Українці дедалі частіше стикаються з блокуванням своїх банківських карток, але скоро таких випадків може стати ще більше. Крім того, десятки, а то й сотні тисяч людей можуть опинитися в «чорному списку», а точніше, Реєстрі дропів, тобто осіб, які використовують банківські картки для виведення та легалізації коштів.
Відповідний законопроєкт № 14161 було подано до Верховної Ради групою народних депутатів. Документ пропонує створення правового механізму для накопичення та обміну інформацією про осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю, її збереження та доступу до неї банків.
Суть запропонованого документа полягає у створенні Національним банком України Реєстру дропів та накопиченні даних про них, які потім можуть отримувати організації, що надають платіжні послуги, насамперед — банки. За задумом авторів, список поповнюватиметься за рахунок банків, які будуть вносити інформацію про підозрілих клієнтів, виходячи з ознак, які можуть говорити про те, що той, хто переказує гроші, використовує картку для виведення коштів, а торговець порушує прийняті вимоги.
Перед наданням платіжних послуг банки будуть зобов'язані отримувати інформацію з реєстру:
- перед встановленням ділових відносин з користувачем — фізичною особою або торговцем;
- при зміні даних, перелік яких встановлюється Національним банком України, користувача-фізособи або торговця, при автентифікації у засобах дистанційної комунікації (включно з перереєстрацією з періодичністю, визначеною НБУ), при вході до платіжного додатку з нового пристрою;
- у разі виявлення встановлених ознак під час здійснення платіжного моніторингу, передбаченого статтею 51 Закону України «Про платіжні послуги» та інших форм взаємодії між постачальниками платіжних послуг;
- при кожній зміні/додаванні нового коду категорії діяльності підприємства-торгівця.
Водночас, навіть якщо прізвище потенційного клієнта банку опиниться в новому реєстрі, йому не відмовлять в обслуговуванні, але порівняно зі звичайними клієнтами він отримає низку обмежень:
- ліміти для проведення платіжних операцій;
- обмеження щодо кількості платіжних інструментів та/або платіжних, поточних рахунків та/або електронних гаманців, відкритих в одного постачальника платіжних послуг;
- щодо торговців — ліміти для проведення платіжних операцій, у тому числі на обсяги операцій еквайрингу, розмір яких визначається Національним банком України.
У разі перевищення встановленого обмеження за кількістю поточних, платіжних рахунків, електронних гаманців банк відмовлятиме клієнту у відкритті нового поточного, платіжного рахунку, електронного гаманця.
За даними авторів законопроєкту, зазвичай рахунки «дропів» використовуються від 1 до 3 місяців. Суми переказів за ними поділяються на незначні суми, що проводяться як між різними рахунками одного користувача, так і між мережею не пов'язаних користувачів (між різними «дропами») з метою ускладнити схему або замаскувати поведінку «дропа» та імітувати поведінку звичайного користувача.
Про кількість «дропів» автори наводять дані, що за 6 місяців 2024 року лише два найбільші банки виявили й припинили відносини з 80 тисячами клієнтів-«дропів». За даними НБУ, через карти таких зловмисників щорічно можуть прокачуватися до 200 млрд грн.
