Міністерство фінансів не контролює ситуацію з виконанням бюджету, маніпулює прогнозними показниками та не діє, коли головний фінансовий кошторис країни необхідно балансувати. Такого висновку дійшли журналісти «РБК-Україна», аналізуючи ключові дані щодо бюджетного планування. На їхню думку, недоліки Мінфіну вже призвели до недофінансування цілої низки витратних статей та блокування частини захищених витрат.
У матеріалі «РБК-Україна» зазначається, що, згідно зі звітністю про стан Єдиного казначейського рахунку на 1 листопада 2021 року, 3,5 млрд грн витрат, які були заявлені до фінансування та затверджені, так і не було проведено за рахунками. При цьому 2,1 млрд грн із цих витрат — це захищені платежі: «Це можуть бути зарплати, обов'язкові платежі до бюджету, витрати на харчування чи медикаменти. Такий індикатор — дуже поганий дзвіночок для всіх розпорядників бюджетних коштів. Простими словами, він означає: грошей на всіх не вистачить і країну ведуть до технічного дефолту».
У статті наголошується на використанні урядом коштів місцевого самоврядування, що може говорити й про нестачу своїх ресурсів для покриття поточних витрат. «Ключовий принцип Марченка під час підготовки бюджету — «занизити реальну ситуацію з майбутніми доходами, маніпулюючи прогнозом макроекономічних показників. Коли «зростання економіки» відбувається в основному внаслідок інфляції, а не завдяки реальному збільшенню обсягів виробництва, імпорту, створенню нових робочих місць, такий підхід, серед іншого, дозволяє не турбуватися про розширення податкової бази, виведення з тіні «сірого» бізнесу, зменшувати «скручування» ПДВ та інші схеми ухилення від оподаткування. При цьому очевидним є факт, що знамениті «скручування Любченка» не могли існувати без відома Мінфіну, який безпосередньо курує податкові органи. Тобто відповідальність за 3−4 млрд грн, які щомісяця «спливали» з бюджету, також лежить і на міністрі Марченку», — йдеться у матеріалі.
За різними оцінками експертів, у 2021 році «прорахунок» за ВВП становив близько «мінус» 700 млрд грн (це понад 100 млрд грн неврахованих доходів). У проєкті бюджету на 2022 рік різниця між прогнозами на ВВП у Мінфіну (5,4 трлн грн) та прогнозами Мінекономіки (5,9 трлн грн) становить близько 500 млрд грн. А це близько 125 млрд грн неврахованих прибутків.
Занижені показники доходів дають також привід недофінансувати різні статті видатків, а також не виконувати розрахункові показники зовнішніх та внутрішніх позик для покриття дефіциту бюджету. Крім того, він дає можливість «малювати» гарні цифри для наших західних партнерів — МВФ та європейських кредитних установ, основним індикатором для яких є якраз узгоджена цифра дефіциту, а не його структура.
«Якщо сьогодні за звітністю помітні блокування на рівні 3,5 млрд грн, то у грудні, якщо нічого не зміниться, недоплати вже обчислюватимуться десятками мільярдів. А це означає, що в країні розпочнуться затримки з виплатою зарплати (адже грошей не отримають численні підрядники уряду), наростатимуть борги з комунальних послуг. І взагалі подальшого остигання економіки не уникнути», — йдеться у статті.
Видання прогнозує, що ситуація може посилитися за необхідності проводити екстрені виплати, пов'язані з погіршенням показників захворюваності на ковід, а також у зв'язку з локдауном і невизначеністю навколо дій зовнішніх гравців, наприклад, Росії на енергетичному ринку.
Виходом можуть стати екстрені запозичення за підвищеними ставками, що також лише посилить становище країни. Водночас дисбаланси та неефективне планування можуть призвести до розбалансованості бюджету 2022 року. По-перше, так і не ухвалений «ресурсний» законопроєкт 5600, на який у проєкті бюджету розписано близько 30 млрд грн, по-друге, суттєво занижено надходження від грального бізнесу та підакцизних товарів: «А надто оптимістичні оцінки Мінфіну щодо майбутніх запозичень можуть створити ситуацію великої бюджетної дірки. Складність можна буде відчути вже у січні, коли за відсутності доходів бюджету потрібно буде все одно нести витрати на соціальні виплати та оплату комунальних послуг».
