У Вільнюсі повним ходом триває підготовка до саміту НАТО, який пройде в литовській столиці 11−12 липня. Провідні світові ЗМІ обговорюють два головних, на їхню думку, питання, які стоять на порядку денному: яке рішення буде ухвалено щодо України, і хто очолить Північноатлантичний альянс найближчим часом.
У зв'язку з цим дуже цікавий коментар президента Литви Гітанаса Науседи. В інтерв'ю литовському телеканалу LRT він упевнено заявив: «Підсумки саміту не розчарують Україну… У Вільнюсі буде сказано більше, ніж зазвичай».
При цьому Науседа визнав, що наразі тривають інтенсивні дискусії між країнами альянсу щодо українського питання. Країни Балтії, а також Велика Британія, виступають за прийняття України в НАТО за спрощеною схемою. Як приклад вони наводять Фінляндію і Швецію. Однак низка країн проти цього. Вони вважають, що Україна має пройти процедуру прийняття повністю.
«Так, справді, деякі питання ще не вирішені, але думаю, що це справа найближчих днів. Упевнений, нам вдасться домовитися про відповідні зобов'язання перед Києвом», — сказав Науседа.
Він додав, що Україна отримає на саміті у Вільнюсі «багато, але не максимум, на який вона розраховує».
Що стосується відставки генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, чиї повноваження завершувалися у вересні, то 4 липня пресслужба альянсу офіційно заявила про їхнє продовження ще на рік.
Столтенберг став генсеком НАТО 2014 року. У лютому 2023 року він заявив, що не домагатиметься чергового продовження мандата, оскільки це відбувалося вже тричі. Через неможливість покинути пост йому раніше навіть довелося відмовитися від призначення на посаду голови Норвезького банку.
Однак Столтенберга вмовили. Союзники вирішили, що в такий складний для НАТО період не варто змінювати керівництво. Тим більше, що Столтенберг є впевненим лідером, чиї досвід і розважливість дуже важливі для альянсу. Таким чином, мандат норвежця було продовжено до 1 жовтня 2024 року.
Столтенберг назвав продовження терміну своїх повноважень «великою честю». «Трансатлантичний зв'язок між Європою і Північною Америкою забезпечує нашу свободу і безпеку протягом майже 75 років, і в більш небезпечному світі наш великий союз важливий як ніколи», — підкреслив він.
Проте союзники продовжують обговорювати можливі кандидатури наступника норвежця. Рік пролетить швидко, і краще вже зараз розуміти, хто може очолити НАТО наступної осені.
Одним із фаворитів вважався нинішній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес. Однак він дав зрозуміти, що не горить бажанням працювати генсеком альянсу.
Тепер найімовірнішим претендентом називають Урсулу фон дер Ляєн. Глава Єврокомісії раніше обіймала посаду міністра оборони Німеччини. Наразі її кандидатуру активно просуває Вашингтон. У кулуарах Білого дому і штаб-квартири НАТО в Брюсселі кажуть, що у фон дер Ляєн склалися хороші робочі стосунки з президентом США Джо Байденом. До того ж вона дуже високо цінує роботу американських розвідслужб і, як кажуть, довіряє їм більше, ніж європейським розвідслужбам. Причиною стала неправильна оцінка ризику вторгнення росії в Україну.
Вибори нового президента Єврокомісії мають відбутися 2024 року.
Раніше у «ФАКТАХ» Сергій Рахманін пояснив логіку НАТО в підтримці України: «Уникають будь-яких різких рухів».
