НАБУ та САП узялися за українських високопосадовців — так, у розшук оголошений голова Нацбанку Кирило Шевченко, що звільнився з посади «за станом здоровʼя» та виїхав із України, тільки-но йому оголосили підозру в організації розкрадання понад 206 мільйонів гривень державного Укргазбанку. А у багатостраждальній справі «Роттердам+», де фігурують суми в сотні разів більші, повідомлені нові підозри. «Під ковпаком» — 15 осіб, серед яких колишні очільники НКРЕКП, колишні та чинні посадовці цієї комісії та топ-менеджери теплогенеруючих компаній.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили результати розслідування вже другого епізоду, за якими українські споживачі переплатили більше 20 мільярдів гривень за електроенергію у 2018−2019 роках. По першому епізоду, розслідування якого було завершене два місяці тому, що охоплює 2016−2017 роки, переплата складає понад 19 мільярдів гривень, повідомляють пресслужби НАБУ та САП.
Нагадаємо, у 2016 році у звʼязку з утратою шахт Донбасу, була затверджена формула розрахунку ціни на електроенергію, в яку заклали вартість вугілля для теплоелектростанцій, що доставлялося з Південної Африки та США у порти Нідерландів та Бельгії — Роттердаму, Антверпену та Амстердаму. А також — вартість доставки цього вугілля звідти в Україну. Наголошувалося, що в умовах війни ця формула дозволила зберегти електрогенерацію на достойному рівні, не допустити простоїв електростанцій — і не дала українцям замерзнути взимку.
Та незабаром була розгорнута кампанія проти застосування формули «Роттердам+». Її противники стверджували — насправді тільки кілька відсотків вугілля надходить з ПАР та Америки. Решта ж — із окупованого Донбасу, але в ціну закладаються і вартість імпортного, і неіснуючі витрати на доставку з Атлантичного побережжя. Причому, наголошувалося, основним вигодонабувачем був Рінат Ахметов, якому належала більшість донецьких шахт, вугілля з яких ішло на його ж електростанції. Прихильники ж «Роттердаму+» вказували, що ця кампанія ведеться ЗМІ та організаціями, що входять до сфери впливу Віктора Пінчука та Ігора Коломойського, чиї підприємства споживають багато електроенергії та були б не проти платити за неї нижчу ціну, ніж розраховується за формулою.
Проти формули виступали впливові високопосадовці: прем’єр Гройсман, генпрокурор Луценко, міністр енергетики Насалик, навіть віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович. Але незважаючи на таке лобі кілька судових позовів проти застосування «Роттердам+» було відхилено Окружним адміністративним судом Києва, Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом.
Читайте також: Українцям нагадали про відключення електрики та газу за борги
Розслідування зловживань у НКРЕКП при затвердженні формули НАБУ розпочало ще 2017 року. У 2019 розслідуванням зацікавився новобраний президент і невдовзі було повідомлено кілька підозр — у тому числі ексголові комісії Дмитру Вовку. Та наступного року очільник САП Назар Холодницький заявив, що у слідчих немає підтвердження нанесеним збиткам. Справу було закрито постановою САП «у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення». Офіс генпрокурора відхилив скаргу НАБУ на це рішення. Спроби оскаржити його через Вищий антикорупційний суд також спочатку були невдалими, але врешті розслідування поновили.
В подальшому ОАСК визнавав протиправними дії детективів у встановленні розміру збитків, інші суди це рішення скасовували, вказуючи, що адміністративний суд не має компетенції у цій справі, оскільки вона — у сфері кримінального судочинства. САП, суди та Офіс генпрокурора кілька разів згортали розслідування та відхиляли апеляції на це, стверджуючи про відсутність складу злочину — аж до 21 вересня цього року. Та вже 22 вересня новий очільник САП (виходець із НАБУ) Олександр Клименко скасував рішення свого попередника як незаконне.
Того ж дня оновлений склад групи прокурорів САП та детективи НАБУ повідомили нову підозру ексголові НКРЕКП, директору ДП «Оператор ринку» (ексчлену НКРЕКП), двом керівним посадовцям комісії та двом топ-менеджерам приватних компаній у зловживанні владою, що спричинило тяжкі наслідки, та посібництві цьому. Було оголошено про завершення досудового розслідування по епізоду 2016−2017 років.
Читайте також: На 100% захищений від зламу: створено перший український месенджер, який підходить і військовим
26 жовтня у розслідуванні другого епізоду було оголошено ще 15 підозр у зловживанні владою та службовій недбалості, що спричинили тяжкі наслідки — двом колишнім головам НКРЕКП, 6 колишнім та трьом чинним членам комісії, її працівникам та представникам приватних компаній. Останні звинувачуються у тому, що вмовили комісію прийняти рішення, за допомогою якого теплоенергогенеруючі компанії отримали надприбутки, а споживачі безпідставно сплачували грошові кошти. За даними детективів, члени комісії, тиснути на котрих представники компаній почали ще у 2015 році, довго не приставали на вмовляння, «розуміючи абсурдність включення витрат на транспортування до тарифу», але у березні 2016 року таки погодились. Що стало стимулом — поки не повідомляється, але наслідком рішення НКРЕКП було «зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності», вказується у документах САП та НАБУ.
У НАБУ та САП наголошують, що це — не останні підозри, оскільки слідство триває, встановлюються інші особи, причетні до вчинення злочину. Наразі проаналізовано понад 1200 складових формули, сотні тисяч сторінок документів, проведені десятки обшуків, понад пів сотні допитів, велася боротьба з судами та чиновниками, що закривали розслідування, незважаючи на докази, зібрані детективами НАБУ.
Як повідомляли «ФАКТИ», колишньому голові Полтавської ОДА оголосили підозру в отриманні великого хабаря
