Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко оприлюднила свій звіт про проведену роботу у 2016 році на парламентській сторінці в YouTube. За словами парламентарія, вже третій рік Україна веде війну із суперником, сили якого
набагато перевершують наші. "Світ увійшов в зону турбулентності, вразливий до
таких викликів нового часу, як гібридні війни, інформаційна агресія, популізм. Результати референдумів у Великій Британії та Італії на фоні
загальної міграційної кризи стали потужним ударом по міцності Об’єднаної
Європи. Динамічно зростають рейтинги євроскептиків і популістів. Без перебільшення результати виборів в Нідерландах, Франції,
Німеччині і, очевидно, в Італії матимуть визначальне значення для проекту ЄС. Важливо згадати і про дружні відносини з США, як з
Республіканською, так і Демократичною партіями. Це має надважливе значення,
коли сьогодні все чіткіших обрисів набуває нова Адміністрація США" - наголосила Г. Гопко.
На думку голови Комітету, це та реальність, в якій ми маємо відстоювати наші національні
інтереси через дипломатію, зокрема. " Йдеться, насамперед, про відсіч російській
агресії, відновлення миру та повернення Криму й Донбасу. Колишньому розумінню стабільності і миру прийшов кінець. І
саме в цьому непередбачуваному реальному світі маємо відстоювати свою власну
позицію. Для цього нам потрібно усвідомити дві речі: нас врятує лише прагматичне усвідомлення, що
універсальних рецептів виходу з турбулентності немає. Може бути лише НАШ.
Оскільки сильна Україна потрібна тільки нам. Маємо пишатись нашими власними
здобутками, а не планом виконання зовнішніх рекомендацій; усвідомлення того, що часу немає. Ми маємо у стислі
терміни озброїти нашу країну сучасними інструментами зовнішньої політики і
налагодити ефективну роботу цих інструментів".
За словами Ганни Гопко, Україні потрібна стратегія зовнішньої політики. Закон " Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" 2010 року з косметичними правками
давно застарів, і Верховна Рада має ухвалити сучасний закон. В ньому варто
буде, наприклад, зафіксувати партнерство з НАТО з прицілом на членство України
в Альянсі. "Слід завершити реформу дипломатичної служби, зокрема,
прийняти якісно новий закон про дипломатичну службу, перетворивши її на
динамічну професійну структуру відповідно до сучасних вимог та потреб.
Сподіваюся, що призначення першого в історії української дипломатії внаслідок
прозорого конкурсу Державного секретаря МЗС сприятиме цьому процесу. Водночас Міністерство потребує професійного посилення. А
дипломатичні представництва - послів у низці важливих країн і представників у
міжнародних організаціях. Там, де нема дипломатів – не чути голос країни" - зазначила Ганна Гопко. "Потрібно припинити практику призначення людей на
дипломатичні посади в якості "почесного заслання" чи за протекцією. Це негативно
впливає на якість роботи. Там, де замість дипломатів – випадкові люди, маємо
бездіяльність, недбальство як у культурному центрі в Москві чи взагалі злочинні
дії, як у випадку дипломатів-контрабандистів у Словаччині чи 10-річне
перебування одного і того ж посла у Ватикані. Зовнішня політика так само потребує різкого збільшення
фінансування, як і сфера оборони і безпеки. Зростання показників МЗС у проекті
бюджету на 2017 рік – це важливий, але вкрай недостатній крок у цьому напрямку.
Гідне забезпечення роботи наших дипломатів, належне фінансування програм з
просування наших товарів, культури, захисту інтересів наших громадян і в цілому
наших національних інтересів – необхідна передумова успішної зовнішньої
політики" - сказала вона.
