Українські банкіри хочуть перевіряти джерела прибутків клієнтів. Що це означає і як відбуватиметься?
До Меморандуму з посиленого фінмоніторингу, яким запроваджуються ліміти на платежі на 50-150 тисяч гривень на місяць, починаючи з 1 лютого, минулого тижня приєдналися ще 25 фінустанов (з повним списком підписантів можна ознайомитися тут).
Більшість банків у ньому — невеликі структури, і лише три системні: Сенс Банк, Укргазбанк, Укрексімбанк. А ще дві небанківські фінустанови:
Це означає, що не лише банки, а й ці небанківські фінустанови запустять ретельніший фінмоніторинг клієнтських грошей та операцій.
Нагадаємо, що тижнем раніше, 10 грудня, цей же Меморандум підписали 4 великі банки з 49 млн вкладників: Приватбанк, Ощадбанк, Універсалбанк (monobank) та Райффайзен Банк. При цьому документ із невідомих причин ще не завізувала пара, яка була в попередньому анонсі (коли Меморандум лише обговорювався) — ПУМБ та ОТП Банк.
Якщо говорити про платіжні організації, до яких належать згадані вище NovaPay та RozetkaPay, то всього їх у профільному реєстрі НБУ 32, тобто ще 30 структур не приєдналися до посилених вимог щодо фінмоніторингу. Хоча на ринку чекають, що згодом підключать і їх.
Зокрема джерела розповідають, що до Меморандуму збираються долучити фінкомпанії, які володіють платіжними терміналами, розставленими по всій Україні. Ті приймають готівку та карти, в них люди звикли оплачувати комунальні послуги, квитки, поповнювати мобільні телефони та банківські рахунки.
«Ми ще не підписали Меморандум, але вже відчуваємо зниження попиту на наші послуги після того, як ЗМІ почали писати про посилений фінансовий моніторинг. Насамперед за операціями, коли люди вносять готівку в апарати: у нас їхній обсяг скоротився на 20%, у наших колег — на 25%. Боюся, що скорочення продовжиться, люди не хочуть відповідати на запитання та виправдовуватися за свої гроші», – розповів «Країні» директор однієї з фінансових компаній.
Під час підписання Меморандуму з фінмоніторингу під егідою АУБ, фінансисти повторили три раніше озвучені тези.
По-перше, про плани створення єдиного реєстру сумнівних клієнтів, щоб фінустанови могли вільно та у широкому форматі обмінюватися інформацією про клієнтів, яких вони вважають сумнівними чи «дропами». По-друге, про співпрацю між собою та за підтримки Нацбанку у справі запровадження посиленого фінмоніторингу, який передбачає включення лімітів 50-150 тис. грн. По-третє, про «посилення комунікації з клієнтами за необхідності документального підтвердження джерел доходів».
Що розуміється під останнім пунктом?
Банкіри кажуть, що люди почнуть частіше запитувати підтверджуючі документи про походження їхніх грошей на рахунках — наприклад, зарплатні довідки та податкові декларації.
Для цього клієнтів почнуть активно викликати на оновлення особистих анкет. Вони підтверджується місце проживання, роботи і, головне – розміри поточних доходів. Ці дані банки збирали раніше. Але тоді клієнти могли вказувати як поточні доходи як офіційну так і тіньову зарплату і навіть суми ще більші. Все одно ніхто їх не перевіряв і не звіряв із офіційними даними про доходи. Виходячи з цих цифр банки розраховуватимуть максимальні ліміти операцій для конкретного клієнта. Чи 1:3, чи 1:5, залежно від банку. Роблячи операції понад ці ліміти клієнт ризикував потрапити під підозру і викликати питання.
Тепер же, як кажуть банкіри, буде поступово впровадитись установка, щоб клієнти, вказуючи при анкетуванні свій дохід, відразу ж підтверджували його офіційними документами – зарплатні довідки, декларації та інше.
І стане для багатьох, хто має тіньові доходи, чималою проблемою, яку, швидше за все, вони вирішуватимуть також як і проблему з лімітами на переклади – йдучи в кеш або криптовалюти.
Сообщение Банкіри будуть перевіряти джерела прибутків клієнтів появились сначала на Влучна фраза.
Сообщает Фраза.ua
