Вже понад шість років наріжним каменем в українській судовій системі є так звані «правки Лозового». Верховна Рада ухвалила їх у 2017 році, ще за каденції Петра Порошенка. З приходом нової влади до закону № 6232 про судову реформу були внесені зміни, які передбачали часткове скасування скандальних правок. Однак цього року Верховний суд таки знайшов лазівку, як їх можна застосовувати. На цій підставі Вищий антикорупційний суд почав закривати найгучніші корупційні справи.
У чому істеричність «правок Лозового»?
Пропозиції до закону № 6232, внесені депутатом від «Радикальної партії» Андрієм Лозовим, передбачали, що всі процесуальні рішення, які тою чи іншою мірою обмежують права громадян, мають погоджувати у процесуального керівника й у слідчого судді, який ці клопотання розглядає.
Крім того, правки зменшили строки розслідування до трьох чи шести місяців. Ще на етапі їхнього ухвалення народні депутати та юристи вказували на неприпустимість їхнього застосування, адже це дозволить уникнути покарання колишнім членам «Партії регіонів», злісним корупціонерам і не тільки. Частково так і сталося.
Хто в усьому винен?
На шостому році існування «правок Лозового» керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін та опозиція взялися одноголосно звинувачувати чинну владу у закритті гучних справ. Саме тема скандальних правок була взята антикорупціонерами як головна проблема боротьби за справедливість. Причиною цього стали затягнуті терміни розслідування.
Активісти синхронно зробили у цій справі «цапом-відбувайлом» заступника керівника Офісу президента Олега Татарова, який відповідає за правоохоронний блок. Антикорупціонери стверджують, що саме справу Татарова про пособництво у даванні хабаря за фальсифікацію експертизи у схемі розкрадання коштів на будівництві квартир для Національної гвардії було закрито у квітні 2022 року, ймовірно, завдяки підставам, які передбачають «правки Лозового», — закінчення строку досудового розслідування.
Примітно те, що у своїх гучних промовах антикорупціонери не згадують про іншого заступника голови ОП — Андрія Смирнова, який і курує роботу всіх судів держави. Якщо офіційно, то займається судовою реформою, що є однією із вимог Євросоюзу задля членства України в ЄС. Але чи згортання гучних корупційних справ вимагають від Києва європейські партнери?
На початку лютого 2023 року Смирнов в одному з інтерв’ю зробив гучну й, здавалось б, обнадійливу заяву: «В рамках судової реформи Верховний суд України має змінити формат своєї діяльності й стати судом права». Та чи дійсно саме про суд права, який формує виключно єдину, сталу, зрозумілу судову практику та стоїть на боці правової визначеності, казав Смирнов?
Вочевидь, ні. Адже у контексті «правок Лозового» саме Верховний суд «дав добро» на їхнє застосування, а ВАКС вдало скористався цим та почав згортати гучні справи.
Зокрема, через «правки Лозового» ВАКС закрив перший епізод справи проти топменеджерів ДТЕК, відомої як «Роттердам+», а також завернув кримінальне провадження за обвинуваченням одеського бізнесмена Вадима Альперіна у зловживаннях на митниці й створенні бізнесменом злочинної організації. Зокрема, сторона захисту подала клопотання про закриття справи й застосування скандальних «правок Лозового», адже строки розслідування нібито продовжував не уповноважений суб’єкт.
Крім цього, є ризик, що «правки Лозового» у справі Ігоря Коломойського про привласнення 9,2 мільярда гривень «ПриватБанку» можуть допомогти олігарху уникнути покарання.
