У річницю аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 26 квітня 1986 року, Президент України Петро Порошенко та Президент Білорусі Олександр Лукашенко спільно вшанували пам'ять Героїв Чорнобиля.
Петро Порошенко зазначив, що минув вже 31 рік від дня страшної трагедії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. «Що таке Чорнобиль для України? Це – майже 10% української території, яка зазнала страшного радіаційного ураження. Це – понад три мільйони людей так чи інакше постраждалих від цієї жахливої катастрофи, її безпосередніх чи віддалених у часі й просторі наслідків. Хочу наголосити, що п'ятсот тисяч з них – діти. Це – тисячі й тисячі людей з сотень сіл, селищ та міст, які покинули рідні домівки. Це – тисячі випадків спричинених радіацією онкологічних захворювань і смертей», - сказав Президент.
Глава держави зазначив, що українці завжди пам’ятатимуть про ці незагоєні рани, з якими ми як народ живемо. І які будуть ще упродовж тривалого часу нагадувати про себе страшними діагнозами, довідками про інвалідність, і, на жаль, довідками про смерть, додав він.
За його словами, чи не найбільше від чорнобильського лиха поряд з нами, українцями, постраждали наші брати – білоруси. «Як і ми, сябри-білоруси пройшли не одне коло пекла. Найважчі випробування випало пережити людям казково прекрасного Полісся, що споконвіку було батьківщиною українського та білоруського народів», - зазначив Президент.
Глава Української держави зауважив, що наслідки аварії важким тягарем лягли на плечі і українців, і білорусів, а чорнобильська хмара радіоактивного забруднення прокотилася усім регіоном, не помічаючи ні кордонів, ні різних держав.
Петро Порошенко підкреслив, що в цей день з належною повагою маємо згадати сповнений героїзму подвиг ліквідаторів. «Щойно, коли ми переглядали історичні кадри ліквідації аварії на Чорнобильській станції, ми побачили справжній героїзм, який врятував мільйони життів українців, білорусів. Можна сказати відверто – цей героїзм врятував світ», - сказав він.
Президент зазначив, що герої-ліквідатори в перші хвилини, дні, тижні після аварії ціною власних життів зупиняли катастрофу, рятуючи людство. «Можна сказати, що вони були янголами-охоронцями людства. То були люди різного фаху і соціального стану: військові, шахтарі, науковці, медики. І тільки завдяки їхній звитязі далеко не мирний атом був локалізований. И ми доземно вклоняємося і тим, хто з нами, і тим, кого вже, на жаль, нема і не повернути», - сказав він.
Петро Порошенко наголосив на важливості спільними зусиллями зробити все, щоб подібні катастрофи ніколи і ніде не повторювались.
Глава держави подякував міжнародним партнерам, за підтримки яких новий безпечний конфайнмент вже накрив старий саркофаг. Він нагадав, що 30 листопада 2016 року було урочисто завершено перший етап – процес насування арки в штатне положення над 4-м енергоблоком ЧАЕС. А у листопаді поточного, 2017 року, планується введення цього конфайнменту в експлуатацію, повідомив він.
«Це дасть можливість безпечно проводити роботи в середині», - сказав Петро Порошенко і відзначив, що під час проведення робіт, в тому числі і над саркофагом і в середині, жоден працівник не отримав статусу ліквідатора, не отримав небезпечної дози радіації. Президент наголосив, що після введення в експлуатацію конфайнменту – це гарантує як мінімум 100 років безпечного використання: «Захищатиме нас, наших дітей, онуків та правнуків».
Глава держави зазначив, що об’єкт «Укриття» – один із найамбітніших інженерних проектів в історії людства. Він подякував кожній із 40 країн-донорів, які об'єдналися навколо благородної мети – захисту людства від радіоактивних наслідків трагедії. Він зауважив, що це ще один доказ того, наскільки питання екологічної безпеки є і має бути пріоритетом у світовій політиці.
Глава Української держави також подякував Президенту Білорусі за спільні зусилля, спрямовані на вирішення питання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, на міжнародних площадках, у тому числі і в ООН. «Минулого року, саме за ініціативи Білорусі, Генасамблея ООН прийняла резолюцію про «Довготривалі наслідки Чорнобильської катастрофи», - зазначив він.
За словами Президента, «це свідчення того, що спільними зусиллями ми можемо ефективно протидіяти сучасним викликам, передусім у сфері безпеки. Це доказ, що наше партнерство ґрунтується на міцному фундаменті традиційно дуже міцного партнерства між Україною та Білоруссю».
В свою чергу, Президент Білорусі Олександр Лукашенко зазначив, що 26 квітня є скорботною датою не лише для українців і білорусів, але і для усього світу. Він нагадав, що Україна і Білорусь співпрацюють в низці проектів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Однак, на його думку, потенціал співпраці двох країн використовується не в повному обсязі. Зокрема, Президент Білорусі зазначив, що Україна планує створити радіаційно-екологічний біосферний заповідник в Чорнобильській зоні відчуження, і Білорусь готова поділитися своїм досвідом у цьому питанні – адже в Білорусі вже давно існує Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник.
«Подією для всіх нас, білорусів та українців, для Європи в цілому стало створення саркофагу над зруйнованим 4-тим енергоблоком ЧАЕС. Це – унікальна споруда, якій на сьогоднішній день нема рівних. Створення об’єкту (саркофагу – ред.) при підтримці 40 країн є важливим символом міжнародної солідарності не лише для братнього українського народу, суверенної незалежної держави, але і для Білорусі», - зазначив Олександр Лукашенко.
Глави двох держав взяли участь у церемонії вшанування пам’яті загиблих ліквідаторів аварії та поклали квіти до пам'ятника Героям Чорнобиля. Президенти оглянули павільйон «Укриття», де їм представили весь хід будівельних робіт від початку будівництва старого саркофагу до зведення нового конфайнменту.
Генеральний директор державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін наголосив, що висновки МАГАТЕ довели суттєві технологічні недоліки реактору, що стало причиною аварії. Він нагадав, що країни G7 створили Чорнобильський фонд «Укриття» (ЧФУ), завданням якого було створення екологічно безпечного об’єкту. Розпорядником коштів ЧФУ став Європейський банк реконструкції та розвитку.
Лідери України та Білорусі також оглянули об’єкт «Укриття» та ознайомилися з ходом робіт на Новому безпечному конфайнменті, а також сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2).
