Тепер домашнє насильство не буде просто «нашою особистою справою», це вже буде підсудна справа. Під впливом конвенції, за яку проголосувала Верховнаа Рада, має змінитися підхід поліцейських до подібних інцидентів та можливість розслідувати незалежно від наявності або відсутності заяви від постраждалої особи. Чоловік, який вдарив жінку, а потім попросив забрати з поліції заяву, більше не зможе маніпулювати, бо потерпіла не матиме можливості відкликати заяву про злочин, пояснює юристка кримінальної практики Наталія Баранова.
— Що це за документ?
— Це перший міжнародний юридично обов'язковий законодавчий акт, спрямований захищати права жінок в усьому світі, як у мирний час, так і під час війни. Нині конвенцію підписали понад 46 країн та ЄС (36 країн ратифікували, Туреччина денонсувала). Попри те, що Україна була однією з країн-авторок і підписала документ ще у 2011 році, ратифікувати вдалося лише нині.
Конвенція визнає насильство над жінками порушенням прав людини та дискримінацією, фіксує загальні принципи — як саме ці права мають захищатися — і встановлює кримінальну відповідальність за насильство. Крім цього, під дію документу потрапляють також і чоловіки, діти та люди літнього віку, якщо вони зазнають домашнього насильства.
— Які дії криміналізовано конвенцією?
— Психологічне, фізичне насильство, переслідування, сексуальне насильство, зокрема, зґвалтування, сексуальне домагання, примусовий шлюб, каліцтво жіночих геніталій, примусовий аборт та примусова стерилізація. В українському законодавстві криміналізовано такі правопорушення:
При цьому є кримінальні правопорушення, які не мають законодавчого закріплення. Наприклад, в Україні немає кримінального покарання за переслідування жінок — сталкінг. У багатьох країнах за це можна потрапити до в'язниці. У нас же за наявності доказів можна лише звернутися до суду за обмежувальним приписом. Або спробувати відкрити кримінальне провадження за ст. 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя), це єдина стаття, за яку хоч якось можна зачепитись в контексті переслідування. Проте й вона рідко дає належний результат, адже тут має бути склад злочину. І саме Стамбульська конвенція дає належний механізм врегулювання цього питання.
З 2017 року Україна почала імплементувати в національне законодавство положення Стамбульської конвенції, КК України доповнено статтею 126−1 (домашнє насильство). За це передбачено: від 150 до 240 годин громадських робіт або до 6 місяців арешту, до 5 років обмеження волі, до 2 років позбавлення волі. Проте здебільшого ця норма не діє, а сама правоохоронна система не завжди зацікавлена у притягненні до відповідальності кривдників.
— Чому це важливо?
— Конвенція засуджує всі прояви дискримінації щодо жінок та юридично зобов'язує країну, що ратифікувала документ, створити правову базу для боротьби з насильством. Україна, ратифікувавши документ, повинна буде адаптувати як законодавство, так і правоохоронні органи до норм конвенції. Це може напряму вплинути на ставлення правоохоронців до фактів насильства над жінками та домашнього насильства. Крім того, з'являться офіційні органи, що відповідатимуть за координацію, виконання, моніторинг та оцінку політики та заходів щодо запобігання всім формам насильства. Координувати збір даних про факти насильства, аналізувати їх і поширювати результати. Спеціалізовані служби підтримки для жертв насильства (для всіх жінок — жертв насильства та їхніх дітей). Притулки у достатній кількості для безпечного розміщення жертв, особливо жінок та їхніх дітей, та надання їм дієвої допомоги. Цілодобові телефонні лінії допомоги для надання консультацій тим, хто зазнав насильства (анонімно). Консультативні центри допомоги жертвам зґвалтування або сексуального насильства для надання медичної допомоги, судово-медичної експертизи, підтримки у випадку травм і надання консультацій жертвам. Захист та підтримка дітей-свідків усіх форм насильства, які підпадають під сферу застосування конвенції. Можливість повідомити компетентним організаціям або органам про насильство від очевидців (зокрема, якщо є підтвердження, що насильство систематичне і може повторитися).
Нагадаємо, що у четвер, 23 червня, глави держав та урядів 27 країн Євросоюзу ухвалили історичне рішення. Україна та Молдова визнані країнами-кандидатами на вступ до ЄС.
