Фото: pumba1/Depositphotos
Для початку, проаналізуємо виробництво птиці та яйця, що підпало під гостру критику окремих депутатів, лобістських груп та явно замовних експертів, зокрема при обговоренні суми запропонованої бюджетної дотації, як альтернативи спецрежиму ПДВ для продукції тваринництва, овочівництва, садівництва, та механізму розподілу такої дотації. Так, ТОВ ВКФ «Варто», яка в 2015 році входила в ТОП-10 виробників м’яса птиці (табл. 1), вже на початку 2016 року була вимушена повністю зупинити власне виробництво, з огляду на вплив кризових чинників і відсутність ефективної державної підтримки, насамперед через скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ, на що й акцентувалося в заявах самої компанії.
У той же час, з тих же причин, найбільша компанія у цьому рейтингу – ПАТ «Миронівський хлібопродукт» – останні декілька років активно інвестує у експортний потенціал, придбавши виробничі потужності в одній із країн ЄС, та розвиваючи додаткові ринки збуту країн Азії та Африки. Таким чином, починаючи з 2016 року, звільняється ніша на даному сегменті ринку, яку можна заповнити або за рахунок імпортованої продукції, або за рахунок національного виробника, який наразі потребує підтримки. За повідомленнями УКАБ, за одинадцять місяців 2016 року, порівняно з аналогічним періодом 2015 року, спостерігається зростання імпорту аграрної продукції на 11% до 3,5 млрд. дол. США (табл. 2), одночасно із зростанням експорту – на 4% до 13,6 млрд дол. США. А це свідчить про те, що на якісну вітчизняну аграрну продукцію з високою доданою вартістю – тваринництво, овочівництво, садівництво та інші галузі, що займаються переробкою, – які раніше реалізовувались на внутрішньому ринку, формується попит з-за кордону, тоді як в зворотному напрямку імпортується аналогічна продукція із сумнівною якістю аби заповнити нішу, що дедалі збільшується внаслідок скорочення виробництва (або ліквідації підприємств) чи переорієнтації деяких виробників на експорт.
Стратегія переорієнтації на зовнішні ринки успішно застосовується вже не перший рік такими експортерами як Кернел, Нібулон, Ukrlandfarming, які ще раніше були зацікавлені в скасуванні спецрежиму на користь відшкодування ПДВ при експорті сільськогосподарської продукції. Переважно це є продукція вітчизняного рослинництва, яка давно стала візитівкою держави Україна. Якщо проаналізувати глибше, то експорт продукції рослинництва без її подальшої переробки для цілей вирощування тваринництва чи використання в харчовій промисловості є свідченням того, що Україна залишається сировинним придатком для країн-імпортерів нашого зерна. А в розвинених країнах якраз надається перевага державному стимулюванню виготовлення продукції з високою доданою вартістю. Заради справедливості варто відзначити, що в останні 10 років відкрились міжнародні ринки й нарощується експорт соняшникової олії з України, що якраз є продукцією з високою доданою вартістю, а в сегменті такої продукції на світових ринках діє жорстка конкуренція. Безумовно, це є неабияким досягненням для нашої держави, тим більше, що наразі Україна є лідером із експорту соняшникової олії в світі.
Читайте: Украина четвертый год подряд собирает больше 60 млн тонн зерна
Що стосується ж продукції тваринництва, то з позиції виробників, які працюють на внутрішній ринок, їх кроки щодо пошуку нових ринків збуту за кордоном є вимушеними та пояснюються бажанням зберегти високу якість продукції без втрати рентабельності для компанії. Адже ціни на внутрішньому ринку наразі є на 30-40% нижче, ніж на аналогічну продукцію на міжнародних аграрних ринках. Фактори позитивної рентабельності та підтримка високої якості продукції є взаємообумовлюючими з точки зору підвищення конкурентоспроможності компанії та її репутації на міжнародних ринках – як товарних, так і фінансових. Тому, в розвинених країнах світу ефективною та відчутною є підтримка саме виробників продукції з високою доданою вартістю. У випадку тваринництва – для того, щоб виробити продукцію кінцевого споживання, необхідно закупити комбікорма, пройти процес від вирощування молодняка до забою, переробки м’яса та реалізувати його. Тим часом, ми втрачаємо саме виробників продукції тваринництва на внутрішньому ринку, також спостерігається негативна тенденція розвитку інших галузей сільського господарства, що потребують переробки. Так, у секторі виробництва м’яса птиці ситуація вкрай негативна – зменшення виробництва м’яса птиці спостерігається в 9-ти областях України. Майже на всіх підприємствах галузі виробництво м’яса бройлерів зменшується, крім ПАТ «Миронівський хлібопродукт», який через несприятливу ситуацію на внутрішньому ринку змушений шукати нові ринки збуту розвиваючи експорт, та відповідно вводить під це в дію нові потужності. Без врахування обсягів виробництва зазначеної компанії, виробництво м’яса бройлерів в минулому році зменшилось на 37 тис. тон, а за 10 місяців 2016 року – вже на 22,7 тис. тон, спостерігається спад виробництва й інших видів м’яса птиці – м’яса індиків, качок і гусей. Як наслідок, відбулось скорочення споживання м’яса птиці в минулому році на 0,6 кг до 24,2 кг на душу населення. А в умовах скорочення реальних доходів населення, саме «біле м'ясо» є основою споживчого кошика населення.
Читайте: Молдова решила не продлевать квотирование украинского молока и мяса
Вкрай катастрофічною виглядає ситуація з виробництва яєць в Україні. За 2 роки виробництво яєць скоротилось майже на 30%, з них за 11 місяців 2016 року на 10%. За експертною оцінкою “Союзу птахівників України” протягом 8 місяців 2016 року ціни реалізації яєць трималися нижче собівартості, з початку року зросла вартість кормів, частка яких у структурі собівартості становить 60-65%, ніхто з виробників не нарощував поголів'я. Тільки із середини вересня відпускні ціни на яйця дали можливість заробляти їх виробникам. Загалом, за підсумками поточного року, очікується скорочення виробництва яєць до 15-15,5 млрд. штук, а це дешевший білок, що споживається тими верствами населення, доходи яких є низькими. Негативна ситуація спостерігається по іншим галузям тваринництва (рис.1), а це свідчить про те, що корисність та якість споживчого кошику за декілька останніх років також знижується. Низький рівень доходів не дозволяє українцям повноцінно харчуватися, а раціон населення України є незбалансованим. Здебільшого це жирово-вуглеводне харчування: українці споживають багато хліба, картоплі. Але продуктів тваринного походження у раціоні обмаль – м'яса, яєць, печінки, риби. Така ситуація згубно впливає на здоров’я, особливо на дитяче.
Тому й дивним з точки зору забезпечення продовольчої безпеки держави виглядає супротив деяких народних депутатів України щодо запровадження бюджетної дотації для виробників продукції тваринництва та тих виробників, що виробляють продукти з високою доданою вартістю для внутрішнього ринку. Цілком ймовірно, що вони є лобістами потужних експортерів-трейдерів або ж замовними експертами-маріонетками в руках трейдерів, які бажають і надалі отримувати відшкодування ПДВ, тоді як підприємства, що забезпечують український ринок якісними продуктами харчування, вимушені будуть покидати український ринок, з метою переорієнтації на експорт. Менш ефективним підприємствам доведеться скорочувати виробництво внаслідок обтяжливих податкових змін і насамперед, скасування спецрежиму ПДВ. Фактично, держава стимулює експорт за рахунок падіння обсягів та якості продуктів, які є основою споживчою кошику пересічного українця. До того ж, внаслідок значної девальвації національної валюти різко знизилась купівельна спроможність населення, а собівартість продукції тваринництва, яка значною мірою залежить від валютних коливань, навпаки - зросла. Такі складові собівартості, як племінні ресурси, ветеринарні препарати, вітаміни, премікси, обладнання та запасні частини до нього, імпортуються та закуповуються в іноземній валюті. А комбікорми, які в структурі собівартості займають 65-70%, виробляються із зернових та олійних культур, внутрішні ціни яких прив’язані до експортних, а ті в свою чергу формуються у валюті. Девальвація гривні різко збільшила їх вартість, що негативно позначилось на галузі. Особливо важка ситуація в поточному році, коли з відновленням механізму повернення ПДВ при експорті зернових, ціни на них на внутрішньому ринку ще зросли в середньому на 15%.
Читайте: 30% зростання цін: причини і прогнози
В умовах коли ціни на продукцію виробників тваринництва та переробних підприємств фактично прив’язані до купівельної спроможності населення, яка була і залишається низькою, постійний ріст собівартості виробництва призвів до значного зниження рентабельності. Як результат – зменшення обігових коштів, зниження конкурентоздатності на зовнішніх ринках, збитковість і скорочення обсягів виробництва. За два останні роки зупинили свою діяльність біля 20 підприємств яєчного напрямку і 9 підприємств з виробництва м’яса птиці; інші – значно зменшили посадку птиці. Як результат, скорочено біля 15 тис. робочих місць в птахівництві, працівники закритих підприємств замість сплати нарахувань на доходи, отримали або ж отримують допомогу по безробіттю з коштів державного бюджету. Те ж саме спостерігається й у інших галузях тваринництва, де скорочення робочих місць, починаючи з 2015 року, вже складає 47 тис. осіб. А основна маса працівників таких підприємств є жителі села, де на сьогодні єдиним джерелом отримання доходу, а інколи й виживання є сільськогосподарські підприємства. Окрім негативного соціального ефекту, такі підприємства є бюджетоутворюючими для місцевих бюджетів, тому скорочення або взагалі припинення їх виробничої діяльності спричинить різке зменшення обсягів доходів до бюджетів. Отже, в умовах скасування спеціального режиму ПДВ, рішення щодо запровадження бюджетної дотації має стати основним стимулюючим фактором виходу АПК з кризи, насамперед для тих підприємств, що не в змозі експортувати власно вироблену продукцію або через квоти встановлені в Угоді про асоціацію з ЄС, або ж внаслідок вхідних бар’єрів на міжнародних ринках. А компанії, які наразі вже змогли переорієнтуватися на зовнішні ринки, звільнили ринкові ніші, які в умовах належної державної підтримки можуть бути заповнені іншими виробниками якісної продукції тваринництва вітчизняного виробництва. Повертаючись до міжнародного досвіду державної підтримки АПК, у розвинених країнах світу активно застосовуються підходи, за якими дотуються ті виробники сільськогосподарської продукції, що демонструють потенціал для розвитку. Мотивація такої підтримки зводиться до того, що виробництво продукції АПК – це не тільки бізнес, а в першу чергу, основа здоров’я населення через споживання якісних продуктів харчування, без огляду на бренди, тренди й імена.
