Понад пів століття тому відомий композитор та поет Володимир Івасюк у віці вісімнадцять років (!) написав пісню «Червона рута», яка відома не тільки в Україні, а й у світі. Серед її виконавців — Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка». На честь цієї пісні названо популярний всеукраїнський музичний фестиваль.
Цікава історія написання пісні. У батьківській бібліотеці (батько Володимира Івасюка був письменником, а мама — вчителькою) Володимир знайшов збірку коломийок. В одній з них йшлося про приворотне зілля та загадкову квітку. Під час фольклорної практики Володимир Івасюк почув легенду: у ніч на Івана Купала відбувається диво — не дуже яскрава квітка рути стає червоною, таке спостерігається лише раз на десять років, і тоді за допомогою червоної рути можна приворожити людину. Під враженням цієї легенди й народилася знаменита пісня.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сервізи відомих митців Віталія та Людмили Шевченків, які втілили у фарфорових сетах образ квітучої України.
— Чайний сервіз «Червона рута» Віталія та Людмили Шевченків, створений на Сумському фарфоровому заводі у 1994 році, присвячений найзагадковішій карпатській квітці, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — За повір’ям, вона має магічну силу: хто її знайде, буде щасливий у коханні. Сет вражає красою. Кожна форма, кожен вигин ручки, кожен мазок червоного й золотого звучать урочисто та святково, немов давня гуцульська коляда чи весільний марш.
Домінантою сервізу є насичений червоний колір. Він символічний: це колір калини, вишитого рушника, святкового вбрання. На білому тлі фарфору червоний спалахує особливо яскраво, створюючи відчуття тепла й достатку. Золото ж додає композиції шляхетності та урочистості. Форми сервізу поєднують монументальність і декоративну пластичність. Великий чайник має силует м’який, округлий, але водночас величний. Мініатюрні чайнички, цукорниця та чашки ніби продовжують головну тему, створюючи відчуття родинного гурту, де кожен предмет має власний голос, але звучить у спільному хорі.
— Чим особливий декор?
— Орнаментика сервізу тяжіє до стилізованої народної квітки. Великі червоні квіти нагадують петриківський розпис, мотиви українських килимів, декоративний стінопис сільських хат. Водночас художники не копіюють фольклор, а переосмислюють його мовою порцеляни кінця двадцятого століття. У цьому і полягає особливість творчості Віталія та Людмили Шевченко: народний образ у них стає сучасним декоративним символом. Творчість митців стала важливою сторінкою українського декоративного мистецтва. Порцеляна Віталія та Людмили Шевченко стала впізнаваною завдяки яскравому декоративному рішенню, сміливому використанню кольору та любові до українського орнаменту. Вишивані мотиви, квіткові композиції, стилізовані елементи народного одягу органічно вписувалися у форми сервізів, декоративних ваз і скульптур. Саме тому твори Віталія та Людмили Шевченко сьогодні сприймаються не лише як продукція фарфорової промисловості, а як мистецькі пам’ятки свого часу. Роботи подружжя були представлені на виставках не тільки в Україні, але й за кордоном — зокрема у Хорватії та Канаді.
— Як таким сетом краще сервірувати стіл?
— Сервіз «Червона рута» має дивовижну емоційну енергетику. Це сервіз-свято, сервіз-оберіг, сервіз-пісня. Його легко уявити на великому родинному столі, де пахнуть пироги й яблука, де старі історії переплітаються з новими спогадами. Він ніби вбирає в себе сам дух українського дому, щедрого, теплого, відкритого для гостей. Віталій та Людмила Шевченко є авторами багатьох неймовірно гарних сервізів. Один із них — чайний сет «Квітуча Україна».
— Краса!
— Цей сервіз ніби народжений із самої української декоративної традиції — урочистої, щедрої, насиченої кольором і ритмом. Білосніжний фарфор вкритий густим квітковим орнаментом, що нагадує одночасно й петриківський розпис, і старовинні килимові мотиви, і розкіш народної вишивки. Кожен елемент декору пульсує рухом: великі стилізовані квіти розгортаються, мов сонячні знаки, а темні листки створюють відчуття глибини та оксамитової насиченості.
— Які незвичайні форми чайників!
— Так, вони монументальні, майже архітектурні. Високі кришечки з декоративними завершеннями додають композиції святковості, а вигнуті носики й ручки створюють плавний ритм, який об’єднує всі предмети в єдиний ансамбль. Особливого звучання сервізу надає контраст білого фарфору з темним тлом: декор починає світитися зсередини, а полив’яний блиск підкреслює багатство орнаменту. Золочені акценти на краях і деталях створюють відчуття коштовності, ніби це не просто посуд, а урочистий набір для святкового чаювання.
— Помітила, що крім чашок до складу сервізу входять келихи.
— Справді. Іноді чайні сервізи доповнювались ними. Такі чарочки можуть використовуватись для лікеру, ягідних наливок або десертного вина, адже це святковий сет. Сервіз «Квітуча Україна» створює атмосферу гостинності, великого родинного столу, вечірнього світла й тихого передзвону келихів під час довгих щирих розмов рідних та друзів.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено багато унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» дослідниця історії української порцеляни та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про незвичайні сети для чаювання.
Читайте також: «Гуцульський танець став джерелом натхнення для українських фарфористів», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: В. та Л. Шевченки. Чайний сервіз «Червона рута». Сумський фарфоровий завод. 1994
