НАЗК, яка зображає бурхливу активність у накладанні санкцій, нещодавно публічно втрутилась у фармацевтичний ринок
Заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов звинуватив Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) у тому, що його керівництво «демонструє нетипову поведінку, бо чомусь вирішило, що функціональним завданням цього органу є ініціювання накладення санкцій, розшук російських активів». НАЗК під керівництвом Олександра Новікова, у свою чергу, звинувачує Офіс президента та РНБО у гальмуванні санкційного процесу. Але насправді саме НАЗК з якоїсь причини взялося виконувати не лише нетипові для неї функції, не передбачені законодавством, а й прямо бере участь у лобізмі інтересів компаній, які мали б потрапити під санкції. Зокрема, НАЗК публічно стала на бік іноземних фармацевтичних компаній, які досі працюють у росії.
Бурхлива активність
Смирнов навів декілька прикладів того, як саме НАЗК «демонструє нетипову поведінку». Зокрема, за його словами, коли РНБО застосовує санкції до конкретної особи, тоді Мін'юст, щоб підтвердити наявність ідентифікованих активів, звертається до НАЗК по інформацію про ці активи. Заступник керівника ОП навів докази того, що НАЗК на запит Мін'юсту про активи одіозного віце-спікера Держдуми РФ Олександра Бабакова в НАЗК відповів, що активів в Україні ця людина не має.
Але річ у тому, що, за відкритими даними, Бабаков прямо чи опосередковано володіє в Україні енергетичними активами та низкою готелів, хоча й заперечує це (що не дивно). І, не дивлячись на те, що НАЗК не знайшла в Україні активів росіянина, Печерський суд арештував усе майно й активи Бабакова — бо вони є.
«Я спостерігаю нетипову поведінку чиновників із НАЗК, які чомусь вирішили, що функціональним завданням цього органу… є ініціювання накладення санкцій, розшук активів, публічне висвітлення своєї роботи в цьому контексті й навіть публічна критика держави в неефективності застосування санкцій», — заявив Смирнов.
За нашими даними, відомство Новікова не лише нібито намагається активізувати санкційний процес проти росіян та росії, а й виступає лобістом іноземних компаній, які хочуть продавати свою продукцію в Україні, але при цьому не хочуть полишити ринок країни-агресора.
Нагадаємо, що позиція президента Володимира Зеленського полягає у тому, що компанії, які продовжують працювати в росії або з росією, прямо фінансують військовий бюджет країни-агресора. Такою ж є консолідована позиція українського суспільства: або ви працюєте в росії, або в Україні — на двох стільцях всидіти не вдасться.
Отже, НАЗК, яка зображає бурхливу активність у накладанні санкцій, нещодавно публічно втрутилась у фармацевтичний ринок.
Гуманісти з НАЗК
Як відомо, в середині жовтня цього року комісія Міністерства охорони здоров'я країни з припинення дії реєстраційного посвідчення заборонила продаж в Україні ліків, які частково або повністю виробляються компаніями, пов’язаними з росією та Білоруссю. При цьому, за оновленим законом, забороні не можуть підлягати ті ліки, які представлені в Україні менш ніж двома аналогами, аби не спричинити дефіциту ліків. Ця умова Комісією була виконана — аналоги є.
Можливість знайти та заборонити продаж в Україні ліків, пов’язаних з двома країнами-агресорами, у МОЗу виникла після вступу у дію поправок до закону України «Про лікарські засоби». У жовтні Комісія вперше заборонила продаж 35 препаратів угорської компанії «Гедеон Ріхтер», що володіє власними виробничими потужностями в росії.
Несподівано НАЗК провело прес-конференцію та опублікувала на своєму сайті документ під назвою «Корупційні ризики при обмеженні обігу лікарських засобів в умовах військового стану».
Однак, попри гучну назву, НАЗК, не приховуючись, виступило з критикою закону про ліки.
«З 24 лютого 2022 року до сьогодні жодна продукція європейських фармацевтичних компаній не потрапила ані під українські санкції, ані під санкції країн-партнерів санкційної коаліції, бо діяльність виробників ліків охороняється міжнародним гуманітарним правом, згідно з яким навіть у разі „повного ембарго“ гуманітарні поставки у категорії товарів, необхідних для виживання населення, не можуть бути заборонені або іншим чином здійснене перешкоджання доставці таких товарів до місця призначення», — йдеться у документі НАЗК.
В агенції заявили, що «предмети, що призначені виключно для медичних цілей, вважаються товарами, які за своєю природою мають гуманітарний характер», і тому «вони звільнені від будь-якого ембарго».
НАЗК вважає, що Україна, з урахуванням «гуманітарних питань», має відмовитися від будь-яких спроб обмежити діяльність фарм-компаній, навіть якщо вони платять до бюджету росії мільйони доларів, які витрачаються на зброю. За даними Центру протидії дезінформації при РНБО України, такі компанії, як B. Braun, Gedeon Richter, Sun Pharma, Abbott, Servier та Egis, Stada, КРКА, Menarini Group та низка інших за минулий поповнили бюджет агресора на 339 млн доларів. За ці гроші РФ придбала 339 тис. снарядів для 122-мм гармати, або 3556 ракет «Смерч», або 39 крилатих ракет «Калібр», або 23 штурмовика Су-25, або будь-яку іншу зброю, якою окупанти продовжують вбивати українців.
Крім того, НАЗК заявила, що неможна обмежувати діяльність компаній, пов’язаних з росією, шляхом ухвалення законів, мовляв, це треба робити виключно через рішення про санкції, які приймає РНБО.
Якщо відставити у бік питання логіки (чому неможна вводити обмеження законом — це ж закон?!), то ми чітко побачимо, що НАЗК, з одного боку, виступає проти санкцій, а з іншого — каже, що санкції неправильні. Тобто, як ні крути, а фармацевтичний бізнес, який фінансує російський бюджет, у жодному разі чіпляти неможна! Чиновники НАЗК, мабуть, були дуже задоволені собою, коли вигадали таку очевидну казуїстику.
Однак НАЗК спробувала і довести свої побоювання.
Так, Агенція вважає, що застосування закону про ліки призведе до втрат бюджетних коштів при закупівлі ліків за кошти державного та місцевого бюджетів. Але скільки буде втрачено, у НАЗК не сказали. Бо не знають.
Вона впевнена, що ринок лікарських засобів буде монополізовано, тому що низка лікарських засобів має невелику кількість аналогів. Але хто саме стане монополістом, у НАЗК також не сказали. Бо не знають. А щодо заборонених препаратів «Гедеон Ріхтер», то деякі з них мають 34 і 37 аналогів.
В НАЗК побачили й ризик скорочення робочих місць для працездатного населення, якщо міжнародні фармацевтичні компанії-гіганти підуть з Україні. Але хто пішов з України… ну, ви зрозуміли (ніхто).
Лобізм, до якого вдалася НАЗК, виявися доволі цинічним і водночас — класичним, бо НАЗК звинуватила у корупції інших, точніше — звинуватила у можливій корупції. Заздалегідь. І винними вона призначила українські фармацевтичні компанії, які, мовляв, отримають зиск від того, що іноземні конкуренти почнуть тікати з України.
Ці заяви НАЗК, як і ті, які навів Смирнов, вказують на те, що агенція, яка має займатися протидією корупції, неприховано займається діяльністю, яка не лише не передбачена законодавством, а і прямо заборонена. І це можна було б назвати іронією, однак це свідоме порушення закону — у тому числі, антикорупційного.
