Авторизация

Програмa «Зменшення шкоди»


Програмa «Зменшення шкоди»
Програми зменшення шкоди (ЗШ) спрямовані на запобігання поширенню ВІЛ і зниження шкоди, пов’язаної із вживанням психоактивних речовин, особливо ін’єкційних наркотиків.


Концепцію зменшення шкоди впроваджують із початку епідемії ВІЛ у 1980-х рр.: тоді працівники сфери охорони здоров’я та соціальні працівники почали видавати чисті шприци людям, які вживають наркотики ін’єкційно, передусім аби знизити шкоду від уживання ПАР.



Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Управління Організації Об’єднаних Націй з наркотиків і злочинності (ЮНОДК) і Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) рекомендують впроваджувати програми зменшення шкоди як метод профілактики, лікування та догляду у зв’язку з ВІЛ для людей, які вживають ін’єкційні наркотики.



До комплексу профілактичних послуг належать:


програма обміну/видачі шприців (для більшої доступності чисті шприци краще видавати, а не обмінювати);
програма замісної підтримувальної терапії та інші види лікування наркозалежності;
тестування на ВІЛ та консультування, доступ до антиретровірусної терапії (АРТ);
профілактика і лікування захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ);
програма видачі презервативів для людей, які вживають наркотики ін’єкційно, та їхніх сексуальних партнерів;
адресна інформація, навчання і комунікація для людей, які вживають наркотики ін’єкційно, та їхніх сексуальних партнерів;
профілактика, вакцинація, діагностика та лікування вірусних гепатитів;
діагностика і лікування туберкульозу (ТБ).


Ефективність програм зменшення шкоди доведено в усьому світі. Так, завдяки впровадженню перших таких програм у Швейцарії, Великобританії та Австралії вдалося знизити кількість нових випадків ВІЛ-інфекції серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно, майже до нуля.



З 2008 р. в Україні таким чином вдалося більш ніж удвічі зменшити поширеність ВІЛ серед ЛВНІ — із 42% до близько 20% у 2015 р. Для порівняння: на Філіппінах, де програми зменшення шкоди практично не реалізують, поширеність ВІЛ серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно, збільшилася з 1% в 2008 р. до 29% в 2015 р.



Етичні принципи зменшення шкоди:


анонімність і конфіденційність клієнта;
терпимість до способу життя клієнта;
толерантність і гуманність;
робота в умовах, зручних для клієнта (місце і час зустрічі обирає клієнт);
профілактика ВІЛ-інфекції є пріоритетом стратегії зменшення шкоди.


Одним з головних положень стратегії зменшення шкоди є принцип, що не можна нікому відмовляти в допомозі (наприклад, медичній) лише тому, що людина схильна до ризикованої поведінки або відрізняється своїм способом життя від більшості членів соціуму.



П’ять принципів зменшення шкоди від уживання наркотиків з метою профілактики інфікування ВІЛ і вірусними гепатитами:



1) не починай вживати наркотики взагалі;



2) якщо почав уживати, то не вживай їх ін’єкційно;



3) якщо почав уживати ін’єкційні наркотики, то кожну ін’єкцію роби новими стерильними шприцом і голкою та нікому не передавай їх для повторного використання;



4) якщо у тебе немає можливості для кожної ін’єкції користуватися новими стерильними шприцом і голкою, то використовуй свої власні шприц і голку повторно (попередньо промий їх дезінфекційним розчином), але не користуйся чужим нестерильним інструментарієм;



5) якщо користуєшся чужим нестерильним ін’єкційним інструментарієм, то обов’язково дезінфікуй його перед використанням.



Види програм зменшення шкоди



Програма обміну та видачі голок і шприців (ПОШ). ПОШ дають змогу ЛВНІ отримувати нові стерильні голки та інші приналежності для вживання наркотиків ін’єкційно за невелику плату чи безкоштовно, щоб знизити ризик зараження ВІЛ та вірусними гепатитами.



У 2018 р. ПОШ були доступні у 86 країнах світу.



ПОШ також можуть слугувати початком для інших інтервенцій із боротьби з ВІЛ. Люди, які вживають ін’єкційні наркотики, мають змогу отримати послуги інших програм зменшення шкоди, таких як ЗПТ, тестування на ВІЛ та консультування, а також лікування від ВІЛ, туберкульозу та вірусних гепатитів.



Замісна підтримувальна терапія. ЗПТ — це практика заміни нелегального наркотику (як-от героїн) лікарськими препаратами (метадон чи бупренорфін).



У 2018 р. 86 країн застосовували ЗПТ для лікування людей, які вживають наркотики (опіати). Програма ЗПТ має доведену ефективність у зниженні споживання ін’єкційних наркотиків та обмежує ризик передавання ВІЛ. Також було з’ясовано, що ЗПТ покращує доступ і прихильність до АРТ, зменшує випадки передозування і пов’язаної з ним смертності, знижує злочинну активність і загалом поліпшує фізичне та психічне здоров’я людей, котрі вживають ін’єкційні наркотики.



Кімнати безпечного вживання. Кімнати для споживання наркотиків дають змогу людям, які вживають наркотики ін’єкційно, вводити їх у безпечних умовах. Вони уможливлюють негайне реагування на передозування і знижують поширення захворювань, що передаються через кров, таких як ВІЛ та вірусні гепатити, завдяки доступу до стерильного ін’єкційного обладнання та навчання методам безпечної ін’єкції.



Профілактика передозувань. За статистикою UNODC, у 2018 р. 167 750 смертей у світі були безпосередньо пов’язані з уживанням наркотиків, 76% з них були спричинені вживанням опіоїдів.



Останніми роками в деяких регіонах значно збільшилася кількість людей, котрі вмирають від передозування наркотиками. Багато в чому це пов’язано зі швидким поширенням вживання опіоїдів у Північній Америці, хоча показники передозування також зростають і в Західній Європі.



У США був зафіксований найшвидший в історії щорічний підйом смертності від передозування: 21% з 2015 до 2016 р. У Канаді також різко почастішали випадки смерті від передозування опіоїдами.



В Україні було реалізовано кілька програм з використання налоксону, учасників яких навчали використовувати налоксон у домашніх умовах. Також було роздано комплекти для людей, котрі вживають наркотики, зокрема опіоїди, та інших осіб, які можуть бути свідками передозування.



Ініціативи щодо зниження шкоди для стимуляторів амфетамінового ряду (САР). В останні роки значно збільшилося використання заборонених стимуляторів, зокрема амфетаміну, метамфетаміну та кокаїну.



Стимулятори амфетамінового ряду (САР) спричиняють підвищений статевий потяг, що призводить до частішого практикування незахищеного сексу серед людей, які приймають ці наркотики. У результаті в деяких країнах зростає ризик передавання ВІЛ статевим шляхом унаслідок вживання наркотиків, особливо серед чоловіків, котрі мають секс із чоловіками (ЧСЧ), трансгендерних людей і секс-працівників. Дедалі популярнішою стає субкультура вечірок «хімічного сексу» серед ЧСЧ у Європі, Азії та Північній Америці, на яких САР та інші речовини застосовують для полегшення, посилення і подовження статевих зносин з кількома партнерами.



Заходи, спрямовані на усунення шкоди, пов’язаної з використанням стимуляторів, включають послуги з перевірки наркотиків, психосоціальну підтримку, розповсюдження презервативів та чистого інструментарію для вживання наркотиків, поширення інформації про інфекції, що передаються статевим шляхом.



Водночас програми зниження шкоди від уживання САР, як правило, є самостійними проектами, багато з яких не задокументовано, а отже докази їхнього впливу обмежені.
Джерело: phc.org.ua

рейтинг: 
Оставить комментарий
Новость дня
Последние новости
все новости дня →
  • Топ
  • Сегодня

Опрос
Оцените работу движка