Податкова реформа «10−10−10», яку просував протягом минулого року заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, є видозміненим пунктом програми партії «Опозиційний блок» на виборах 2019 року, пише видання Главком. В цій програмі партія пропонувала так само вирівняти ставки ПДВ, податку на доходи фізосіб і податку на прибуток, але на рівні 12%.
Першими на це звернули увагу автори спільноти «Останній капіталіст». Вони також припустили, що Шурма може використовувати й інші пункти цієї програми під виглядом ідей для реформ, відзначає видання.
Журналісти нагадують, що Шурма був шостим у списку Опоблоку на виборах 2019 року.
«А щодо „Опозиційного блоку“, мої економічні погляди не змінилися. … Я на практиці дуже чітко розумію, що потрібно зробити, щоб і маленький, і середній бізнес розвивалися, і великі компанії інвестували в країну. А та чи інша політична партія це лише інструмент просування своїх економічних поглядів, не більше», — сказав Шурма в інтерв’ю Kyiv Post у квітні.
Відтак економічні «напрацювання» «Опоблоку» Шурма взяв з собою на посаду в Офіс президента уже при новій владі, йдеться в статті. Журналісти нагадують, що «реформу» неодноразово критикували в податковому комітеті парламенту, в Нацбанку і в Мінфіні. Крім того, зниження податків напряму протирічить вимогам МВФ. Також авторам неодноразово закидали відсутність прозорих розрахунків щодо результатів впровадження «реформи». Їх не надали і досі.
«Видається, що ключова причина, чому „зрівнялівка“ не спрацює, полягає в тому, що це ідея без „поправки“ на війну, розроблена в інтересах інвесторів „Опоблоку“ (тобто великого олігархічного бізнесу) і не має нічого спільного з економічними реаліями сьогодні», — йдеться в статті. В той же час в програмі Опоблоку «новій індустріалізації» протиставлялась «політика розвалу промислового сектора, перетворення України на сировинний придаток», і «фінансовий диктат МВФ», на який погоджувалась попередня влада.
Серед інших ідей, на які «підписався» Шурма — державна підтримка ключових галузей промисловості, зниження тарифів на комунальні послуги, «проведення їх всеукраїнського аудиту, за результатами якого буде здійснено перерахунок тарифів».
«Попри звинувачення діючої на той момент влади у популізмі, самі „індустріалізатори“ теж додали у свою програму „популістські нотки“: своїм виборцям вони обіцяли підвищення пенсій, виплат при народженні дитини (від 100 тис. грн. за першу до 400 за третю і кожну наступну), зарплат бюджетникам, безкоштовні медичні поліси за рахунок роботодавців тощо», — йдеться в статті.
Особливої уваги, на думку авторів, заслуговують політичні лозунги партії, під якими також підписався Шурма. «Приміром, „Опоблок“ закликав до повного виконання Мінських угод, зняття продовольчої та економічної блокади Донбасу та Криму, відновлення пасажирського залізничного сполучення з Донецьком, Луганськом та Сімферополем (!), проведення виборів депутатів Донецької та Луганської обласних рад одночасно з місцевими виборами в Україні, відновлення прямого пасажирського (передусім авіаційного) сполучення між Україною та Росією», — йдеться в статті.
Також в «Опоблоці» закликали до надання Україні позаблокового статусу, а російській мові — статусу офіційної; «створення умов для вільного використання та всебічного розвитку мов національних меншин», а також «надання кожному з 27 регіонів права визначати мову навчання та діловодства за результатами місцевого референдуму та рішення регіональної ради (обласної, міської, районної)».
«Якщо заступник голови Офісу не змінив своїх економічних переконань і щиро в цьому зізнається, то якою є вірогідність, що він так само не змінив і політичної складової цих переконань? Це відкрите питання, на яке Ростиславу Ігоровичу, мабуть, слід все-таки дати публічну і пряму відповідь», — резюмує автор.
