
Ковельська громада провела у вічність майстра, який умів перетворювати дерево на витвір мистецтва, лозу — на витончені речі. Він знав, як плекати виноград і як навчати дітей ремесла та чесності. Таким був старший солдат Микола Сахарчук — головний сержант, командир гармати самохідного артилерійського взводу.
«З дитинства Микола вирізнявся самостійністю. Був найстаршим сином у сім’ї, тож і відповідальність завжди відчував найбільшу, — повідомляє Ігор Чайка, мер Ковеля. — У грудні 2011 року Микола одружився. Сімейне життя з Наталією не склалося. Однак вони зуміли зберегти добрі стосунки та разом виховували сина Максима, якому зараз 13 років. Професійний шлях Миколи був різноманітним, але особливе місце у його житті займала робота у ПТУ № 7. Упродовж десяти років він працював майстром виробничого навчання з лозоплетіння. За роки праці в училищі Микола навчив і виховав сотні дітей, передаючи їм свої знання, вміння та любов до ремесла. З 2017 року працював ревізором автомобільного транспорту».
Миколу Сахарчука мобілізували у липні 2024 року. Пройшов навчання на Рівненському та Яворівському полігонах, виконував бойові завдання на Чернігівщині та Харківщині.
У лютому 2025-го Микола був у відпустці. Того року останній місяць зими видався дуже теплим, тож він господарював на дачі, де вирощував різні сорти винограду. Садівництвом він захоплювався багато років.
На початку жовтня 2025 року підрозділ Миколи передислокували у зону проведення бойових операцій на Сумському напрямку фронту.
Життя Миколи Сахарчука обірвалося 10 березня 2026 року під час виконання обов’язків військової служби поблизу населеного пункту Ямне на Сумщині. Поховали воїна на Алеї Героїв міського кладовища.
Раніше стало відомо, що на Вінниччині попрощались з бійцем, який поліг на Курщині.