Авторизация

Виступ Президента України Петра Порошенка на прес-конференції на тему: «Виклики – 2018»

Шановні журналісти!


Дорогі українці, які дивляться нас он-лайн та по телебаченню!


Відлік нового політичного сезону в Україні традиційно ведеться із лютого, коли розпочинається чергова сесія Верховної Ради України. Формально вона відкрилася ще шостого, але лише вчора розпочалися повноцінні пленарні засідання.


Як Президент разом з усім суспільством очікую від парламенту важливих рішень, - причому вже протягом найближчих тижнів. Рішень з кадрових питань. Йдеться про голосування за голову Національного банку України. Ми маємо звернення наших міжнародних партерів, Міжнародного валютного фонду. Мені дуже приємно, що під час зустрічі фракції пообіцяли підтримати запропонованого мною кандидата на посаду Голови Національного банку України. Це дуже важливо для країни.


Найближчим часом я чекаю і, нарешті, призначення повністю оновленого складу Центральної виборчої комісії. Ми перевищили вже цей термін. Впевнений в тому, що кандидатури, які пройшли ретельне обговорення у фракціях. Також сподіваюсь, що Парламент підтримає мою пропозицію.


Дуже важливо, щоб ми завершили доукомплектування Конституційного Суду. Я днями призначив представників від Президента, які пройшли конкурсний відбір і також чекаю результативного голосування в Парламенті. Важливо, що також відбулося призначення аудитора НАБУ, омбудсмена та нового складу Рахункової палати. Бачите скільки питань треба вирішити вже і зараз. Це потребує консолідованої і об’єднаної позиції парламенту і коаліції.


Я дуже задоволений, що нарешті вчора Парламент включив до порядку денного мій закон про Антикорупційний суд. Сьогодні, як мені повідомили, комітет розглянув мій законопроект і рекомендував його для прийняття у першому читанні. Буду дуже щасливим, якщо на найближчих засіданнях у першому читанні цей законопроект буде прийнятий. Це б відкрило шлях до максимально широкого обговорення цього документу і остаточного його ухвалення на цій сесії вже за декілька тижнів. Єдине що, дискусія не має виходити за рамки Конституції, українського законодавства і врахування рекомендацій Венеціанської комісії, де саме так і зазначено. Впевнений в тому, що зараз це стало вже лакмусовим папірцем і Україна має скласти цей іспит. Всі зараз з нетерпінням чекаємо рішення Верховної Ради.


Не так багато залишилося часу до 1 квітня. Ні, це не те, про що ви подумали. Це – кінцевий термін заповнення електронних декларацій за рік, що минув. Відтак, слід якнайшвидше зробити крок назустріч громадянському суспільству. Я декілька раз наголошував, що законопроекти, які я передав ще минулого літа до Верховної Ради, які передбачають заміну принципів електронного декларовану для антикорупційних активістів, скасування кримінальної відповідальності, перехід на європейські принципи звітності, і зволікати з відповідним рішенням далі нікуди. Збирати голоси за ці законопроекти, рівно як за Антикорупційний суд, не просто. Зі свого боку я зробив все що від мене залежить. Звертаюся до Верховної Ради, звертаюсь до коаліції, щоб переконати народних депутатів підтримати ці надзвичайно важливі рішення.


Я також розраховую і на підтримку самих активістів, засобів масової інформації, парламентської та позапарламентської опозиції - лише об’єднавши зусилля, ми можемо прийти до позитивного рішення.


Під час минулої сесії, з вересня по січень, коефіцієнт корисної дії співпраці з парламентом, на мою думку, виявився достатньо високим. Ухвалили пенсійну реформу, ухвалили освітню реформу, ухвалили медичну реформу. Проголосували надзвичайно важливий закон про сільську медицину, проголосували кодекси і створили новий Верховний Суд, який нарешті почав працювати.


Дуже важливі кроки зроблені в напрямку децентралізації. Децентралізація - одне з моїх ключових передвиборчих зобов’язань, - стала реальністю і вже приносить перші плоди для територіальних громад і в інтересах місцевих громад.


Від багатьох інших реформ більшість українців, на жаль, поки що не відчувають позитивного ефекту, бо життя українців значно не покращилося. Рівень життя, підкошений війною та економічною агресією, тільки-но починає відновлюватися, і темпи надто повільні. І мене, як Президента, це не влаштовує.


Але про те, що зміни помітили, визнали та оцінили у світі, свідчить багато факторів - старт безвізового режиму, яким вже, станом на зараз, скористалися півмільйона українських громадян, які не отримували віз, отримавши біометричні паспорти вільно подорожують світом, до речі - не лише Європейським Союзом.


Я прошу – не слухайте тих, хто намагається «накаркати» призупинення безвізу. Це – те ж саме коло «прогнозистів», які пророчили, що нам його ніколи не дадуть. Більше того, писали листи, зверталися до країн-членів Євросоюзу, до Європейської Комісії, до Європейської Ради з проханням не надавати нам безвізового режиму.


І більшу частину своєї каденції поклав на те, аби разом з вами вибороти це законне право кожного українського громадянина. І не допущу жодних дій, які б дали підстави поставити його під сумнів!


Більше того, в моїй команді ми зараз обговорюємо пропозицію «заякорити» в Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію. Обидві ідеї, як свідчать опитування громадської думки, є консолідуючими, користуються широкою підтримкою у суспільстві. В той же час, коли піднімають голову антиєвропейські політичні сили, які прагнуть реваншу, на мою думку, поправки до Основного закону могли би стати страховкою від будь-яких несподіванок та імперативом для всіх політичних сил на роки вперед. Прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна було би зафіксувати в Преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради України. Останні голосування законопроектів, які стосуються питань національної безпеки і оборони дають мені підстави для стриманого оптимізму.


Ще одним індикатором позитивного ставлення євроатлантичної спільноти до України стали надважливі рішення з боку наших партнерів Сполучених Штатів, Канади, багатьох інших країн, які надають нам можливість отримувати сучасну високоефективну оборонну зброю. Пам’ятаєте скільки було розмов, що нам її не дадуть. Всупереч негативним передбаченням багатьох експертів, ми налагодили продуктивний діалог з новою американською адміністрацією, з нашими партнерами з інших країн і тримати Україну серед пріоритетів зовнішньої політики інших ключових наших партнерів нам вдалося. А тим нашим опозиціонерам, які у закутках міжнародних конференцій роблять селфі з російськими послами, хотів би пояснити, що дипломатичні перемоги куються не тільки і не стільки в конференц-залах, а в кабінетах для переговорів, - часом дійсно важких та виснажливих.


Владі є чим прозвітувати і в інших питаннях, особливо якщо порівнювати сьогоднішній стан речей з тією багатоплановою катастрофою, в лещатах якої країна перебувала в 2014 році. Але я запросив вас не для того, аби похвалитися про досягнення. Хотів би поговорити про серйозні виклики, які стоять перед країною в поточному році.


Безумовно, ключовим з них продовжує залишатися – це війна Росії проти України. Ціна агресії для агресора зростає завдяки зміцненню Збройних Сил України і продовженню політики санкцій проти Москви. Це, звичайно, значно зменшує ризик повномасштабної агресії росіян по всіх азимутах, але аж ніяк не зводить цю загрозу до нуля. Тому наша армія має забезпечити безпеку по всій лінії державного кордону. Посилення її бойової спроможності залишиться моїм головним пріоритетом як Верховного Головнокомандувача Збройних Силу України. Наші Збройні Сили слід укріпити настільки, щоби вони були не лише обороноздатними, але й спроможними звільнити окуповані території. Це – наше безумовне право, і воно має бути забезпечене достатнім військовим потенціалом.


Але звичайно ж, пріоритетним, - більш в того, в даний час і безальтернативним – ми вважаємо саме мирний, політико-дипломатичний спосіб відновлення територіальної цілісності. Будемо дотримуватися Мінських домовленостей і наполегливо добиватися розміщення миротворчої місії ООН на прийнятних для України умовах.


Миротворці – важлива складова мирного відновлення суверенітету та територіальної цілісності і незалежності нашої держави. Хочу всім нагадати, що цю ініціативу я озвучив ще 2015 року, і, на жаль, лише тепер вона здобуває дедалі більшу підтримку серед наших партнерів. Бо левова частина тодішніх країн-членів Ради безпеки ООН була набагато стриманіша. І сьогодні вже навіть країна-агресор її вже не відкидає, - хоча деталі, які вона наразі пропонує, це саме ті деталі, про які й кажуть, що в них криється диявол.


Дуже важливе прийняття Закону про відновлення державного суверенітету на окупованій частині Донбасу. Цей Закон набув зараз чинності. Найближчим часом, згідно його вимог, я проведу реорганізацію управління підрозділами Збройних Сил на Сході.


Хочу привернути вашу увагу, що сьогодні я подав до Верховної Ради ключовий, стратегічний, фундаментальний проект Закону «Про національну безпеку». Хочу наголосити, що він багато місяців розроблявся в тісний координації з нашими партнерами по НАТО. Він передбачає перехід нашого безпекового сектору на стандарти НАТО, впровадження демократичного цивільного контролю за армією, правоохоронними органами та спецслужбами. І навіть, я дуже довго коливався, але прийняв рішення, що навіть під час війни ми маємо прийняти призначення цивільного міністра оборони, розділити позиції Головнокомандувача і начальника Генерального штабу. Зробити низку величезних реформ для того, щоб перевести країну на стандарти НАТО і імплементувати норми, які зазначено у Стратегічному оборонному бюлетені, який був затверджений Указом Президента.


Лише рухаючись політико-дипломатичним шляхом, можемо розраховувати і на міцність проукраїнської коаліції. Українським дипломатам дуже непросто інколи вдається добиватися продовження санкцій, і ще жодного разу це не сталося автоматично. Наші партнери: глави держав, керівники урядів, лідери правлячих коаліцій, які обстоюють спільні європейські цінності, часто-густо мають справу з потужною політичною опозицією, з протидією, в тому числі ділових кіл, які зазнають збитків через не допуск на російський ринок. Врешті-решт, визначальною в демократичному суспільстві є позиція виборців, а їм, цілком природно, своя сорочка набагато ближча до тіла, а не наша вишиванка.


Ще хотів би наголосити, що головним викликом є соціальний: бідність, низький рівень та незадовільна якість життя переважної більшості українців. Люди цим абсолютно природно що розчаровані. Я це незадоволення розумію і повністю поділяю.


З одного боку, чотирнадцятий рік як згадаєш - здригнешся. Ми отримали у спадщину нереформовану, відсталу економіку, смертельно хвору банківську систему, де рівень проблемних кредитів перевищував 70% - банківська система фактично була банкрутом, порожній казначейський рахунок, порожній бюджет.


Далі – напад з боку Російської Федерації, незаконна анексія Російської Федерації сьогодні, 28 лютого – саме в цей день рівно чотири роки тому я був у Криму і на власні очі бачив цих маленьких «зелених чоловічків», які оточили кримський парламент і розпочали анексію. І треба було шукати кошти на оборону в умовах, коли в наслідок окупації ми втратили більше двадцяти відсотків промислового потенціалу нашої держави.


Окремим елементів гібридної війни було агресивне закриття для України російського ринку, який колись поглинав більше третини українського експорту. А ще, хотів би наголосити, нам відключили газ, нам перекрили транзит в треті країни. Все це є елементом гібридної війни Російської Федерації проти суверенної і незалежної України.


Але ми вистояли! Та все одно не полишає відчуття, що зробили не все, що могли. Так, ми відновили економічне зростання. Два відсотки плюс до ВВП чи трохи більше двох відсотків – це, звичайно, краще, ніж 15 мінус, чи не так? Але очевидно, що досягнуті темпи є категорично неприйнятними і недостатніми, щоби забезпечити не символічне, а відчутне зростання заробітних плат і пенсій. Їх замало, щоби дати кожному українському громадянину якісну освіту, медицину, гарантувати безпеку.


Безумовно, що економіка – це сфера відповідальності Кабінету Міністрів, українського Уряду, сформованого парламентською коаліцією. Але Президент як гарант конституційних прав і свобод громадян, безумовно, повинен забезпечити спільну і ефективну діяльність Верховної Ради, Кабінету Міністрів, в тому числі і для покращення підприємницького клімату, інвестиційного клімату і залучення інвестицій, модернізації виробництва та прискорення зростання, створення нових робочих місць, підвищення рівня життя. І щоб забезпечити досягнення цих цілей, я готовий до вирішення найскладніших задач, які тільки можуть виникнути на нашій українській політичній шахівниці. А, по-друге, я буду активно користатися президентським правом законодавчої ініціативи.


Хочу привітати, бо сьогодні зранку голова парламентського комітету з питань податкової політики Ніна Петрівна Южаніна завершила разом з великою робочою групою розробку і оприлюднила, нарешті, для широкого громадського обговорення проект закону про Національне бюро фінансової безпеки. Створення цього національного бюро - насамперед як аналітичної структури – ми цим створенням повністю відріжемо всі без виключення інші силові структури від пасовища, на якому вони вже десятиліттями доять український бізнес. На гарматний постріл після прийняття цього закону не можна буде підійти нікому до платника податків. Несплатою податків буде займатися лише це Бюро, а нове покоління підприємців не знатиме, що то таке та податкова міліція, поліція чи інквізиція.


Хочу поінформувати, що в п’ятницю на Нацраді реформ ми розглянемо проект закону «Про валюту». Він замінить декрети початку 90-х, двадцятилітньої давнини… і це на мою думку буде революційний закон, який лібералізує валютне регулювання відповідно до Угоди про асоціацію, приведе його у повну відповідність із нормами Євросоюзу. Зміна філософії: принцип – «дозволено все, що прямо не заборонено законом».


Готовий до внесення до Парламент і законопроект про податок на виведений капітал замість податку на прибуток. Бо податок на прибуток сьогодні єдиний, при обчисленні якого залишається широкий дуже широкий простір для свавілля з боку перевіряючих і податкових органів. Насправді це не закон, а настрій. Апетит інспектора визначають, що можна віднести на собівартість, а що ні. І я пропоную, щоби оподатковувалась лише та частина, яка виводиться, частина прибутку для споживання, яка не спрямовується на створення чи розширення виробництва.


Це буде дуже сильнодіюча ін’єкція для економічного зростання. І, до речі, щеплення потужне від корупції, бо простота адміністрування позбавить контролера можливості вирішувати, що віднести на собівартість, якою має бути структура видатків та технологія виробництва та інші питання, до яких перевіряючи не повинні мати ніякого відношення.


Концепція законопроектів про Національне бюро фінансової безпеки і про податок на виведений капітал, ви пам’ятаєте, багато з вас були цих зустрічах, ми обговорювали на зустрічі з бізнес-асоціаціями, робили це спільно з урядовцями, була вона і 1 грудня, і пізніше. Там же я озвучив ініціативу про продовження мораторію на перевірки для малого і середнього бізнесу. В Уряді, на жаль, поки що зволікають з цим, але звертаюся до Уряду, щоб врахували ці мої пропозиції.


Ми повинні зробити цей та інші кроки, щоби на ноги знову підвівся середній клас, по якому найсильніше вдарили всі випробування останніх років. І на відміну від найзаможнішого прошарку, він, цей середній клас, не мав жирових запасів, які б дозволили пережити «важкі часи». І на відміну від найбідніших, його обійшли субсидіями. От і виходить, що середина просіла найбільше.


А саме середній клас є гарантом демократичного характеру політичної системи. Саме він є тією скелею, об яку розбиваються каламутні хвилі популізму. В політиці як в звичайному житті: чим важча ситуація, тим менше дослухаються до традиційної медицини, тим більше, що попит на знахарів, ворожок, мольфарів і навіть «апостолів».


Популізм та отаманщина – ще два виклики, які стоять перед нами так само гостро, як і сто років тому, коли Україна через брак внутрішньої єдності стала здобиччю агресора та втратила незалежність. Місія моя, як Президента, місія моєї команди – не допустити повторення тих помилок. Я впевнений, що ця місія – можлива, ба більше – ця місія неминуча і безальтернативна.


Я захищу країну від безвідповідальних популістів, - навіть попри те, що вони уклали таємний союз з контрреформаторами і реваншистами. І деяких професійних борців за «щастя народу» корупціонери-втікачі щедро частують грошима з-за кордону, при чому ж вкраденими у українців. Ми, на жаль, поки що не все змогли повернути до бюджету, але і ця робота триває.


І я впевнений, дорогі мої, що все буде добре. І щоб додати вам оптимізму я скажу, що сьогодні ми очікуємо декілька добрих новин. Сьогодні європейська комісія має прийняти, або вже прийняла рішення про пропонування Україні нової програми макрофінансової допомоги – ми чекаємо, нарешті, зі Стокгольму. Я маю сподівання, щоб це відбулося саме сьогодні – не виключено, що під час нашої прес-конференції. І я впевнений – все буде добре. Думаю, що перейдемо до запитань.

рейтинг: 
Оставить комментарий
Новость дня
Последние новости
все новости дня →
  • Топ
  • Сегодня

Опрос
Оцените работу движка