Новий української Прем’єр-ліги стартував, із чим ми не можемо не привітати кожного поціновувача нашого футболу. І одразу ж події на футбольних полях закрутились настільки активно, що не було відчуття цих двох місяців без нашого футболу. Перші складнощі фаворитів, перші матчі дебютантів, і перші святкування й перші розчарування — чотириденний футбольний вікенд видався насиченим.
1 тур. 01.08.2025
1 тур. 02.08.2025
1 тур. 03.08.2025
1 тур. 04.08.2025
Київське Динамо нині намагається пробитись до основного раунду Ліги чемпіонів УЄФА, тож із чотирьох, станом на момент початку минулого тижня, учасників кваліфікації від нашої країни проводило свої міжнародні матчі раніше за інших. Відповідно й довелось команді Олександра Шовковського грати посеред дня в суботу на надзвичайно складній арені для кожної з команд, які приїжджають у гості до рівненського Вереса.
І насправді це міг бути матч-сенсація всього вікенду, оскільки на початку гри взагалі нічого не вказувало на те, що господарям Авангарду протистоїть чинний чемпіон України. Верес грав у агресивний та цікавий футбол, тоді як Динамо за минулорічним шаблоном намагалось на досвіді витискати максимум із мінімальної кількості гольових нагод.
І в підсумку все вирішує фінальний результат — "біло-сині" перемогли за рахунок гола на 14 хвилині від Шапаренка з асисту Ваната, і вже після фінального свистка особливого значення не мають усі ті гольові нагоди рівненців, помилки захисту киян та особливо — Нещерета, і загалом пристойне враження від гри колективу Олега Шандрука. Тренер Вереса спробував відмовитись від 4-2-2-2 з перших хвилин, бо влітку пішли Степанюк та Гайдучик, тож треба було щось вигадувати, але зрештою повернувся до цієї схеми за ходом гри. Проте з одним ударом у площину за матч, нехай і за загальної переваги за пострілами, ти далеко не зайдеш.
І якщо Верес на Динамо таки тиснув, а подекуди — навіть притискав суперників до їхніх воріт, то на наступний день у Тернополі в матчі за участі іншого наперед визначеного фаворита чемпіонської гонки, донецького Шахтаря, була геть інша картина. Чемпіон Першої ліги кам’янець-подільський Епіцентр ані від кого не намагався приховати факт переваги "гірників" за рівнем виконавчої майстерності, і грав так, як і має грати андердог проти фаворита. Номінальні господарі стадіону ім. Романа Шухевича закрились у захисті, але їхні контратаки — це щось.
Статистичні показники після гри насправді страшні — у Шахтаря 27 ударів, із яких 17 полетіло в площину, 14 кутових і ще багато чого, що значно вище за показники Епіцентру. Але гол на рахунку команди Арди Турана в підсумку всього один — Еліас підставив голову під подачу Коноплі на 79 хвилині, і за рахунок цього долю матчу було вирішено.
При цьому моменти команди Сергія Нагорняка зразка першого тайму в контратаках теж не можуть залишатись без уваги, бо принаймні той-таки Сіфуентес навіть у поперечину воріт Різника примудрився поцілити після того, як кількома хвилинами раніше сполохав голкіпера ударом у ближній кут, але той витягнув складний м’яч. У другому таймі такого вже господарям не дозволяли. Та й узагалі складалось враження, що оці славнозвісні "три тренування на добу" від Турана — це не просто для пташки на полях. Перевагу вони таки дають.
Для тих уболівальників ковалівського Колоса, які мали змогу підгледіти за матчами команди під час зборів, напевно, не викликав здивування той факт, що "колоски" в їхній актуальній формі це більше не колектив, який гарно знається виключно на грі в захисті та "засушуванні" матчів, а дійсно агресивна в футбольному плані команда.
Криворізький Кривбас тим часом дуже здивувався, коли на собі відчув усі ці зміни, які встиг впровадити Руслан Костишин за ці два місяці без офіційних матчів. Перші пів години в Ковалівці — це насправді той темп футболу, від якого уболівальники ловили б кайф на кожному матчі УПЛ. Шкода, що не кожній команді така гра під силу наразі. Колос був різноманітним, швидким, вигадливим та гострим, тоді як Кривбас… Кривбас був ніяким. Команда без обличчя.
Інша справа, що свої два голи господарі у ворота суперників змогли спрямувати лише після стандартів, тоді як із гри в них було набагато більше нагод для цього, але якщо мають місце такі хиби, як у епізоді з Климчуком на початку гри, то варто витягати з кишені й фірмові подачі Арінальдо Ррапая.
А якщо б залетів ще й той божевільний удар через себе від Цурікова на завершення подачі кутового, то, не знаємо, перегони за звання автора найкращого м’яча сезону можна було б завершувати вже на першому турі. Кривбас, до речі, прокинувся під завісу гри й навіть забив м’яч престижу, але це явно не та гра, яку б уболівальники команди хотіли б побачити в дебюті Патріка ван Леувена та перед зустрічами з одразу двома його "колишніми".
Чотири новачки має цей сезон УПЛ, тож ліга фактично оновила свій склад на 25%, а отже це буде геть інший чемпіонат. Три з цих команд ще й є абсолютними дебютантами "елітної" першості, тож ніхто не знає, чого від них очікувати. Гру Епіцентру про Шахтаря ми вже оговорили до цього, тож можна одразу переходити до інших футбольних страв.
Кудрівка. Про існування цього населеного пункту на Чернігівщині, можливо, багато хто з фанатів і не здогадувався, але тепер однойменний клуб є учасником УПЛ, тож будемо знайомитись. Олександрія, яка посеред тижня вилетіла з кваліфікації Ліги конференцій УЄФА за підсумком протистояння проти сербського Партизана, була першим суперником для дебютантів "еліти", і, напевно, хотіла б цим моментом скористатись, аби покращити власний настрій.
А вийшло все навпаки. У команди Кирила Нестеренка виникли шалені складнощі проти нещодавнього учасника Першої ліги, який буквально переважав Олександрію за всіма показниками. Команди при цьому ще в першому таймі обмінялись розкішними ударами зі стандартів від Булеци (хоча записали на автогол воротаря Яшкова) та Морозка, але на той момент "поліграфи" вже встигли пропустити не менш цікавий м’яч.
І що ми в підсумку побачили? У другому таймі Олександрія зусиллями досвідченого Ковальця не змогла забити швидкий гол у відповідь, а коли пропустила втретє, то там уже й той-таки Ковалець поплив. Безглузде вилучення за спробу повторити "руку Бога", а те, що зробив Кампуш наприкінці матчу — узагалі без коментарів. Там треба просто вимагати дискваліфікації до кінця літа, щоб ні в кого більше не було бажання бити лежачого суперника ногами. Програвати треба теж уміти, навіть якщо це вже втретє поспіль у трьох матчах нового сезону.
Ще один новачок цього сезону УПЛ свій перший матч у такому статусі проводив надвечір п’ятниці у Львові, де СК Полтаві протистояв місцевий Рух. "Жовто-чорні" тимчасово оселились на стадіоні Україна, допоки їм не завершать укладати новий газон на Арені Львів, тож доведеться тіснитись із Карпатами. При цьому команда тепер уже Івана Федика трохи оновила склад улітку, тож і за цим було цікаво спостерігати.
Що ж до самої гри, то особливих здивувань вона не викликала. Рух користався перевагою в досвіді й на початку гри зловив суперників під час контратаки, але потім незграбним чином привіз пенальті у власні ворота Холод, тож Максим Марусич записав свої ім’я до історії полтавців, як автор першого м’яча клубу в УПЛ. Велика подія, але більше Полтаву в тому матчі в атаці відзначати не було підстав.
Бо в другому таймі Рух контролював хід подій, але затягнув із штурмом чужих воріт, після чого довелось чекати чергової помилки від суперників. І хто ж міг передбачити, що саме свіжий Святослав Шаповал її при пуститься, за 16 хвилин на полі отримавши два попередження посеред другого тайму. За переваги за кількістю гравців на полі "жовто-чорні" просто одного разу розкатали більшість, і забрали три очки. Цьому Полтаві теж доведеться навчитись із часом.
Що ж до гри за участі найбільш заможного серед нових колективів у цьому сезоні УПЛ, харківського Металіста 1925, то новій команді Младена Бартуловича в Житомирі протистояла київська Оболонь. Там теж змінився головний тренер цього літа, і тепер Олександр Антоненко намагається підтримувати в команді той запал, який їй надала попередня діяльність Сергія Шищенка, до тренерського штабу його нинішній керманич "пивоварів" і належав.
І таки вдалось стримати потужного суперника столичному колективу. "Жовто-сині" одразу кинули до бою всі свої літні підписання, у купі з Євгеном Павлюком та Іллею Крупським, а також Денисом Антюхом та тріо з Олександрії, але це жодним чином не допомогло розрити міцну оборону суперників. Оболонь діяла подекуди прямолінійно, але цього було цілком достатньо для того, щоб ці начебто непримітні "нулі" насправді приховували за собою доволі цікавий поєдинок.
Львівські Карпати добре відчували диспозицію перед домашньою грою проти житомирського Полісся на старті чемпіонату. Суперники кілька днів тому відіграли єврокубковий матч, після чого в них була дорога до Львова — нехай і коротка, але все ж таки дорога з кордоном на шляху. Та й зрештою "леви" могли зосередитись суто на цій грі під час одного з тижнів літньої підготовки, за рахунок чого пропрацювати всі можливі варіанти. Жодної з цих переваг команда Руслана Ротаня не мала, але в підсумку вона залишила за собою три залікові бали.
Причому, навіть за виключенням спірних рішень арбітрів, важко було зрозуміти, від чого саме мають відштовхуватись Карпати, щоб здобути перемогу в цій грі. Команда Владислава Лупашка наче й не зазнала кардинальних змін цього літа, тоді як у "вовків" банально змінився навіть головний тренер і взагалі підхід до формування стартового складу на старті сезону подекуди дивує.
Але Полісся виявилось до гри значно більш якісно готовим, аніж суперники. Забили гості двічі в першому таймі, а потім робили із суперниками те саме, що й робила б Олександрія зразка минулого сезону — стримували й обійшлись навіть майже без небезпеки біля власних воріт. І тепер ми маємо фактично ту саму картину, що й рік тому — перша очна зустріч поміж цими командами завершилась із +2 на користь Полісся, і, якщо пам’ятаєте, "вовки" тоді фінішували на два очки вище за Карпат у підсумку. Так що такі ось очні поразки можуть вилізти боком навіть на значній дистанції.
Два "фірмові" для УПЛ матч по 0:0 не дали розігнатись результативності цього ігрового вікенда. 16 команд гуртом забили 13 голів, тобто менше ніж гол на клуб. Найбільш результативний матч — за участі головної сенсації, Кудрівки, яка здолала Олександрію (3:1).
Сергій Булеца (Олександрія) feat Антон Яшков (Кудрівка / автогол)
Євгеній Морозко (Кудрівка)
* Бонус — майже гол сезону від Андрія Цурікова (Колос)
Найкращий гравець туру — Євгеній Морозко (Кудрівка).
Найкращий тренер туру — Віталій Костишин (Кудрівка).
2 тур. 08.08.2025
2 тур. 09.08.2025
2 тур. 10.08.2025
2 тур. 11.08.2025
Ілля Береза
Football.ua
Сообщает liga.net
