Травень 1999-го, Барселона. Кілька хвилин тому «Манчестер Юнайтед», забивши у компенсований арбітром час два м'ячі у ворота «Баварії», здобув фантастичну перемогу у Лізі чемпіонів. Доріжкою від стадіону «Камп Ноу» до шатра, де має відбутися післяматчева пресконференція, їде автокар (на таких зазвичай вивозять з поля травмованих футболістів). За кермом… воротар англійців Петер Шмейхель, пасажир, що розмахує ногами, немов хлопчик, Алекс Фергюсон. На власні очі бачив…
Світовий футбол знає багато великих тренерів, і шотландець Алекс Фергюсон серед них у перших рядах. З «Абердіном» та «МЮ», яким фахівець беззмінно керував цілих 26 років (з 1986-го до 2013-го), він здобув 48 (!) трофеїв різного калібру.
У травні 2018-го сер Алекс Фергюсон переніс інсульт. Лікарі повернули його з того світу. Легенда відновився і знову в строю, відвідавши напередодні переможний матч рідного «Манчестер Юнайтед» (3:1 з «Бернлі») на знаменитому «Олд Траффорд», біля входу на який красується його статуя.
31 грудня сер Алекс Фергюсон, на честь якого названо також одну з трибун на домашній арені «МЮ», відзначає свій 80-річний ювілей. 10 цікавих фактів із життя легенди футболу.
З трьох синів Фергюсона професіональним футболістом став лише один — Даррен
1. Олександр Чепмен Фергюсон, або, як його звикли називати фанати, Фергі, народився 31 грудня 1941 року в сім'ї помічника бляхаря-суднобудівника Олександра Бітона Фергюсона та його дружини Елізабет. Якщо бути точним, то народився він у будинку своєї бабусі, але все своє свідоме дитинство провів у багатоквартирному будинку, де мешкав разом із батьками та молодшим братом Мартіном.
Закінчивши школу, шотландець вирішив самостійно заробляти собі на хліб: першою роботою для нього стала посада учня інструментальника на одній із шотландських корабелень. Минуло трохи часу, і Фергі вже сам став механіком.
2. Своє кохання Алекс зустрів під час страйку у 1960-ті. Звали дівчину Кеті Холдінг. За словами Фергюсона, він закохався в неї по вуха з першого погляду. 12 березня 1966-го Кеті та Алекс узаконили свій шлюб і вже в ролі молодят змінили місце проживання, купивши двоповерховий будинок на півдні Глазго. За нове житло вони віддали 3,5 тисячі фунтів стерлінгів — шалену суму на ті часи. А 12 березня 1972-го Кеті народила двох близнюків — Даррена та Джейсона. Первістком був їхній старший син Марк, який народився чотирма роками раніше.
Професіональним футболістом із трьох дітей Фергюсона став лише Даррен. Він кілька сезонів без особливого успіху пограв під керівництвом батька в «МЮ» (хоча 1993-го став чемпіоном Англії та володарем Суперкубка країни). Потім у кар'єрі Фергюсона-молодшого були «Вулверхемптон», голландська «Спарта» та валлійський «Рексхем».
Повісивши бутси на цвях, Даррен Фергюсон став тренером і зараз очолює клуб «Пітерборо Юнайтед», який посідає 22-е місце в другому за рангом англійському дивізіоні.
4. Усім, звичайно, пам'ятний конфлікт легендарного тренера з його знаменитим підопічним Девідом Бекхемом. Інцидент стався у 2003 році одразу після поразки «МЮ» від «Арсенала» у матчі 1/8 фіналу Кубка Англії. Та історія має багато трактувань, але факт залишається фактом: бутса, запущена Фергюсоном, потрапила в брову Девіда.
Подейкують, що того вечора роздратований тренер увійшов до роздягальні зі словами: «Девіде, як щодо другого гола? Що ти накоїв?» Півзахисник став наполягати на тому, що він не винний у пропущеному м'ячі, але сер Алекс наполягав. Бекхем несподівано розлютився. Тоді на підлозі лежала чиясь бутса. Фергюсон розмахнувся і вдарив по ній ногою, потрапивши гравцю в брову.
Лише через багато років сер Алекс зізнався, що дуже жалкує про той інцидент і переконаний: якби жбурнув цей бутс ще 100 разів, то не потрапив би в Девіда. За його словами, це була лише випадковість…
Ставши на чолі «МЮ», шотландець насамперед ввів строгий розклад, дієту та дрес-код
5. Фергі ніколи не вимагав від гравців утримуватися від алкоголю, але й пʼяниць не терпів. Коли 1986-го він прийняв «МЮ», у команді не закладав за комір, схоже, лише той, хто спав. І невдовзі тренер вигнав із «Юнайтед» двох головних алкоголіків — Нормана Уайтсайда та Пола Макграта (мулат Макграт пізніше визнав, що тренер вчинив абсолютно правильно: «Матчів десять за кар'єру я провів, як то кажуть, у повному ауті. А ті, в яких грав підшофе, і не злічити»). Крім того, Фергюсон запровадив суворий розклад, дієту та дрес-код. І команда зі збіговиська більш менш талановитих футболістів стала перетворюватися на єдине ціле.
Сам же Алекс Фергюсон, за його ж зізнанням, у своєму житті в мотлох напився лише раз — у ніч після виграшу «Абердіном» Кубка кубків у травні 1983-го. Прокинувшись у своєму будинку разом із братом, тренер-переможець виявив, що з ними святкують… два звичайні вболівальники. «Хто вони такі і як опинилися у мене, я уяви не мав. Думаю, тоді вони самі б не сказали, хто вони й звідки», — з усмішкою згадував той випадок Алекс Фергюсон.
9. Фергюсон взагалі не їсть хліб та сир, зате раніше іноді по 15 годин на добу жував жуйку. А ще він любить коней. Але не всяких, а найкращих. Сер Алекс досі пристрасно захоплюється стрибками та купує коней, щоб виставити їх у престижних забігах. Найгучніша його покупка — скакун на прізвисько Скеля Гібралтару. За нього Фергюсон заплатив 120 тисяч фунтів стерлінгів, зазначивши при цьому, що він бігає краще, ніж Бекхем або Верон, а коштує набагато дешевше. Скеля виправдав очікування господаря: 2003-го цього гарного жеребця визнали конем року.
10. Популярність легендарного тренера в футбольному світі настільки велика, що, вже вибачте, жувальна гумка, використана Алесом Фергюсоном в його останньому матчі як наставника «Манчестер Юнайтед», була продана на інтернет-аукціоні eBay за 390 тисяч фунтів (600 тисяч доларів).
2013-го заповзятливий уболівальник підібрав жуйку після матчу англійської прем'єр-ліги «Вест Бромвіч Альбіон» — «Манчестер Юнайтед» (5:5) і, помістивши її до спеціального дерев'яного футляру, виставив на інтернет-аукціон.
«Вихід на пенсію — доля молодих, — сказав якось Алекс Фергюсон. — Вони ще знайдуть собі заняття. Я ж для цього занадто старий, адже мені просто не буде чим зайнятися. Та й бачитись із дружиною щодня, повірте, куди важче, ніж працювати тренером…»
❤️? pic.twitter.com/HIIfpOBWfR
— UtdXclusive (@UtdXclusive) December 31, 2021
Правила життя сера Алекса Фергюсона
— Не дозволяйте успіху закрутити вам голову. З трьома зі своїх найкращих друзів я познайомився ще в яслах, і ми дружимо вже понад сімдесят років.
- Не можна жити сьогоденням. Футболісти старіють або зазнають травм, і команду доводиться оновлювати.
- Приймайте перемогу зі смиренністю, а програш — з гідністю.
- Я був такий упертий у футболі, тому що не хотів знову йти в механіки. Я народився в Глазго, в районі Гован, де мешкають трудяги. Мій батько поставив умову, що я маю мати фах, і я п'ять років був підмайстром, а потім рік працював механіком.
— Найкраще мені працюється о сьомій ранку, поки всі ще сплять. Коли я вперше взявся за «Манчестер», то приходив на роботу до сьомої ранку і о дев'ятій вечора ще був там.
- Молоді мають величезний плюс: вони нічого не бояться. Хлопцем я лазив на дерева за голубами, а тепер мені страшно визирнути з вікна п'ятого поверху.
- Мене вражає, наскільки розумні мої сини.
- Я ставлю для себе цілі й крім футбольних. Купую скакових коней. У мене з'явилися нові інтереси — вино, французька мова. А ще я намагаюся грати на фортепіано.
- Нинішні футболісти вважають, що належать до робітничого класу, але це нісенітниця. При їхніх колосальних доходах! Але мені подобається, що вони так вважають.
- У мене є дещо спільне з легендарним боксером Мухаммедом Алі. Він називає себе геніальним піаністом, але його друзі кажуть, що він вміє грати лише одну пісеньку — «Теннесійський вальс». І це якраз та єдина пісенька, яку вмію грати я!
Источник fakty.ua
