Державний візит президента США Джо Байдена, який раніше відклав свій візит до Німеччини, де він мав узяти участь у зустрічі контактної групи щодо України у форматі «Рамштайн», до ФРН мав багато приємних моментів. Байдена тепло вітали федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр і федеральний канцлер Олаф Шольц, він був нагороджений орденом «За заслуги» Федеративної Республіки Німеччини. Президент США часто сміявся, хапався за серце і іноді навіть виглядав збентеженим від багатьох теплих слів Шольца і Штайнмаєра. А ще він назвав Німеччину «найближчим і найважливішим союзником» Сполучених Штатів, пише t-online.
Це бальзам для німецько-американської дружби і, можливо, найбільший успіх Шольца і Байдена в тому, що вони відновили ці відносини. Але ясно одне: цього було недостатньо. І Шольц, і Байден залишилися розпливчастими у своїх заявах щодо війни в Україні і не оголосили жодних конкретних заходів. Проте прихильники української оборонної кампанії і саме українське керівництво наразі потребують знаку підтримки від провідних західних держав, оскільки ситуація для України у боротьбі з росією наразі є аж ніяк не легкою. Тим не менш, за змістом візит Байдена до Німеччини перетворився на спектакль — і в кінцевому підсумку від цього виграв лише путін, йдеться у статті.
«Коли Байден зустрічається в Берліні з главами урядів Німеччини, Франції та Великої Британії, міжнародні гравці уважно придивляються до того, які сигнали надсилаються щодо України. Однак ця комунікація зазнала повного провалу. Байден і Шольц залишилися на тих позиціях, які вони відстоюють від початку війни: Україна не повинна програти війну і повинна продовжувати отримувати підтримку. Хоча на переговорах у форматі „четвірки“ за участю Байдена, Шольца, президента Франції Еммануеля Макрона і прем'єр-міністра Великої Британії Кеїра Стармера, швидше за все, також обговорювалася середньострокова стратегія в українській війні, цього недостатньо. Це не замінить рішучості та наполегливості, які повинні демонструвати західні лідери — особливо в той час, коли західні суспільства вже втомилися від війни», — вважають автори публікації.
Таке публічне мовчання є фатальним для бойового духу. Адже президент України Зеленський представив свій так званий «план перемоги». План, який він особисто представив усім своїм союзникам протягом останніх місяців.
Це правда, що багато українських закликів у цьому плані наразі є нереалістичними і складними для Заходу з політичної точки зору — наприклад, вступ до НАТО або захист повітряного простору України з боку НАТО. Тим не менш, було б неправильно повністю ігнорувати план Зеленського на публіці. Зрештою, м'яч зараз на полі Заходу, і саме провідні західні держави відіграватимуть вирішальну роль у вирішенні питання, чи існуватиме Україна в майбутньому, йдеться у статті.
Але як саме європейці мають намір забезпечити довгострокову підтримку української армії? Як вони підготуються, якщо Дональд Трамп переможе на виборах у США 5 листопада? США в будь-якому випадку захочуть перекласти відповідальність на Європу, але поки що європейці навряд чи мають відповідь. Це викликає велику невизначеність в Україні та в усьому західному альянсі.
Зрозуміло одне: якщо все залишиться так, як є, путін виграє цю війну, зазначають у статті.
Тому вкрай важливо, щоб Захід скоригував свій курс, і якщо досі немає точного плану, необхідно зробити заяви, які, принаймні, створять більше безпеки. Тому що ця війна на виснаження має логіку: якщо воююча сторона програє, вона адаптує свою стратегію, щоб протидіяти цій тенденції.
Однак західному альянсу завжди потрібно більше часу, ніж росії, щоб зробити ці корективи курсу — і це явна слабкість.
З іншого боку, якщо курс правильний, візити з метою зміцнення двосторонньої дружби є важливими і правильними. Але Байден і Шольц знову втратили можливість чинити тиск на росію. Вони повинні тиснути на Путіна, оскільки тільки так він поставить під сумнів свою стратегію, яка продовжує покладатися на військову перемогу.
«У разі сумнівів, російський президент буде набагато більше радий медалі Байдена в палаці Бельвю, ніж оголошенню Заходом нової стратегії щодо України. Відповідно, символічний візит Байдена до Берліна, ймовірно, викликав теплі почуття не лише в Німеччині, але й у кремлі».
