Французький військовий історик П'єр Сервент був одним з небагатьох, хто передбачив напад путіна на Україну, вбачаючи в ньому спробу знищення світової демократії. В інтерв'ю газеті «Die Welt» він високо оцінює «поворотний момент» в Німеччині, але критикує канцлера Німеччини Олафа Шольца за те, що він повторює помилки своєї попередниці Ангели Меркель. Як стверджує історик, нинішня війна в Україні — це битва світоглядів: демократія проти автократії. Західна демократія в очах путіна — це система «слабаків», в той час як він дотримується культу маскулінності, як колись КДБ, де єдиний вибір — між домінуванням і підпорядкуванням.
«путін вбиває Україну. Ми, європейці, втрачаємо дар мови і більше не розуміємо такого світу. путін переконаний, що 21 століття — це століття тоталітаризму. Популізм та екстремізм — це внутрішні ракові пухлини наших суспільств, які свідомо підживлюються ззовні. Ми живемо в ЄС в анклаві щастя, оточеному жорстоким паралельним світом. Ця війна знаменує собою кінець нашої наївності. Це змушує нас виходити з нашого казкового світу, — пояснює П'єр Сервант. - Ми вірили, що через міжнародні відносини, торгівлю і свого роду позитивну глобалізацію ми зможемо виправити помилки і зупинити автократичне прагнення до експансії. Війна путіна — це не випадковість, а урок, який жорстоко знаменує собою переломний момент і початок нового світу».
Він визнає, що існують «обережні аналогії» з 1930-ми роками, коли «один шок слідував за іншим і одна криза передувала іншій». Це породжує страх, і «все більше і більше людей звертаються до тиранів, які виступають в ролі рятівників».
«Нацизм, сталінізм, фашизм — це їхні релігії. Як і в 1930-х роках, знову з'являються політики, натовпи прихильників яких ставляться до них як до месій, що обіцяють вирішити всі проблеми. Ми обіймаємося з путіним, як обіймалися з Гітлером у 1930-х роках. Приниження — це бойовий клич всіх шанувальників путіна. Еммануель Макрон, хоч і дуже талановитий, є і залишиться дитиною свого покоління. Телефоном він читає путіну лекції з міжнародного права, забуваючи, що розмовляє з убивцею. путін сам собі сміється над лекціями Макрона, — додає історик. — У наївності щодо росії можна звинуватити не тільки Макрона, але й Ангелу Меркель. А Олаф Шольц, схоже, не зробив висновків з помилок свого попередника. Він слідує старій логіці, що економічні інтереси визначають політику. Європа намагається покласти край своїй залежності від російського газу і нафти, в той час як Шольц, відрізавши себе від російської диктатури, обирає тоталітарний режим Китаю як кращий вихід. Ми більше не можемо дозволити собі такої непослідовності».
Цілі війни путіна, вважає Сервент, залишаються незмінними, плюс він заблокував «дипломатичний шлях назад». Повернутися за лінію 24 лютого, сісти за стіл переговорів і домовитися про статус Криму — це неможливо у його світогляді, наголошує історик. путін переконаний, що протримається ще довго, поки Захід втомиться і знесиліє від війни. Глава кремля «вважає європейських лідерів слабаками», крім того, «йому все одно, чи буде війна тривати п'ять чи десять років».
На думку французького історика, шансом на припинення війни стало б падіння режиму путіна. Послідовні мобілізації можуть призвести до переломів. Економіка страждає, еліти залишають країну. Не можна виключати дезінтеграції.
«Вже у 1917 році відбулися повстання солдатів проти своїх офіцерів, які закінчилися революцією. Я думаю, що такий сценарій є ймовірним, але важко сказати, коли і як він реалізується», — пояснює історик, підкреслюючи, що «навіть тоді ми не позбудемося своїх страхів».
Читайте також: «Знахабнілий путін може не залишити вибору»: у США вперше заявили про пряме втручання у війну
