Смілянська та Балаклеївська громади прощалися з 45-річним Віталієм Головішиним. Його погляд і щира усмішка на світлині ніби розповідають, яким він був — добрим, відкритим, привітним і щирим, повідомляє Смілянська міська рада
«Віталій виріс у люблячій родині, але в 12 років залишився без батька. Вихованням займалася мама, а більшість турбот лягла на плечі старшого брата Володимира та юного Віталія. Після закінчення школи вступив до Васильківського технікуму, де здобув спеціальність майстра-технолога з виробництва м’ясних та сирних виробів. З дитинства захоплювався технікою, любив машини — за що б не брався, усе йому вдавалося. У 1998 році був призваний до лав Збройних Сил України. Після проходження строкової служби деякий час працював за кордоном, а згодом повернувся в Україну та працевлаштувався на фабрику морозива, де й познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Разом створили щасливу родину, у шлюбі народилися двоє синів — Максим та Дмитро. Жили дружно, планували майбутнє, але війна змінила все», — йдеться у повідомленні.
Відомо, що Віталій добровільно долучився до захисту Батьківщини. Безвідмовно, сумлінно та віддано ніс службу, за що був відзначений подяками й нагородами від командування. Служив інспектором прикордонної служби. 10 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання, Віталій Головішин загинув у Сумській області.
Поховали захисника на Алеї Слави на Загреблянському кладовищі.
Источник fakty.ua
