Про вбивство 43-річної українки Юлії Джеймс-Дікіної у США стало відомо з американських ЗМІ. Молоду жінку, матір трьох дітей, застрелив її чоловік. Це сталося 6 липня у їхньому будинку в місті Ліг-Сіті штату Техас. Убивши Юлію, 64-річний Кент Джеймс застрелився сам.
Представник поліції Ліг-Сіті Джон Гріффіт повідомив місцевому телеканалу ABC13, що правоохоронців викликав сусід подружжя, до якого відразу після того, що сталося, прибігли перелякані діти Юлії та Кента. Вони сказали сусідові, що «їхній батько стікає кров'ю» та «йому терміново потрібна допомога». Характер поранень, виявлених в подружжя, свідчив про те, що Кент вистрілив у Юлію, після чого вчинив суїцид. «Немає жодної інформації про те, чому це сталося, — сказав Гріффіт. — Не було жодних попередніх дзвінків, не було записки чи сварки».
Друзі загиблої Юлії Джеймс, яких розшукали «ФАКТИ», розповіли, що жінка жила в США близько п'ятнадцяти років. Вона займала активну проукраїнську позицію, і з 2014 року активно допомагала українській армії. Після повномасштабного вторгнення армії рф в Україну Юлія вивезла до США своїх батьків, а сама постійно ходила на проукраїнські мітинги та 24/7 тримала зв'язок з українськими військовими, дізнаючись, чим треба допомогти. Про патріотичну діяльність Юлії американська журналістка Шеллі Чайлдерс зняла репортаж.
- Юля родом із Вознесенська Миколаївської області, — розповіла «ФАКТАМ» однокласниця та подруга загиблої українки Людмила. — Я й досі не можу повірити, що з нею таке сталося. Юля була одружена з цією людиною близько 15 років — вони були разом з того часу, як вона переїхала до США. Коли вони познайомилися (наскільки мені відомо, через інтернет), у Юлі була дочка від першого шлюбу — Валюша. Нині вона вже доросла, навчається у Європі. У шлюбі з Кентом у Юлі народилося ще двоє дітей. Лері зараз 13, а Алексу років сім.
Читайте також: «Просто подобалося вбивати»: українка стала жертвою маніяка у Польщі
Попри те, що ми товаришували та зустрічалися щоразу, коли Юля приїжджала в Україну, про свого чоловіка вона розповідала небагато. Вона жодного разу не виставила в соцмережі жодної їхньої спільної фотографії. Сама Юля завжди була врівноваженою та спокійною, і за її поведінкою ніяк не можна було сказати, що вона нещасна. Навпаки, вона мала безліч захоплень і планів. Я думала, що в них із чоловіком усе гаразд. Але коли на Новий рік Юля приїхала до України (це був її останній приїзд), вона повідомила, що розлучається. Обговорювати подробиці не хотіла. Просто сказала, що тепер вільна, і рухатиметься далі.
- Вона не казала, що спричинило розлучення?
- Ні. Але одного разу обмовилася про те, що чоловік почав дивно поводитися. Розповіла, що він почав збирати величезну кількість різних зовсім непотрібних речей та забороняв не те, що їх викинути, а навіть на сантиметр пересунути. Коли все, що він навіщось збирав і складав, перестало вміщуватися в їхньому будинку, він орендував гараж і кілька складських приміщень. Не міг розлучитися з жодною річчю. Можливо, він і Юлю вважав своєю річчю… Очевидно, проблемою стало ще й те, що навіть оформивши розлучення, вони залишилися жити під одним дахом. Будинок був спільний, і вони ніяк не могли його поділити. Про неадекватну поведінку Кента розповідала і наша однокласниця, яка живе в США — вона його бачила і помітила деякі дивні речі. Швидше за все, він збожеволів. Інакше пояснити вбивство матері своїх дітей, з якою прожив 15 років, неможливо.
Зараз діти перебувають з рідним братом Юлії та його дружиною (тут можна почитати звернення рідних Юлії та допомогти сім'ї матеріально).
Подружжя має намір взяти над дітьми опіку.
- Вони теж живуть у США, — каже Людмила. — Там же зараз перебувають і батьки Юлі. На момент повномасштабного вторгнення Росії вони знаходилися в Україні, але Юля зробила все для того, щоб швидко їх вивезти. Вийшло, що сім'ю врятувала, а себе не вберегла… Знаєте, вона за всіх довкола переживала. Допомагала і українській армії, і волонтерам, і хворим дітям. Коли дізналася, що доньці нашої спільної знайомої потрібна пересадка серця, взялася у всьому їй допомагати, їздила з ними до клініки, взяла на себе всі організаційні моменти. Допомогла і одному хлопчику, якому була потрібна дуже велика сума на лікування.
Друзі кажуть, що мрією Юлії було… полетіти в космос.
- Вона дуже захоплювалася цією темою, — каже Людмила. — Наскільки мені відомо, її друг полетів у космос від NASA. Юля теж прагнула співпрацювати із цією організацією. Сама вона спеціаліст з мікро- та макроекономіки, але космос був її мрією. І я чомусь була впевнена, що вона рано чи пізно свого досягне. На жаль, цьому не судилося статися.
