На сьогодні всі препарати для контролю цукрового діабету другого типу, спрямовані на зниження рівня глюкози в крові. Дослідники з університету Аризони довели, що досягти успіхів у лікуванні хвороби також можна, якщо впливати на причину захворювання – ожиріння печінки.
Ожиріння є найбільш поширеним фактором ризику розвитку цукрового діабету другого типу в будь-якому віці. Так на тлі ожиріння збільшується кількість жиру в печінці, тому вчені вирішили з'ясувати, як ожиріння печінки впливає на резистентність організму до інсуліну або викликає його надмірну секрецію.
“Сучасні препарати лікують симптоми діабету, але в умовах стабільного зростання захворюваності нам потрібні нові варіанти”, – заявив співавтор роботи Бенджамін Ренквіст.
Наразі діабет другого типу є більше поширеним, ніж діабет першого типу, тому дослідники сфокусувалися на вивченні потенційних механізмів розвитку хвороби саме в печінці.
Команда зосередилася на діагностиці нейромедіаторів, які виділяє печінка. Це дозволило їм зрозуміти, як печінка взаємодіє з мозком, щоб запустити характерні для діабету й ожиріння метаболічні зміни.
Виявилося, що жир у печінці збільшує вивільнення ГАМК – гальмівного нейромедіатора центральної нервової системи.
Далі вчені визначили шлях для синтезу ГАМК і заблокували ключовий фермент в цьому механізмі.
Контроль вироблення ГАМК в печінці відновило у тварин чутливість до інсуліну протягом декількох днів. Більш тривале пригнічення вплинуло на кількість споживаної їжі й втрату ваги.
Дослідники дотримуються думки, що терапія буде ефективною й для людини. Вони встановили, що у людей з інсулінорезистентністю в печінці підвищена експресія генів, що беруть участь у виробництві й вивільненні ГАМК.
Наразі відбувається підготовка до запуску клінічних випробувань, де буде вивчено дію вже схваленого для людини інгібітора ГАМК-трансамінази.
