Українці можуть «видихнути»: міністр фінансів Сергій Марченко, швидше за все, не зможе поки що провести через парламент свою ініціативу перевіряти доходи громадян непрямими методами до 1995 року. Принаймні, за словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, всередині фракції підтримки цей намір міністра не знайде. Такий стан справ уже викликає питання про командні якості Марченка у членів уряду та «монобільшості».
Міністр фінансів Сергій Марченко поступово перетворюється на ізгоя в уряді та серед народних депутатів, які за цей уряд проголосували.
Як повідомляло «РБК-Україна», нездатність подолати контрабанду на кордоні, навіть попри цілу низку санкцій проти контрабандистів з боку РНБО, «скрутки» податку на додану вартість, які активно функціонують (і, можливо, не без його участі), а також неефективне планування бюджетних доходів та витрат, налаштували проти нього половину Кабміну. А історія з порушенням меморандуму з МВФ взагалі поставила питання про те, чи планує Марченко найближчим часом в принципі працювати як командний гравець разом з президентом, прем'єром та головою Нацбанку.
Нещодавня заява міністра про способи перевірки доходів громадян після завершення податкової амністії, яка, вочевидь, не була узгоджена ні з профільним комітетом, ні з Кабміном, взагалі створила враження інформаційної відірваності Марченка від того, що відбувається в країні.
В інтерв'ю виданню «НВ» Марченко заявив, що після завершення амністії, тобто процесу добровільного декларування активів, з яких не сплачено податки, після 1 вересня 2022 року, «мають одразу йти непрямі методи оподаткування».
«Ми зараз розробляємо відповідний законопроєкт, ми вже фактично маємо готовий концепт. Я думаю, що найближчим часом ми готові його обговорювати», — сказав міністр.
За його словами, податкова автоматично перевіряє наявність доходів, сплачених з 1995 року, підсумовує їх, усі доходи, сплачені податки; потім зіставляє суму цих доходів з інформацією про купівлю об'єкта нерухомості та його вартістю.
«Якщо ця людина амністувала та задекларувала ще доходи, це підсумовується також, і потім до такої людини або є питання, або їх немає. Я думаю, здебільшого питань не буде», — оптимістично сказав журналістам міністр.
Цікаво, що про розробку законопроєкту про непрямі методи оцінки доходів у Мінфіні говорять як мінімум із серпня, але навіть проєкту тексту ніхто не бачив. Тоді Марченко говорив, що запровадження непрямих методів — одна з ключових вимог МВФ для видачі Україні чергового траншу.
Вочевидь, йдеться про документ під назвою «Україна: Звіт про технічну допомогу — Наступні заходи щодо податку на виведений капітал, запровадження BEPS, програми добровільного розкриття інформації та непрямих методів визначення доходу оподаткування», який фонд публікував восени 2020 року. Проте, на відміну від Меморандуму про надання траншу, який має обов'язковий характер, звіт є рекомендаційним документом. При цьому, на думку експертів, рекомендації, що ґрунтуються на досвіді інших країн, не завжди враховують місцеву специфіку. Іншими словами, чи підійдуть Україні непрямі методи, які запропонував МВФ, незрозуміло, оскільки Мінфін все ще не розкриває карти.
Одне зрозуміло: податківці захочуть отримати право переносити тягар доведення законності походження коштів на платника податків.
«чно рекомендується запровадити презумпцію винності платника податків, — коментує документ старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. — Причому в українських реаліях такі інструменти ДПС використовуватиме, зокрема, для політичного тиску».
Груднева заява Марченка спричинила паніку серед податкових консультантів та потенційних «клієнтів» податкової. По-перше, термін давності у 10 років для кримінальних злочинів ніхто не скасовував. По-друге, донарахування податків можливе лише за останні 3 роки. По-третє, закон не має зворотної сили та може застосовуватися лише для майбутніх періодів.
Навіть на офіційному сайті «Вісника податкової служби» (офіційного органу ДПС) редактори розмістили коментар юристів з однозначною оцінкою: непрямі методи мають застосовуватися лише щодо доходів, отриманих після набуття чинності закону.
«Втім, найбільша проблема полягає навіть не в самому тексті відповідних законів (хоча й до них чимало претензій), а в тому, що ці закони будуть застосовуватись у незмінних українських реаліях — з нереформованими правоохоронцями, податківцями та посадовими особами, які тільки й прагнуть вичавити з українців якнайбільше», — чесно написали на сайті «Вісника».
Інформація, яку озвучив Марченко, більше скидалася на провокацію, «кинуту» з метою залякати потенційних декларантів, які не поспішають брати участь у податковій амністії. Мовляв, якщо не подасте «нульову» декларацію добровільно, потім пошкодуєте.
Причин, чому Мінфіну доводиться «розгойдувати» ситуацію з непрямими методами та перевіркою доходів до 1995 року, може бути декілька.
Перша й найочевидніша — це низька активність декларантів. За даними голови податкового комітету Данила Гетманцева, станом на другу декаду грудня українці амністували лише близько 1 млрд грн (менше за $ 40 млн). З них до бюджету сплачено близько 50 млн грн. У порівнянні з десятками мільярдів, які Марченко та Гетманцев обіцяли, розкручуючи законопроєкт про амністію, не варта справа й заходу.
Деякі телеграм-канали опублікували персональні дані осіб, які стали першими учасниками «амністії». Серед них виявилися помічники та бізнес-партнери самого Гетманцева. Це дало зловісникам привід припустити, що голова комітету чи не власними силами рухає лічильник амністованих капіталів вгору.
Щоправда, тут варто нагадати, що «залякування» податкової, яка почала заарештовувати активи тих, хто не може пояснити походження коштів, не спрацювало та не надало належного «прискорення» процесам. Тому про те, що й 1995 рік навряд чи спрацює, Марченку можна було б здогадатися одразу.
Друга причина — це бажання протестувати ступінь «міцності» населення та його готовність до впровадження непрямих методів у майбутньому. Адже запровадити тотальний контроль за доходами та витратами громадян, наприклад, всюди вимагати з них, навіть при найменших покупках, застосовувати свій ідентифікаційний код, — набагато «простіше», ніж подолати схеми контрабанди та ухилення від сплати податків великих компаній. А той факт, що у тіні перебуває близько 140 млрд грн зарплат та громадяни, які їх отримують, у більшості випадків не мають іншого вибору (а отже, не можуть нести відповідальність за несплату податків із цих грошей) міністра Марченка, схоже, особливо не хвилює.
Але всі сумніви та страхи українців перед бажанням міністра фінансів вивернути їхні кишені розвіяв голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
«Це неможливо. Мені зрозуміло, чому міністр фінансів так каже: він відповідає за збори. Але, по-перше, це практично неможливо. А по-друге, у нас категоричний протест проти цього всередині фракції. Скажу так: цього не буде», — прокоментував Арахамія ініціативу Марченка про непрямі методи та перевірки доходів протягом 25 років.
чно це ставить під сумнів не лише авторитет міністра у фракції та в уряді, а й спроможність інших його ініціатив, які розглядатиме парламент. Наприклад, Арахамія вже анонсував велику податкову реформу з можливістю отримати «індульгенцію» від перевірок та розподілом на «зони» щодо сприятливості інвестиційного клімату. Зміни, пов'язані зі зниженням податків для юридичних і фізичних осіб та запровадження податку на виведений капітал, попри опір МВФ, пообіцяв також і голова податкового комітету Данило Гетманцев. Але, судячи з того, що міністр фінансів Сергій Марченко поки не знає про такі реформи, його до обговорення законодавчих ініціатив влади вже просто не включають. А це говорить лише про те, що незабаром міністра, швидше за все, очікує питання про відставку.
