Президенту Володимиру Зеленському доводиться боротися з корупцією в умовах російської агресії, яка може посилитися. Проте загроза безпосереднього вторгнення фокусує необхідність нейтралізації потужних груп інтересів, які можуть перейти на іншу сторону у разі нападу Росії. Про це пише оглядач Пітер Клепп у статті для The European Post.
«З моменту вступу на посаду у 2019 році президент Зеленський здійснив ряд реформ для боротьби з корупцією… Водночас запровадив заходи, спрямовані на приборкання впливу так званих олігархів. В Україні достатньо великих бізнесменів, які суттєво впливають на політичні партії та медіа, які нерідко їм належать. Деякі мають кишенькових суддів та високопосадовців, а багато хто — ще й тісні зв’язки з Кремлем», — констатує журналіст.
Як приклад він навів Віктора Медведчука, який із травня цього року перебуває під домашнім арештом.
«Протягом тривалого часу український політикум був до нього толерантним, оскільки в ньому бачили важливий канал зв'язку з Кремлем… Одним з тих, хто найбільше підтримував Медведчука, був колишній президент Петро Порошенко», — стверджує Клепп.
Він вказує на те, що саме у цей період Медведчук отримав від президентської адміністрації «зелене світло» на купівлю низки шахт на підконтрольних бойовикам територіях. Також Порошенко сприяв розбудові проросійської медіаімперії Медведчука, а на виборах ці канали підтримували Порошенка.
«Зеленському доводиться балансувати як канатохідцю, щоби зменшувати владу олігархів, не провокуючи при цьому подальшої російської агресії. Проте зрозуміло, що він не зможе забезпечити процвітання та стабільність для свого народу, якщо не досягне успіху у боротьбі з корупцією», — підсумовує автор.
