Травень став періодом посилення фінансового моніторингу над українцями. І найбільше запитань у громадян викликають одразу кілька тем: чи отримає держава ширший доступ до банківської інформації, чи не стане фінмоніторинг жорсткішим для всіх клієнтів без винятку, та чи можуть звичайні люди зіткнутися з блокуванням рахунків або додатковими перевірками.
Як пояснює «ФАКТАМ» провідна експертка з фінансового моніторингу банку «Глобус» Марина Павленко, майбутні зміни фінансового моніторингу пов'язані з потенційним ухваленням Законопроєкту № 14327-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, установленим зоною платежів у євро (SEPA)».
Банкірка зазначає: ключова логіка потенційних майбутніх змін полягає не в тотальному контролі над усіма фінансовими операціями, а в гармонізації українських правил із європейськими стандартами, підвищенні прозорості фінансової системи.
— Йдеться не про посилення тиску на всіх клієнтів банків, а про перехід до сучаснішої та зрозумілішої моделі фінансового моніторингу з використанням ризик-орієнтованого підходу. Її головна мета — швидше виявляти підозрілі схеми, запобігати відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та іншим фінансовим зловживанням, — пояснила Марина Павленко.
Одне з найбільш обговорюваних положень стосується створення єдиного державного реєстру рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Водночас, за словами експертки, важливо правильно розуміти, про які саме дані йдеться. У такому реєстрі має міститися базова інформація — зокрема номер рахунку у форматі IBAN, назва банку, дані власника, а також відомості про факт користування індивідуальним сейфом. До реєстру не вноситимуться ні залишки коштів на рахунках, ні інформація про рух коштів, ні дані про вміст банківських сейфів.
— Принципово важливо, що в новому законі йдеться не про відкриття банківської таємниці в її класичному розумінні, а про систематизацію базових даних про наявність рахунків і сейфів, — пояснила Марина Павленко.
За її словами, поява такого реєстру не є унікальною чи винятковою. Подібні механізми давно існують у багатьох європейських країнах і розглядаються як частина сучасної фінансової інфраструктури. Вони дозволяють зробити систему структурованішою, сумісною з європейськими підходами та ефективнішою для виявлення ризиків.
Окрема увага в дискусії приділяється тому, хто матиме доступ до таких даних і чи не означає це появу нових «контролерів» банківської сфери. Як зазначає Марина Павленко, правоохоронні органи в цій логіці не стають новими регуляторами банків — це станеться не раніше ніж за шість місяців до набуття Україною статусу держави — члена ЄС.
Саме тому участь СБУ, Нацполіції, НАБУ, ДБР та інших органів у цій системі не пов'язана з бажанням контролювати банківських клієнтів як таких, а з необхідністю оперативно реагувати на можливі випадки фінансування тероризму, обходу санкцій, легалізації злочинних коштів чи інших фінансових правопорушень.
Водночас, для більшості звичайних клієнтів банків нова логіка фінмоніторингу не має стати проблемою. За словами Марини Павленко, сьогодні фінансовий моніторинг усе більше відходить від формального підходу, коли увага зосереджувалася переважно на сумі угоди, і переходить до ризикоорієнтованої моделі.
— Фінмоніторинг стає не жорсткішим, а точнішим. Банк не аналізує під мікроскопом кожен побутовий платіж. Увага зосереджується насамперед на нетипових, незрозумілих або ризикових операціях, що не відповідають фінансовому профілю клієнта. Для законослухняних громадян, які користуються рахунками прозоро і зрозуміло, це не повинно створювати додаткового дискомфорту, — підкреслила експертка.
Вона зазначила, що банки оцінюють не лише суми переказів, а й загальну поведінку за рахунком: регулярність операцій, джерела надходжень, кількість контрагентів, призначення платежів та відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта. Тому навіть відносно невеликі суми в окремих випадках можуть привернути увагу, якщо мають ознаки ризиковості, тоді як звичайні повсякденні платежі найчастіше не викликають додаткових запитань.
Окремий блок змін стосується розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників бізнесу. Це важливо не лише для регуляторної прозорості, а й для нормальної взаємодії бізнесу з банками та міжнародними партнерами.
— Для бізнесу це означає необхідність максимально відповідально ставитися до інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарів. Формальний підхід тут уже не працюватиме. Якщо компанія надає неповні або завідомо недостовірні дані, це може створити не лише юридичні наслідки, а й практичні труднощі у взаємодії з банками, — зауважила Марина Павленко.
За її словами, посилення стандартів фінмоніторингу має і позитивний практичний ефект: банкам буде простіше швидше і точніше виявляти справді ризикові операції, а отже, буде менше підстав для безпідставних затримок або непорозумінь там, де клієнт діє відкрито і в межах звичайної фінансової поведінки.
Водночас, аби уникнути тимчасового блокування рахунків, додаткових перевірок або потрапляння до внутрішніх ризикових списків банку, клієнтам слід дотримуватися кількох базових правил.
Насамперед рахунок слід використовувати відповідно до його призначення. Якщо це особиста картка, вона не повинна перетворюватися на інструмент для регулярного прийому коштів за підприємницьку діяльність або транзитних переказів для третіх осіб. Не менш важливо коректно заповнювати призначення платежу, особливо якщо йдеться про великі суми або нетипові операції.
Також слід уникати схем, коли на рахунок надходить багато дрібних переказів від великої кількості незнайомих осіб, а кошти швидко переказуються далі. Саме такі моделі можуть виглядати для банку ризиковими. При великих або незвичайних надходженнях бажано мати документи, що підтверджують походження коштів: договір, довідку, декларацію, підтвердження продажу майна або інші відповідні документи.
Експертка підкреслила, що в центрі майбутніх змін — не обмеження прав добропорядних громадян, а розбудова стійкішої, прозорішої та сумісної з європейськими правилами фінансової системи. Для клієнтів це означає, що звичайні законні операції, як і раніше, мають залишатися звичними та доступними, а основний фокус банків та державних органів буде зосереджений на боротьбі з ризиковими та незаконними фінансовими практиками.
— Найкращий спосіб уникнути проблем із фінмоніторингом — це прозорість. Якщо клієнт може логічно пояснити свої операції, користується рахунком за призначенням і за потреби готовий підтвердити походження коштів, то посилення стандартів фінмоніторингу не становить для нього загрози, — підсумувала Марина Павленко.
Як повідомив раніше голова Держфінмоніторингу Пилип Пронін, державна служба фінансового моніторингу України почала окремо аналізувати великі готівкові операції, зокрема ті, що пов'язані з купівлею дорогої нерухомості, елітних автомобілів та інших активів преміумсегмента.
