Згідно з даними Реєстру прозорості, в Україні вже зареєстровано 183 офіційних лобісти. З них 160 є чинними. Про це повідомляє «Дзеркало тижня».
49% усіх лобістів — фізичні особи, 50% - юридичні особи і 1% - іноземні представництва.
Нагадаємо, офіційна реєстрація лобістів відбувається згідно із Законом України «Про лобіювання», який було ухвалено наприкінці 2024 року, але офіційно він почав діяти лише з вересня 2025 року.
Виходячи з наявної статистики Реєстру прозорості, найбільше зараз лобіюють у стінах Верховної Ради (зареєстровано 146 лобістських взаємодій). Також серед лідерів, хоч і з великим відривом від парламенту, — Міністерство економіки (43), Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (23), Бюро економічної безпеки (16), Міністерство фінансів (15), Міністерство охорони здоров’я (14), Державна податкова служба (13).
Показово, що безпосередньо з Кабінетом Міністрів зафіксовано лише 9 лобістських взаємодій.
За наявними даними, найактивнішим лобістом зараз є Європейська Бізнес Асоціація, яка впевнено лідирує й за кількістю питань, які лобіюються (102), й за кількістю лобістських контактів (53).
Нагадаємо, що Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА) об’єднує понад 900 українських і міжнародних компаній, які працюють в Україні.
За кількістю питань, які лобіювалися, лідерами, крім ЕВА, стали «Український фуд-ритейл альянс», «Спілка українських підприємців», «Об'єднання резидентів Дія Сіті» (усі по 11), а також ТОВ «Вигідна покупка» і «Українська зернова асоціація» (по 8), «Філіп Морріс Україна» і Асоціація «Європейсько-українське енергетичне агентство» (по 5), а також «Державний Ощадний банк України» і «Адер Хабер Гавермент Аффейрс» (по 3).
За кількістю лобістських взаємодій, крім ЕВА, лідирують Асоціація «Укртютюн» (29) і Тютюнова компанія «В.А.Т. — Прилуки» (по 29), Тютюнова компанія «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» (24), «АрселорМіттал Кривий Ріг» (22), «Філіп Морріс Україна» (20), «Бритиш Американ Табакко сейлз енд маркетінг Україна» і «Адер Хабер Гавермент Аффейрс» (по 19), «Всеукраїнська аграрна рада» (17), «Об'єднання резидентів Дія Сіті» (15).
Найпоширенішими сферами лобіювання стали фінансова, банківська, податкова й митна політика (93 лобістські взаємодії), економічний розвиток, регуляторна політика та власність (38), екологічна політика й природокористування (37), енергетика й ЖКГ-послуги (34), охорона здоров’я (23), аграрна й земельна політика (20), правоохоронна діяльність (18), а також транспорт, зв’язок і інфраструктура (11).
З усіх задекларованих на сьогодні договорів лобіювання 40% мали суму до 100 тис грн. Ще по 30% - договори на суму від 100 тис. до 1 млн грн і від 1 млн до 10 млн грн.
Україна, ухваливши Закон «Про лобіювання», взяла на озброєння радше не американську, а європейську модель регулювання процесу лобіювання. Зокрема, за прийнятою моделлю, лише особи, які входять до Реєстру прозорості, мають право вести діалог з представниками влади щодо проєктів тих чи інших законів або підзаконних актів.
Реєстр прозорості веде Національне агентство з запобігання корупції.
Раніше про лобізм висловлювався блогер та волонтер Володимир Золкін.
