Збільшувати терміни покарання за корупцію немає сенсу, адже спеціалізовані антикорупційні органи дозволяють топкорупціонерам відкупитися від покарання, а генпрокурор Андрій Костін дає на це «добро» невтручанням. Про це у фейсбуці написав політолог Валентин Гладких.
На його думку, неспроможність існуючої антикорупційної вертикалі притягати до відповідальності топкорупціонерів нещодавна продемонструвала справа Миколи Злочевського, ексміністра часів Януковича.
Нагадаємо, 1 серпня обвинувачений у справі про підкуп керівництва НАБУ та САП у розмірі $ 6 млн Злочевський уклав угоду зі слідством: сплатив штраф 68 тис. грн і задонатив армії 660 млн грн. Вищий антикорупційний суд вирок у справі засекретив.
«Юридично все нібито чисто — букву закону дотримано. Але на практиці це фактично сигнал усім, хто крав і краде: «Крадіть. Домовимося», — написав Гладких.
Він заявив, що угоді зі слідством передувало кілька «важливих нюансів». Напередодні прокурори змінили кваліфікацію злочину, замінивши цим конфіскацію майна невеликим штрафом. Злочевський переховувався від слідства за межами України. Ця обтяжлива обставина не була врахована. Крім того, невідомо, як він міг підписати угоду, якщо перебував за кордоном. Пожертва коштів на потреби армії за законом не може вважатися пом'якшувальною обставиною, але в даній справі це було враховано.
«Виглядає так, що Злочевський просто взяв і купив у слідства цю угоду, яка вже сама по собі просто волає до нас про корупцію. Але пана Костіна, мабуть, все влаштовує, бо Офіс генерального прокурора не втрутився», — йдеться в дописі.
Відтак, вважає політолог, антикорупційні органи «пробуксовують», а Офіс генпрокурора «дедалі частіше замість функції обвинувачення починають виступати у ролі адвокатів злочинців». В цьому контексті ідея прирівняти корупцію до держави виглядає беззмістовною.
«Можна скільки завгодно збільшувати строки покарання, але який в тому сенс, якщо воно тупо не застосовується?» — написав Гладких.
На фото в заголовку генпрокурор Андрій Костін (фото Офіс генпрокурора)
