Історію із викраденням українця Ігоря Комарова на індонезійському острові Балі могли використати як привід для інформаційної атаки проти впливових фігур у Дніпрі. Про це у своєму блозі пише політолог Володимир Цибулько.
За словами експерта, сама історія викрадення є реальною людською трагедією, однак у медійному просторі її почали доповнювати маніпулятивними деталями, намагаючись прив’язати до неї відомого дніпровського бізнесмена Олександра Петровського.
Політолог пояснює, що подібні інформаційні кампанії зазвичай будуються за типовою схемою. Спочатку з’являється новина про інцидент, після чого до неї починають додавати нові деталі та прізвища, формуючи потрібний інформаційний контекст.
«Схема проста: з’являється новина про зникнення, до неї штучно додають родинний зв'язок, активують старі медійні ярлики (як-от «кримінальний авторитет на прізвисько Нарік) і завершують це тезами про мережу шахрайських кол-центрів, які начебто працюють під його прикриттям», — пояснює експерт.
За словами Цибулька, подібні кампанії майже ніколи не базуються на повністю вигаданій інформації, а використовують реальний інфопривід.
Експерт вважає, що така медійна атака може мати як внутрішніх, так і зовнішніх замовників. Серед можливих бенефіціарів він називає групи впливу всередині Дніпра, які ведуть боротьбу за політичний та економічний вплив.
«Дніпро — місто зі складною політичною архітектурою. Вибивання впливових фігур через медійну дискредитацію — це стандартний інструмент „зачистки“ поля перед майбутніми політичними циклами», — вказує Цибулько.
Також він наводить спостереження блогера Ігора Лаченкова про те, що ініціаторами поширення перших новин про зникнення Комарова та звʼязки «Комаров — Петровський — кримінальний авторитет Нарік були ресурси, наближені до іншої впливової у Дніпрі фігури — Геннадія Корбана».
Цибулько також звертає увагу на можливий російський слід у подібних кампаніях. За його словами, Олександр Петровський давно є пріоритетною мішенню для російських спецслужб через свою роль у протидії «русской весне» у Дніпрі у 2014 році, а також через сприяння отриманню Томосу Православною церквою України.
«Для ФСБ дискредитація таких постатей через тему „криміналу та кол-центрів“ — ідеальний спосіб помсти», — зазначає політолог.
На його думку, подібні інформаційні атаки можуть бути частиною ширшої боротьби за вплив напередодні активізації політичного життя в Україні.
«Нам усім варто звикати: таких кампаній ставатиме лише більше, а методи — дедалі витонченішими. А наступною жертвою „балійського сценарію“ може стати будь-хто, чий вплив заважає архітекторам нових політичних розкладів», — резюмує Цибулько.
Раніше Цибулько розповідав, що Труханов, втрачаючи вплив в Одесі, взявся атакувати президентську вертикаль.
