Замість того, щоб запровадити в Україні європейське регулювання у питаннях протидії палінню, багато громадських організацій намагаються провести через Верховну Раду ініціативи, спрямовані на знищення тютюнової галузі. Про це в інтерв'ю УНІАН сказав виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.
За його словами, у зв'язку із підписанням Угоди про Асоціацію з ЄС Україна має узгодити своє антитютюнове законодавство з європейським, точніше — з Директивою 2014/40/ЄС. Саме тому з 2015 року у Верховній Раді була низка законодавчих ініціатив щодо зменшення шкоди від тютюну. Ряд із них так і не стали законами через низьку якість підготовки, оскільки багато груп впливу намагаються тлумачити вимоги міжнародного законодавства по-своєму.
«Це призводить до „білого шуму“, появи неякісного „законодавчого спаму“ без економічного обґрунтування, оцінки регуляторного впливу, синхронізації з іншими законами», — зазначив експерт.
Денисенко навів приклад ухваленого у четвер у Раді законопроєкту 4358, який спрямований на заходи щодо боротьби з тютюнопалінням, але при цьому спочатку не відповідав вимогам Директиви. «Спочатку він забороняв все, що можна, і навіть трохи більше. Наприклад, продаж сигарет особам до 21 року. Справа в тому, що в Україні людина з 18 років отримує повну громадянську дієздатність, тому нелогічно, що вона, наприклад, може служити в армії, але не може купити цигарки», — зазначає виконавчий директор УІБ.
Після доопрацювання в комітеті з документа прибрали вимоги до зовнішнього вигляду пачки цигарок, заборони розміщення сигарет на полицях магазинів, максимально наблизивши законопроєкт до вимог Директиви ЄС, вважає експерт.
Він додав, що у багатьох випадках у проєктах законів, які формально мають бути спрямовані на боротьбу з тютюнопалінням, насправді ключовим завданням є зарегулювання легального бізнесу. Згідно з міжнародним досвідом, для більш ефективної роботи над антитютюновою політикою необхідно проводити розрахунки того, яким чином конкретні заходи вплинуть на економіку країни, і насамперед — чи призведуть вони до зниження кількості тютюнозалежних громадян. «Коли розробка «антитютюнового» законопроєкту є одним із КРІ для отримання гранту, то в результаті маємо новий «законодавчий спам», — додав Денисенко.
Він також зазначив, що через велику кількість грантів на антитютюнову діяльність, депутати практично не звертають уваги на такі залежності, як алкоголізм, лудоманія, або споживання шкідливої їжі.
«Чомусь не звучать ініціативи стандартизувати розмір та вид пляшки горілки, заборонити її викладення на полицях супермаркетів чи заборонити повністю рекламу гральних автоматів чи казино. При тому, що низка країн вже активно впроваджує регулювання цих секторів, обмежуючи рекламу та продаж неповнолітнім», — підсумував експерт.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що УІБ опублікував дослідження «Україна без сигаретного диму. Чи допоможе законопроєкт 4358 боротися з курінням», де проаналізував останні законопроєкти, розроблені з метою боротьби з тютюнопалінням.
