20–21 лютого у Києві вдруге відбувся Конгрес "Промоція літератури в Україні". Як і минулого року, Полтаву на заході представили учасники НМО "Magnum Opus". Цього разу - Олександр Ткаченко та Денис Старостін. Сашко розповів, що саме полтавці побачили на найбільшому в країні заході для популяризаторів літератури.
Закликом другого Конгресу стало єднання професіоналів із літературної сфери. До списку 50 учасників потрапили менеджери культури, бібліотекарі, видавці, письменники та громадські діячі. Усе заради пошуку відповідей на проблемні питання та об’єднання зусиль у популяризації літератури в Україні.
Відкрили Конгрес учасники платформи стратегічних ініціатив "Культура 2025" Микола Скиба та Катерина Ботанова. Вони розповіли про дослідження основних проблем культури в Україні та збір ідей серед професіоналів та експертів для їх вирішення.
Цього понеділка, 22 лютого, нарешті презентували готовий документ довгострокової стратегії розвитку культури в Україні до 2025 року. Серед базових ідей - бачення культури як місця висловлювання всіх думок, належності культури до сфери освіти (самоосвіти) та розуміння її як невід’ємної складової сталого розвитку держави.
У цілому перший день був інформаційною "накачкою". Учасники прослухали доповіді про здобуття Львовом звання "Міста літератури ЮНЕСКО". Українське місто здобуло цей титул лише з другої спроби, а сам процес погодження приніс корисний досвід у комунікації з державними органами культури в Україні та Європі. Традиційно порівняння ефективності комунікації виявилося не на користь наших "культурних" чиновників.
Також відбулися дискусії про законопроект щодо створення Українського інституту книги та участі України на Франкфуртському фестивалі. Законопроект нині лежить на столі у Президента України, потрібен лише його підпис. І за кулуарною інформацією, працівники Держкомтелерадіо нині активно лобіюють його ветування, адже, згідно тексту, у них заберуть 41-мільйонну програму закупівлі книг за державні гроші.
Щодо Франкфуртського фестивалю присутні погодилися, що це перш за все місце купівлі-продажу прав європейського книжкового ринку. Минулого року Україна мала там свій стенд за рахунок активістів. Цього року ситуація може повторитися, хоча міністр культури Кириленко обіцяв підтримку. Однак на бюджетному комітеті витрати на участь України у "Франкфурті" вилучили.
Також цього дня представники Міжнародної літературної корпорації "MERIDIAN CZERNOWITZ" розповіли про свої секрети стратегування та формулу 4С: стабільність, стрімкість, своєчасність і сервіс. Ця формула, за словами Євгенії Лопати, - запорука успіху "MERIDIAN CZERNOWITZ".
Другий день був практичнішим. Зранку учасників розбили на 3 групи із завданням розробити концепцію загальноукраїнського літературного проекту.
Перша група акцентувала свою увагу на понятті копірайту та інтелектуальній власності, а вкінці презентації запропонували присутнім купити їхню ідею з огляду на значок ©, який підтверджував авторське право на створену ідею.
Учасники другої групи запропонували проект "Українська мапа Їдишланду". Їхньою метою стало відновлення культурних зв’язків між українською та єврейською громадами за допомогою серії культурних ініціатив по всій Україні. Полтавськими містами "мапи Їдишланду" обрали Гадяч та Лохвицю.
Третя група запропонувала влаштувати Івану Франку перезавантаження, щоб зробити канонізованого письменника ближчим та доступнішим для людей.
Продовжили другий день Конгресу презентацією програми ЄС та Східного партнерства "Культура і креативність" та майстер-класом піару та промоції від провідних PR-спеціалістів видавництв ВСЛ, КСД, MERIDIAN CZERNOWITZ та Основи. На майстер-класі зав’язалася дискусія з учасниками Конгресу, яка показала відмінність між задачами видавців та культменеджерських організацій на місцях. Характерно прозвучали слова представниці Черкас Людмили Фіть про відсутню кооперацію: в регіоні доводиться починати з нуля популяризацію тієї чи іншої книги. Завершився Конгрес обміном досвіду з пошуку фінансування проектів.
Другий Конгрес "Промоція літератури в Україні", як і минулорічний, дозволив зібрати докупи 50 професіоналів літературного середовища, окреслити проблеми, віднайти способи їх вирішення та розробити три моделі загальнонаціонального проекту. Заходи такого типу дозволяють вирішувати найголовнішу проблему будь-якої галузі - слабку комунікацію між регіонами. Універсальний ключ до всіх дверей - порозуміння.
