У розслідуванні Національного антикорупційного бюро України проти колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського є ознаки ангажованості та політичного тиску. Про це заявив блогер, журналіст та екс-головний редактор «Економічної правди» Сергій Лямець у соціальній мережі Facebook.
«Я писав, що НАБУ активно бере участь у переслідуванні політичних опонентів Офісу президента. Це не дивно для Генпрокуратури та СБУ, але дуже несподівано для Бюро, яке позиціонує себе як незалежний механізм справедливості. Якщо дивитися на справу Пивоварського як на політичну, то все дуже гарно складається. Ця версія була першою, що з'явилася на теренах інтернету. Отже, посунься, СБУ. Маємо більш кишенькову структуру Офісу президента», — вважає автор посту.
Блогер перерахував три факти, які, на його думку, свідчать про наявність політичної складової у справі Пивоварського.
«Кидаються в очі три разючі факти. Перший — давнина справи. Підозра за рішення, яке продовжувало діяти впродовж багатьох років після звільнення Пивоварського. Розслідування почалося 2019-го року, а стосується воно подій 2015-го. На час початку розслідування Пивоварський не був міністром транспорту вже три роки. Справа відкрита, але її не використовують до потрібного моменту. Це називається „підвісити“. Це як з Кирилом Шевченком, якого „підвісили“ за справою, що тягнеться з часів Порошенка, але яка „чомусь“ активувалася лише у момент, коли потрібно було Шевченка звільнити, а замість нього поставити кума голови Офісу президента», — продовжує Сергій Лямець.
Блогер також наголосив, що НАБУ звинувачує екс-міністра у рішенні, яке приймала вся вертикаль влади.
«Друге: НАБУ звинувачує Пивоварського за рішення, яке пройшло повну вертикаль Кабміну та є рішенням Кабміну. У цій вертикалі Пивоварський є лише першою ланкою, а підписи під рішенням поставила велика купа чиновників. НАБУ неодноразово зверталося до Кабінету Міністрів, Міністерства юстиції, Міністерства інфраструктури, ДП „АМПУ“, аби вони припинили дію незаконної схеми. Однак відомства не прислухались до аргументів Бюро, не скасували протиправний наказ та не подали позови про повернення приватними компаніями безпідставно отриманих сум корабельного збору. Отже, на момент початку слідства у 2019 році так звана „схема“ продовжувала діяти. Про неї знали і у Мінюсті, і у Кабміні», — вважає журналіст.
Також автор посту порівнює справи двох екс-міністрів інфраструктури.
«Третє, що кидається у очі, — справа Пивоварського дуже схожа на справу його наступника, міністра інфраструктури Володимира Омеляна, якого НАБУ також звинувачувало у завданні збитків державі на 30 млн грн. Той зменшив портові збори, і це також виглядало підозріло. Але Вищий антикорупційний суд виправдав», — відзначає екс-головний редактор «Економічної правди».
Лямець не виключає, що подібні справи демотивують урядовців-реформаторів та ще більше погіршують інвестиційний клімат.
«З одного боку, влада постійно декларує зниження адміністративного тиску на бізнес, дерегуляцію та реформи. З іншого — рішення про зниження тарифів можна трактувати як полегшення для бізнесу, а можна розглядати як завдання державі збитків у особливо великих розмірах. А тепер ще і як корупцію. За яким критерієм розрізняти дерегуляцію від завдання збитків та корупції?» — підсумовує Сергій Лямець.
Раніше в НАБУ заявили, що підозрюють у хабарництві екс-заступника міністра інфраструктури, громад та територій Василя Лозинського.
