Законопроєкт №5655 про реформу містобудування буде винесено на друге читання в березні, повідомила голова координаційної ради з вирішення проблемних питань у містобудуванні Олена Шуляк в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"Перший парламентський тиждень розпочинається 25 січня, тож оптимальний час для ухвалення законопроєкту №5655 – кінець березня. І лише після того, як депутати його підтримають, підуть на ухвалення два інші законопроєкти: №5656 щодо розподілу коштів між державним та місцевим бюджетами та №5877 про відповідальність", - сказала вона.
Шуляк зазначила, що загалом пакет законів, які вибудовують нові правила для системи містобудівного контролю та нагляду, почне працювати через шість місяців після його підписання президентом. "Отже, 2023 рік ми почнемо із (завершеною) реформою містобудівного контролю та нагляду, 305-м європейським регламентом і, сподіваюся, ухваленим законом щодо захисту інвесторів. Це мої головні цілі в контексті сфери містобудування", - сказала депутатка.
Вона повідомила, що у грудні 2021 року на комітеті завершено розгляд 2779 поправок до головного законопроєкту №5655, і наразі він на опрацюванні в юридичному управлінні ВРУ. Після зауважень юристів його знову переглянуть профільні міністерства: Мінрегіон, Мін'юст, Мінінфраструктури та Мінкульт.
Депутатка прокоментувала найбільш дискусійні новели законопроєкту №5655. За її словами, законопроєкт дає можливість замовнику самостійно обирати, до кого звертатися в питанні введення об'єкта в експлуатацію: до органу місцевого самоврядування або до акредитованої юрособи, яка може здійснювати такі роботи. "Ця новела залишається. Найзатятіші противники цієї новели – архітектори. Нам не зрозуміла така позиція, адже архітектори приватні, а не державні. Також приватними є експертиза та технагляд. Тоді чому введенням в експлуатацію не можуть займатися акредитовані Мінрегіоном приватні компанії із сертифікованими спеціалістами в штаті? Невже чиновники краще розбираються у технічних питаннях? Очевидно, що ні", - сказала Шуляк.
Для юросіб, які мають забезпечувати містобудівний контроль, законопроєкт передбачає великі страхові внески: EUR 3 млн для СС2 та EUR 5 млн для СС3. За словами депутатки, цю правку ще розглядає профільний комітет, відбувається напрацювання з НБУ та страховими компаніями. "Наразі існує позиція залишати велику страхову суму, адже йдеться про страхування від помилок, що пов'язані з безпекою. Наприклад, ті ж аудиторські компанії на сьогодні страхуються на великі суми, однак це не викликає спротиву", - каже Шуляк.
Водночас законопроєкт не передбачає обов'язкового страхування органів місцевого самоврядування, якщо вони курируватимуть питання введення в експлуатацію. "Якщо це департамент - це не стосується, якщо ж говоримо про створення містом комунального підприємства, яке надаватиме такі послуги, - тоді так", - сказала Шуляк.
Вона також нагадала, що згідно із законопроєктом №5655 міста будуть зобов'язані моніторити свої території, якщо там з'являється незаконне будівництво, та вносити цю інформацію до електронної системи, щоб її всі бачили: і громада, і профільне міністерство. "А ще ми надаємо містам можливість зносити незаконні будівлі без суду. У законі ми вказуємо чіткі ознаки самочинного будівництва і унеможливлюємо зловживання з боку місцевої влади. Зокрема, це невідповідність цільового призначення земельної ділянки її використанню, відсутність права на виконання будівельних робіт, порушення містобудівних умов та обмежень у частині висотності", - сказала Шуляк.
Вона наголосила, що значну критику з боку професійної громадськості викликала пропозиція створення Містобудівної палати, яка має забезпечувати містобудівний нагляд. "Ініціативу створити Містобудівну палату сприйняли неоднозначно. Ми планували її як орган містобудівного нагляду за суб'єктами, які працюють на ринку, і не хотіли віддавати ці повноваження безпосередньо Мінрегіону. Але зараз концепція змінилася. Після всіх обговорень міністерство залишиться органом, який здійснюватиме нагляд за всіма учасниками. Містобудівну палату переводимо в ранг консультативно-дорадчого органу при Мінрегіоні, який зможе надавати свої пропозиції. Фінальне рішення щодо спірних питань ухвалюватиме безпосередньо міністерство", - сказала Шуляк.
Сообщает interfax.com.ua
