, у майбутньому їхню кількість може бути збільшено.
"Українська металургійна промисловість постраждає від CBAM найбільше, оскільки 93% українського експорту, який підпадає під CBAM, становлять вироби із чавуну та сталі. Водночас металургійна промисловість є основним експортером і робить значний внесок в економіку України. Наприклад, у 2023 році він становив 5,7% ВВП України, включно із ланцюжками поставок", - наголошується у дослідженні.
Сообщает interfax.com.ua
