Начальник Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Олег Тимченко розповів про роботу регіонального антирейдерського штабу, приклади звернень та як убезпечити землю і врожаї від захоплення.
— Розкажіть про створення антирейдерського штабу в Полтавській області? Чи існують такі інституції в інших областях?
— Оперативний штаб захисту представників аграрного бізнесу від рейдерів розпочав роботу з серпня 2017 року. Під час візиту до Херсонщини Міністра юстиції України Павла Петренка виявили факти рейдерських захоплень. З’явилася ініціатива Уряду створити в областях аграрні антирейдерські штаби.
Ми — консультативно-дорадчий орган. Голова — в.о. голови Полтавської ОДА Роман Товстий. До штабу входять представники юстиції, Департаменту агропромислового розвитку, Держгеокадастру, Національної поліції, прокуратури, Державної фіскальної служби, Регіонального центру безоплатної правової допомоги, МНС. Представники аграрної спільноти також залучені як члени штабу.
Засідання проходять, коли є звернення. У конфліктних випадках запрошуємо обидві сторони: і заявника (фермера, аграрія чи громадян-власників земельних паїв), і відповідача. Далі заслуховуємо і даємо рекомендації — як для них, так і для відповідних структур. В 2018-ому провели 17 засідань, під час яких розглянули 26 звернень.
— Розкажіть про приклади, які траплялися в області.
— До нас звернулися представники агрофірми «Подоляка» із заявою про знищення частини врожаю представниками іншого підприємства. Ми розглянули це питання за участі обох конфліктуючих сторін і врегулювали його мирним шляхом.
Була ситуація на Зіньківщині: приватне підприємство і орендодавці не знайшли спільну мову щодо використання земельних ділянок. Робоча група штабу виїздила у село Ставкове. Ми збирали населення, надавали поради та рекомендації.
Важливий елемент роботи з 2017-ого — мобільні точки. Ми складаємо на квартал графік і охоплюємо усю територію області, відвідуємо найвіддаленіші куточки.
Група складається з працівників Головного територіального управління юстиції, системи безоплатної правової допомоги, Національної поліції, Держгеокадастру. Вони на місцях в РДА, ОТГ та сільських радах консультують громадян.
Якщо можемо на місці вирішити питання — робимо це. Якщо потрібне додаткове вивчення — забираємо звернення, систематизуємо, розглядаємо на засіданні.
— З якими основними проблемами звертаються найчастіше?
— Використання земельних ділянок, під‘їзду до них. Є звернення громадянина, якому інший аграрій не дає під’їхати до власної ділянки посеред поля. Зараз ведемо з ними діалог, щоб врегулювати конфлікт.
Багато питань виникає щодо держреєстрації земельних прав. Консультуємо, активно працює комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції. Це позасудовий окремий орган, який розглядає спори. Не потрібно ходити в суд. Людина пише заяву, комісія вивчає ситуацію і приймає рішення: скасувати рішення державного реєстратора чи залишити в силі.
— За якими схемами проходять рейдерські захоплення землі чи врожаю?
— В 2017 році був пік ситуації. На території області траплялися навіть збройні протистояння. У минулому і нинішньому році, вважаємо, що це явище частково вдалося врегулювати, зокрема, й завдяки ефективній роботі штабу.
У 2018-ому збройних конфліктів вже не було. На питання, які виникали, миттєво реагували у штабі і вирішували проблему. Не було силових захоплень ні земель, ні врожаю.
Важлива частина нашої роботи — попередження конфліктів. До нас надходить інформація про ймовірні проблемні ситуації на місцях від Нацполіції області. Ми також вивчаємо їх, аналізуємо і запобігаємо.
— Що робити власнику підприємства чи землі для протидії захопленню?
— Щонайменше — звернутися до нас. Є цілодобовий телефон, куди громадяни звертаються за порадою: (095) 605-85-47. Ми швидко відреагуємо не лише підказками, але й долучимо до роботи Національну поліцію й інші необхідні структури.
Головне — у відносинах, що регулюють питання оренди земельних ділянок, паїв, щоб і громадяни розуміли, які договори укладають, і підприємство працювало в законодавчих рамках.
Все залежить від підписаного договору: термін дії, строки оплати, форма розрахунку. Люди стали свідомішими. Це не 10-20 років тому, коли договори підписували і члени сім‘ї. Зараз ці всі документи скануються в реєстр. Люди до цього відповідальніше ставляться: розуміють і бачать, що підписують. І відповідно органи держреєстрації теж бачать.
(продовження — у другій частині)
ГО «Полтавщина Аграрна»
