
Гадяцький районний суд Полтавської області виніс вирок місцевому мешканцю, який ухилився від призову на військову службу під час мобілізації. Зважаючи на вроджену глухоту чоловіка, офіційне бронювання та регулярну фінансову допомогу армії, суддя призначив йому умовне покарання.
Як ідеться у матеріалах справи, у серпні 2024 року обвинувачений ОСОБА_4 пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його обмежено придатним до служби. 12 серпня чоловік особисто під розписку отримав «бойову» повістку з вимогою з'явитися 29 серпня о 21:00 для подальшої відправки до військової частини. Проте у призначений час мешканець Гадяча до військкомату не прийшов і про причини своєї неявки не повідомив.
У судовому засіданні, яке відбулося 3 червня 2026 року, чоловік повністю визнав провину та щиро покаявся. Свій вчинок він пояснив тим, що з дитинства повністю глухий на одне вухо, а інше чує лише на третину. Оскільки групи інвалідності він не має, ВЛК визнала його придатним, але сам гадячанин переконаний, що через глухоту не зможе ефективно чути накази командирів і на фронті став би лише «тягарем для військових».
Також обвинувачений надав докази того, що наразі він офіційно працює електрогазозварником на підприємстві критичної інфраструктури та має офіційне бронювання від мобілізації. Крім того, чоловік регулярно здійснює добровільні пожертви на потреби Збройних Сил України, вважаючи, що в тилу принесе державі більше користі. Варто зазначити, що явні прояви вродженої глухоти обвинуваченого були помітні безпосередньо під час судового процесу.
Суддя врахував позитивні характеристики зварника, наявність у нього дитини-студента, відсутність попередніх судимостей та щире каяття. Суд дійшов висновку, що в умовах воєнного стану приватний інтерес чоловіка не зашкодить національній безпеці, а його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Суд визнав чоловіка винним за ст. 336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову за мобілізацією) та призначив йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України його звільнили від відбування реального терміну з іспитовим строком на 1 рік. Протягом цього часу засуджений зобов'язаний періодично з'являтися на реєстрацію до органів пробації та повідомляти про зміну місця роботи чи проживання.
Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»