Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель на війні проти російських окупантів ще 19 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Андрій Прокапало, Руслан Литвин, Дмитро Йощенко, Микола Синящок, Сергій Чалий, Володимир Роман, Ігор Дамрін, Олександр Іллічов, Костянтин Мицик, Олександр Міщенко, Володимир Ковшов, Володимир Шевченко, Олександр Кузнєцов, Руслан Фігель, Станіслав Кирса, Ігор Лобатенко, Ігор Франко, Артур Макеєв та Олексій Прокоф’єв.
За інформацією Кобеляцької міської ради, 15 лютого 2023 року в районі міста Вугледар Волноваського району Донецької області загинув Прокапало Андрій Леонідович — солдат, гранатометник.
Воїн народився 15 червня 1977 року в Герасимівка Новомосковського району Дніпропетровської області у багатодітній родині. Був шостою дитиною. Далі: школа, військова служба, професійна освіта, родина, робота. Звичне щоденне життя.
Спокійний, тихий, навіть трішки сором’язливий Андрій мав море друзів. Полюбляв рибалити та займатися домашніми справами. Завжди поспішав додому та турбувався про родину. Коли одружився з Людмилою Григорівною, то вона вже мала трьох доньок. У спільному шлюбі у них народився ще син.
2014 рік перевернув життя. АТО. «Дебальцевський котел». У 2015 році демобілізували. Пройшли роки. 24 лютого 2024 року — вторгнення росії. На наступний день війни — 25 лютого 2022 року Андрія мобілізували. І він не роздумуючи пішов захищати свою рідну землю.
Востаннє зателефонував дружині 13 лютого 2023 року і сказав: «Якщо є на землі пекло, то воно тут». І після цієї телефонної розмови — тиша. Тиша, відчай і смуток рідних. І лише нещодавно родина отримала звістку про загибель свого захисника.
За інформацією Полтавської міської ради, 6 серпня 2023 року в районі смт Велика Новосілка Волноваського району Донецької області загинув Литвин Руслан Олександрович — матрос, стрілець-санітар 37-ї окремої бригади морської піхоти.
Воїн народився 22 квітня 1979 року. Проживав у селі Жуки Полтавської громади. Став до лав ЗСУ у травні 2023 року. У полеглого захисника залишилися мама, сестра, дружина та двоє дітей.
За інформацією Комишнянської селищної ради, 30 вересня 2023 року в районі смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області загинув Йощенко Дмитро Валерійович — молодший сержант, командир аеромобільного відділення.
Воїн народився 1 червня 1996 року. Проживав у селі Зуївці Комишнянської громади Миргородського району. У полеглого захисника залишилися батьки.
За інформацією Комишнянської селищної ради, 26 січня 2024 року в районі Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Синящок Микола Іванович.
Воїн народився 3 жовтня 1970 року. Проживав у селі Остапівка Комишнянської громади.
За інформацією Полтавської міської ради та газети «Промінь», 3 лютого в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Чалий Сергій Олегович — солдат, стрілець-помічник гранатометника окремої зведеної штурмової роти «Одін».
Воїн народився 9 листопада 1974 року у селі Селещина Машівського району. Після закінчення 9 класів місцевої школи поступи на навчання у ПТУ в Полтаві, де здобув професію слюсаря. Проживав у селі Базилівщина Машівської громади. Працював у карлівському сільгосппідприємстві «ЛОС». Мав золоті руки — міг полагодити будь-який автомобіль. Став до лав ЗСУ у лютому 2022 року. У полеглого захисника залишилися мама, сестра, дружина та двоє дітей.
За інформацією Глобинської міської ради, 5 лютого в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув старший солдат Роман Володимир Григорович.
Воїн народився 2 квітня 1978 року. Проживав у місті Глобине. З 24 лютого 2022 року служив у роті охорони Глобиного на посаді старшого стрільця. У червні 2022 року був переміщений до 110-ї окремої механізованої бригади, у складі якої боронив кордони нашої країни.
За інформацією Заводської міської ради, 27 березня 2024 року на Донецькому напрямку загинув Дамрін Ігор Володимирович — старший солдат Національної гвардії України.
Воїн народився 1 червня 1988 року у місті Червонозаводське. З 1995 по 2004 рік навчався у Червонозаводській ЗОШ № 2. У 2006 році закінчив ПТУ № 32, де здобув професію столяра. Став на захист Батьківщини у березні 2022 року.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 26 квітня року в районі села Нетайлове Покровського району Донецької області загинув Іллічов Олександр Вікторович — молодший сержант, командир відділення піхотної роти.
Воїн народився 9 червня 1972 році. Проживав в Узбекистані та у Кременчуці. Понад 20 років працював на Крюківському вагонобудівному заводі. Став до лав ЗСУ у серпні 2023 року. У полеглого захисника залишилася мама.
За інформацією Лубенської міської ради, 27 квітня в районі селища Урожайне Волноваського району Донецької області загинув Мицик Костянтин Миколайович — солдат, стрілець Національної гвардії України.
Воїн народився 29 березня 1980 року у селі Войниха Лубенського району. Проживав у селі Солониця Лубенської громади. Закінчив Березотіцьку ЗОШ, а потім — Войнихівське ПТУ № 53, де здобув кваліфікацію тракториста-машиніста. З 1998 року працював за професією при Інституті агроекології і природокористування Дослідної станції лікарських рослин у селі Березоточа.
Костянтин Миколайович реалізовував себе, свої знання і професійні навички на ДП «Лубенський насіннєобробний завод», ПП «Трініті 2004», ТОВ «АТБ Маркет». А з 2011 року працював апаратником оброблення зерна на «Лубенському насіннєобробному заводі».
З початком повномасштабного вторгнення долучився до добровольчого формування Лубенської громади, а з липня 2022 року став до лав ЗСУ. У полеглого захисника залишилися батьки, брат, дружина та донька.
За інформацією Полтавської міської ради, 1 травня внаслідок хвороби помер Міщенко Олександр Валерійович — головний сержант інженерно-саперного взводу.
Воїн народився 3 травня 1975 року. Брав участь у проведенні АТО на сході України. Вдруге став на захист Батьківщини у лютому 2022 року. Воював на Луганщині та Донеччині. Мав важкі поранення.
За інформацією Хорольської міської ради, 2 травня у лікарні польського міста Ленчна помер Ковшов Володимир Петрович — солдат, гранатометник Національної гвардії України.
Воїн народився 30 квітня 1988 року. Проживав у селі Штомпелівка Хорольської громади. Після закінчення 9 класів місцевої школи вступив у Хорольський міжрегіональний центр звільнених у запас військовослужбовців, де здобув кваліфікацію бухгалтера. Трудову діяльність розпочав робочим у ДП «Агрофірма Оріон», а згодом працював за фахом на посаді обліковця тракторної бригади цього ж підприємства.
У 2008 році спробував себе у будівельній сфері. Працював знімальником-укладальником цегли на МП «Будівельник» разом із сусідом, другом дитинства Олегом Козловським, який поліг смертю хоробрих у жовтні 2022 року.
Тривалий час працював пакувальником харчових продуктів на підприємстві ТОВ фірма «Жадана». У 2012 році працював на посаді дорожнього робітника у представництві турецької дорожньо-будівельної компанії «Онур». У цьому ж році повернувся у ТОВ фірма «Жадана», де трудився оператором парового котла. Разом з другом Юрієм Гапулою, який повернувся «на щиті» Героєм у травні 2022 року, працював у приватній ремонтно-будівельній компанії у передмісті Києва.
Став на захист Батьківщини у перший день повномасштабного вторгнення росіян. Пройшов курс навчання за стандартами НАТО під керівництвом інструкторів у Великій Британії.
Важкі поранення у вигляді значних опіків тіла він отримав 13 березня в районі села Роботине Пологівського району Запорізької області внаслідок скиду боєприпасу з ворожого дрона.
Володимир пройшов довгий та виснажливий шлях лікування у шпиталях Дніпра, Києва, Львова та Польщі. На жаль, серце Героя не витримало. Вдома на нього чекали мама, сестри, брат, дружина та донька.
За інформацією Полтавської міської ради, 2 травня в районі села Роботине Пологівського району Запорізької області внаслідок скидання з дрона боєприпасу по групі евакуації загинув Шевченко Володимир Олександрович — солдат, гранатометник Національної гвардії України.
Воїн народився 23 жовтня 1974 року. Став на захист України у грудні 2023 року.
За інформацією «Кременчуцької газети», в районі міста Курахове Покровського району Донецької області загинув Кузнєцов Олександр Сергійович.
Воїн народився 10 жовтня 1979 року. Проживав у селі Білецьківка Кам’янопотоківської громади. Обирався депутатом Кременчуцької райради минулого скликання. Став добровольцем до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення росіян.
За інформацією Миргородської міської ради, 3 травня в районі села Нетайлове Покровського району Донецької області загинув Фігель Руслан Миколайович — солдат, старший стрілець-оператор 116-ї окремої бригади територіальної оборони.
Воїн народився 20 червня 1989 році у місті Роздільна Одеської області. Згодом родина переїхала до Миргорода. Навчався у школі № 7. Середню освіту отримав вже на Одещині. Строкову службу проходив у Львові. Вперше став на захист Батьківщини у 2014 році. Вдруге — у перші дні повномасштабного вторгнення росіян. Брав участь у найгарячіших боях на Донеччині.
За інформацією Пирятинської міської ради, 5 травня внаслідок артобстрілу села Роздолівка Бахмутського району Донецької області загинув Кирса Станіслав Олексійович — головний сержант взводу протитанкових ракетних комплексів.
Воїн народився 14 липня 1972 року у селі Липянка Карлівського району, закінчив Кустолово-Суходільську школу Машівського району Полтавської області. 1995 року призваний на військову службу до Кременчуцького десантно-аеромобільного прикордонного загону. Згодом здобув професію інженера-механіка. Працював у колгоспі «Колос» інженером.
Трудову діяльність у Пирятині розпочав слюсарем-ремонтником на сирзаводі. Працював черговим вахтером у Пирятинській філії «Європейського університету», в ТОВ «Пирятиндрев» та Госпрозрахункових очисних спорудах. Став до лав ЗСУ у серпні 2023 року. У полеглого захисника залишилися брат, дружина та син.
За інформацією Лубенської міської ради, 5 травня на Харківському напрямку загинув Лобатенко Ігор Петрович — солдат, водій-електрик радіостанцій взводу протиповітряної оборони.
Воїн народився у Лубнах. Закінчив ЗОШ № 2, а згодом ПТУ № 53 у селі Войниха. Мав спеціальність тракториста-машиніста широкого профілю, слюсаря-ремонтника. І недарма, адже любив і чудово розумівся на техніці. Після строкової служби в армії повернувся до рідного міста, створив сім’ю, виховував сина та доньку. Все життя працював на лубенських підприємствах «Лічмаш-прилад» та «Лубенський молокозавод».
Свідома громадянська позиція, патріотизм та розуміння ситуації спонукали у серпні 2020 року піти добровольцем до лав Збройних Сил України. Разом з сином, професійним військовим, до останнього боронив Україну, її волю і незалежність.
За інформацією Полтавської міської ради, 5 травня внаслідок хвороби помер Франко Ігор Олександрович — солдат, навідник зенітного кулеметного відділення.
Воїн народився 4 травня 1974 року. Став на захист Батьківщини у лютому 2022 року. Брав участь у боях за Бахмут та Авдіївку.
За інформацією Полтавської міської ради, 3 травня в районі села Сергіївка Сватівського району Луганської області загинув Макеєв Артур Володимирович — молодший сержант, водій евакуаційного взводу 3-ї окремої штурмової бригади.
Воїн народився 22 вересня 1972 року. Проживав у селі Ковалівка Полтавської громади. Працював водієм. Став до лав ЗСУ у березні 2022 року. Спочатку служив у складі 18-ї окремої бригади армійської авіації на посаді водія-механіка ремонтно-відновлювального батальйону. Згодом добровільно перевівся у штурмову бригаду. У полеглого захисника залишилися мама, дружина та син.
За інформацією Полтавської міської ради, 6 травня у Військово-медичному клінічному центрі Вінниці помер Прокоф’єв Олексій Вікентійович — солдат, водій 132-го окремого розвідувального батальйону у складі Десантно-штурмових військ.
Воїн народився 20 лютого 1977 року у селі Мар’ївка Новоселівської громади Полтавського району. Працював водієм тролейбуса. Став до лав ЗСУ у січні 2024 року. Травми, які стали смертельними, отримав внаслідок ДТП 26 квітня 2024 року.
Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
