Під
головуванням Першого заступника Голови Комітету з питань науки і
освіти Олександра Співаковського відбулося розширене підсумкове засідання
Комітету за участі членів Комітету І. Кириленка, В. Литвина, Т. Кременя, О. Скрипника,
а також народного
депутата І. Констанкевич.
У рамках засідання
розглядалися такі контрольні питання:
1. Про стан впровадження Закону України "Про вищу
освіту".
2. Про стан реалізації Закону України "Про наукову
і науково-технічну діяльність".
3. Щодо виконання Рішення Комітету з питань науки і
освіти від 12 квітня 2016 року "Про діяльність Державного підприємства "Інфоресурс", забезпечення доступу до Єдиної державної електронної [/i][/b]бази
з питань освіти, виготовлення і вартість документів про освіту та студентських
квитків.
Як зазначив у своїй доповіді заступник Міністра освіти і науки Максим
Стріха, в контексті впровадження Закону "Про
наукову і науково-технічну діяльність" Кабінетом Міністрів України було визначено
виконання 43-х завдань, з яких 38 покладено на Міністерство освіти і науки, 4 –
на Міністерство соціальної політики, та 1 доручено Міністерству фінансів.
Натомість, станом на 19 грудня 2016 р. було виконано лише 9 завдань, 2 – з яких
частково, виконання ще одного
перекладено на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України. Такі невтішні результати дають всі
підстави вважати, що імплементацію зазначеного Закону не виконано, а його
остаточна реалізація відкладається на невизначений строк.
Повторний розгляд питань, пов'язаних з цим Законом, буде здійснено Комітетом у
другому та третьому кварталах 2017 року.
Ще одним питанням порядку денного розширеного засідання Комітету був розгляд
впровадження Закону України "Про вищу
освіту", яке доповідав Перший заступник Міністра освіти і науки
України Володимир Ковтунець.
Зазначений Закон ухвалено парламентом понад два роки
тому. З цим документом пов’язані великі очікування українського суспільства,
а його прийняття назвали реформою вищої освіти.
На думку промовця, для забезпечення модернізації вищої освіти та з метою
імплементації Закону "Про вищу освіту" упродовж 2015-2016 років Кабінетом
Міністрів України та Міністерством освіти і науки України було чимало нормативно-правових
актів. Натомість певна кількість норм Закону до цього часу залишилися лише
деклараціями на папері. «Крім того, впровадження нового Закону спричинило ряд серйозних
проблем, зокрема, пов’язаних із початком діяльності Національного агентства із
забезпечення якості вищої освіти, унормуванням статусу та подальшої діяльності
вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, відсутністю ефективної
моделі фінансування вищих навчальних закладів, забезпеченням реальної боротьби
з плагіатом в академічному середовищі, формуванням Переліку галузей знань і
спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти,
забезпеченням реальної фінансової автономії вищих навчальних закладів,
розробкою стандартів вищої освіти та стандартів освітньої діяльності,
підготовкою вищими навчальними закладами нових освітніх програм тощо» - сказав
В. Ковтунець.
За словами заступника
міністра, проведення реформи вищої освіти гальмується через відсутність нормативної
бази з багатьох значущих питань вищої освіти та її повільним оновленням. Так, з
метою впровадження Закону "Про вищу освіту", Міністерство освіти і науки
України своїм наказом від 16 вересня 2014р. № 1048 затвердило План заходів,
спрямованих на виконання Закону України “Про вищу освіту”, який включав 40
пунктів. Натомість майже третину з них (13 пунктів) до цього часу ще не виконано,
не підготовлено і не затверджено досить важливих урядових актів:
- щодо порядку та
спеціальностей, за якими може здійснюватися атестація осіб, які здобувають
ступінь магістра у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту;
- щодо порядку скасування
рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі
виявлення академічного плагіату;
- щодо нормативів
матеріально-технічного і фінансового забезпечення вищих навчальних закладів;
- щодо порядку та
критеріїв, за якими здійснюється надання вищому навчальному закладу статусу
національного;
- про дослідницький
університет та критерії, що включають показники, приведені до кількості
науково-педагогічних і наукових працівників вищих навчальних закладів;
- про затвердження
комплексної державної програми щодо забезпечення конституційного права на
освіту осіб з особливими освітніми потребами;
- щодо положення про
Український центр оцінювання якості освіти;
- щодо повного переліку
посад науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних
закладів;
- щодо порядку отримання
цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти;
- щодо розміру академічної
та соціальної стипендій та порядку їх призначення;
- щодо затвердження нормативів
чисельності здобувачів вищої освіти (курсантів), аспірантів (ад’юнктів),
докторантів, слухачів, інтернів, клінічних ординаторів на одну штатну посаду
науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах державної форми
власності;
- щодо порядку пільгового
проїзду у транспорті здобувачів вищої освіти, які навчаються у вищих навчальних
закладах за денною формою навчання.
Учасники засідання
наголосили, що запровадження реформи вищої освіти стримується також відсутністю
реальної фінансової автономії, оскільки наразі створено лише механізм відкриття
навчальними закладами рахунків у банках. Однак де-факто вищі навчальні заклади
не можуть самостійно розпоряджатися коштами, встановлювати параметри оплати
праці тощо. Недосконалою і непрозорою є чинна система розподілу державного
замовлення, яка не враховує показників діяльності вищих навчальних закладів,
потреб економіки держави у трудових ресурсах та потреб розвитку регіонів.
За результатами
проведеного аналізу діяльності Міністерства освіти і науки України, Комітетом з
питань науки і освіти розроблено проект рішення, який було надано
учасникам засідання для ознайомлення. Цей документ, за винятком пункту 5.9., відповідно до якого рекомендувалося
Кабінету Міністрів України внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України
від 29 квітня 2015 року № 266, доповнивши Перелік галузей знань і
спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти,
спеціальностями "Грунтознавство", "Селекція і генетика", "Громадське здоров’я", "Педіатрія", "Медична психологія", "Парамедик", "Медичний технік", "Фізичний
реабілітолог", підтримали майже всі присутні.
