Осінь — пора збору урожаю, жнив. Цей період особливий для тих, хто вклав чимало праці у це, щоб отримати результати. Збір урожаю — одна з улюблених тем у світовому мистецтві.
Ван Гог, Ренуар, Клімт, Сезанн мають у творчому доробку роботи на цю тему. Наприклад, дуже гарно зобразив збір урожаю на півдні Франції Ван Гог. Він зізнавався, що процес створення цієї роботи був для нього дуже цікавим, хоч і непростим.
Не залишились байдужими до цієї теми й українські фарфористи. Їхні роботи вражають красою. Можливо, і у вашій оселі є вінтажні вази чи посуд із зображенням щедрих дарів літа та осені? Якщо так, не ховайте їх подалі у серванті. Знайдіть нагоду сервірувати стіл, використовуючи ці предмети, та розповісти дітям про ці унікальні фарфорові вироби, про їхню історію створення та побутування у вашому домі.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вази на цю тему.
— Вази подружжя художників Миколи та Валентини Трегубових, створені на Коростенському фарфоровому заводі у 1977 році, є візуальною поемою про красу й щедрість українського села, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - Вони уособлюють циклічність природи, працьовитість людини й велич землі, що дарує врожай. Вази мають урочисті ручки з витонченими завитками, оздобленими позолотою. Ці елементи підсилюють святковий характер виробів, перетворюючи їх на справжні символи достатку та обереги дому. На вазі «Осінь» зображено жіночі постаті серед пишного розмаїття квітів і плодів. Яскраві червоні, жовті та зелені відтінки у поєднанні з синіми й золотими акцентами утворюють насичений, святковий настрій. В кольорах відчувається тепло осіннього сонця й багатство українських полів і садів. На фото ми бачимо вазу з обох боків, кожна картина захоплює сюжетом та красою деталей.
На вазі «Урожай» (фото у заголовку) бачимо двох молодих жінок у вінках і вишиванках, які тримають величний сніп золотистої пшениці. Це алегорія достатку, символ врожайності та вшанування праці хліборобів. До речі, існує народна прикмета: щоб у домі був достаток, не варто брати гроші у борг у період посівної. Декор виконано у насичених, контрастних барвах — синіх, малинових, зелених та золотих, що створюють відчуття багатства та щедрості.
— Обидва твори зачаровують красою.
— Образи жінок постають як берегині — хранительки землі, родини й духовної краси. Квіти, фрукти й колосся є метафорами життєвої сили, добробуту й радості.
— Тема збору плодів — яблук, груш, винограду — проходить через українське декоративне мистецтво як символ щедрості рідної землі, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Округла ваза «Збір урожаю» Владислава Щербини та Марії Криворукової створює відчуття повноти й достатку. Лише три кольори — чорний, червоний та білий — надають вазі виразної графічності.
— Хто ще з українських митців звертався до теми урожаю?
— Ваза «Урожай» Івана Ткаченко вирізняється класичною формою. У центрі зображена молода жінка в білому вбранні з кошиком овочів чи фруктів. Малюнок виконано у реалістичній манері. Додатковим декоративним акцентом є стилізований рослинний орнамент з квітами на ніжці, що підсилює урочистий настрій виробу. Використання золота в обрамленні створює ефект візуальної цінності.
— Яка ваза на тему урожаю ваша улюблена?
— Одна з них — ваза Світлани Голембовської та Галини Головіної «Збір врожаю». На її поверхні розгортається сцена збору яблук у саду: жінки працюють, схиляючись над кошиками чи простягаючи руки до гілок. Теплі охристі тони, насичена зелень листя й золотисті акценти створюють відчуття святковості. Надполив’яний розпис і золочення підсилюють урочистий характер твору. Образи передають не лише сам процес праці, а й атмосферу радості та натхнення. Ваза «Збір урожаю» — це монументальна симфонія фарфору, кольору й золота, створена у співтворчості Світлани Голембовської та Галини Головіної на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Її форма, округла та врівноважена, нагадує стародавні зернові глеки.
— Дійсно.
— Під шатами саду, де стиглі плоди важко хилять гілки, працюють жінки в яскравих вбраннях — вишиваних блузах та пишних спідницях. Кожна фігура — це окремий ритм: одна жінка схилилась до кошика, інша тягнеться, щоб дістати плід, ще одна замріяно притримує гілку.
Колористика — тепла, врівноважена, з пануванням теракотових, зелених та золотавих тонів. Надполив’яний розпис підкреслений витонченим золоченням: воно не лише окреслює деталі, а й створює ефект сонячного сяйва, наче вся сцена відбувається у променях післяобіднього світла.
Читайте також: «У королівських колах цю квітку невипадково додають до весільного букета та прикрашають нею одяг», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
У розписі відчутний подих народного мистецтва — чіткий ритм дерев, майже килимова побудова простору. Сьогодні ваза «Урожай» зберігається в Національному музеї декоративного мистецтва України. Ця чудова робота є не лише шедевром українського фарфору, а й візуальним символом натхненної праці та достатку, який щедро дарує рідна земля тим, хто не лінується працювати.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше Людмила Карпінська-Романюк розповіла «ФАКТАМ» про вишукані сервізи, натхненні іменами.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
На фото у заголовку: М. та В. Трегубови. Декоративна ваза «Урожай». Коростенський фарфоровий завод. 1977
